У фронтовому потоці новин, хоч як це не сумно, Авдіївка стала новим Бахмутом. ЗСУ стійко обороняють позиції, але, на думку деяких експертів, зокрема Олексія Арестовича, ситуація там для наших солдатів загрозлива.
Це дає привід поговорити про військові дії противника. Їх критикують як українські та зарубіжні, так і власні, російські, воїнкори, проте варто визнати, що система управління військами у воєначальників РФ модернізувалась і дає той результат, якого ми чекали від наших Збройних Сил.
На прикладі тактичних дій в Авдіївці найлегше розібрати російську стратегію загалом. Війська Росії там зіткнулися з тими самими проблемами, що й українці під час наступу на Півдні. Техніка заздалегідь виявляється і знищується, все поле бою контролюють дрони, ударні коптери та міни завдають великої шкоди. З цієї причини росіяни скоригували свою тактику і, як і ЗСУ на Півдні, тепер атакують невеликими піхотними групами і місцями мають успіх.
Піші штурми передбачають велику кількість жертв з обох боків, але просування російських військ на північ від Авдіївки говорить про поліпшення вогневої поразки з боку супротивника. Нашій піхоті потрібно терміново щось протиставити координації росіян. Deep State повідомляє, що ЗСУ швидше за все пару днів тому втратили терикон біля Авдіївського коксохімзаводу - важливу висоту на північному фланзі. Піхоту підтримують знищенням логістики ЗСУ за рахунок ударів по тилах та по комунікаціях, що говорить про зміну рішень воєначальників, які б'ють з повітря рідше, але точно, оскільки наші солдати вже зараз затиснуті у півкільце.
Втрата контролю за важливою висотою стане проблемою не лише для нашої оборони, а й для логістики ЗСУ, як це сталося й у Бахмуті. Тому стратегічне мислення російського командування можна зрозуміти. На щось подібне ми очікували від контрнаступу – повернення ключових населених пунктів з погляду логістики, а не «які легше відбити». Зайва ознака того, що підготовленість піхоти в цих умовах найважливіше, і наша потужна артилерія, хоч і працює по максимуму, але не стримує супротивника, а маршрути постачання під щільним вогневим контролем росіян.
Що у нас, що у них, у найближчі місяці будуть труднощі із формуванням сил для наступу. Фахівець із наземних війн у Королівському інституті збройних сил Великобританії (RUSI) Джек Уотлінг вважає, що масштабний наступ РФ під Авдіївкою «є ознакою впевненості Кремля в тому, що він досить послабив український наступ на півдні, щоб дозволити йому просуватися вперед в інших місцях».
Не можна порівнювати супротивника зразка 2022 року та його нинішній стан – західні військові експерти з побоюванням кажуть, що росіяни за рік «навчилися» воювати. Що-що, а недооцінка супротивника точно нам не на руку. Росіяни зазнали великих втрат у техніці та живій силі, але «адаптувалися» і почали рити тунелі, розповіли українські бійці. Також РФ використовує «роботів» для доставки боєприпасів і зберігає великий резерв піхоти. Ті ж ATACAMS дозволяють нам завдавати ударів по російських позиціях по всій захопленій території, крім окремих частин Криму. Але Росія цього року виявилася «легшою в адаптації» і може спробувати змінити маршрути постачання або використати власну артилерію та повітряно-десантне озброєння для протидії українським обстрілам, пише New York Times.
Якщо наші воєначальники не готові робити розумні висновки з вердиктів західних колег з військової науки, це може призвести до плачевних підсумків на фронті – не лише в Авдіївці. Адже втрати не тільки у них, а й у нас, а у нас – не зовсім зрозумілий їхній масштаб. Ось тільки хто з вищого ешелону ЗСУ буде готовий взяти на себе відповідальність після чергового вихваляння і наступної невдачі на фронті.