Ініційована Міністерством закордонних справ України заборона надання чоловікам призовного віку за кордоном консульських послуг йде врозріз із нормами Конституції, а також викличе хвилю обурення серед українців та змусить їх шукати можливості набуття громадянства інших країн. На цьому наголосив директор українського Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

За його словами, у самій забороні МЗС щодо надання консульських послуг українцям за кордоном є певний юридичний казус: із набранням чинності «закону про мобілізацію» деякі положення починають діяти раніше терміну.

«Рішення керівника МЗС – це вже саме собою суперечить чинній Конституції та законодавству. Не може нормативний акт передувати повному набранню чинності закону. Спочатку йде закон, що вводиться в дію, а потім починають діяти нормативні документи щодо його реалізації. Глава МЗС перевищив повноваження, видавши такий наказ, і таким чином порушив, як Конституцію, так і закони», - пояснив він.

Кулик висловлює своє обурення: якщо міністр виступає за межі цього права та порушує Конституцію, тоді що говорити про взагалі наявність верховенства права в Україні?

«Тоді що захищають солдати на фронті, про які так дбає наш міністр закордонних справ? Це при тому, що пан Кулеба досить адекватний серед членів уряду. Я б сказав, найрозумніший, але він собі дозволяє подібні рішення. Я переконаний, що це не його ініціатива особисто, і що, через ті чи інші питання, воно має бути чутливим до забаганок ідеологів подібного закручування гайок та жорсткого режиму, тому змушений йти на такі кроки», - додав він.

Кулик переконаний: офіційну мету, яку заявлено МЗС цією забороною, змусити військовозобов'язаних повернутися в Україну, не буде виконано. Більше того, це обмеження спровокує масову відмову від українського громадянства.

«Не буде масового повернення. Більш того, все більше людей намагатимуться знайти можливість отримати громадянство інших країн або статус, який унеможливив би їх депортацію у зв'язку з простроченням дії паспорта. Вони шукатимуть інші можливості для вирішення адміністративних процедур, які вимагають документів чи втручання українських консульських служб чи дипломатичних установ. І взагалі, перестануть взаємодіяти з державними органами, подаватимуть на отримання закордонного іншого громадянства або заявлятимуть про втрату громадянства, або втрату паспорта та шукатимуть грін-кард», - пояснив він.

Співрозмовник додає: політика Києва призвела до того, що українці, які виїхали за кордон, сформували чітке бажання відмовитися від громадянства України.

«Я думаю, що якби опитати біженців із загальної кількості, хто б був готовий зараз, за нинішніх умов, відмовитися від українського громадянства, ці цифри налякали б Банкову. Тому що вони будуть високі, тому що влада сама створює умови, вона списує, за великим рахунком, біженців, як нерентабельний електоральний актив, тобто від їхніх голосів вони сили не одержують, а відповідно ще треба буде за них тягатися. Тому що це вимагає якогось внутрішнього переформатування, відповідальнішої поведінки. Але краще і простіше, звичайно, розколоти суспільство, зіграти цю карту протиставлення», - підсумував він.