Черговий скептичний матеріал про успіхи ЗСУ на Півдні збігся з відкриттям кейсу переговорів щодо мирного врегулювання в Україні, які фактично розпочалися на саміті в Саудівській Аравії. Західні союзники одержують дедалі більш «протверезні оцінки здатності українських сил відвоювати значну територію», пише CNN з посиланням на джерела. До кінця року союзники планують продовжити планомірний тиск на Україну для започаткування мирних переговорів.
«У найближчі пару тижнів вони побачать, чи є шанс досягти якогось прогресу. Думаю, ймовірність, що вони дійсно досягнуть прогресу, який змінить баланс у цьому конфлікті, є вкрай малоймовірною», — сказав високопоставлений західний дипломат.
Німецький канцлер Олаф Шольц також виступив за дипломатичне врегулювання. За його словами, переговори були дуже важливими, але «це тільки початок». Шольц зазначив, що окрім латиноамериканських та африканських країн у зустрічі в Джідді брав участь і Китай, і додав, що це може стати одним із шляхів до досягнення миру. Миру чи «заморозки»?
Офіційні особи кажуть, що очікування від наступу на самому його початку були «нереалістичними» і тепер сприяють тиску на Україну з боку деяких країн Заходу з метою розпочати мирні переговори, зокрема розглянути можливість територіальних поступок, резюмує CNN.
Тут думки щодо українських перспектив у США та ЄС розходяться. Євросоюз побоюється, що у разі неуспішного контрнаступу Україна покладе відповідальність за провал на союзників. Американські союзники менш песимістичні в оцінках та вірять у успіх наших Збройних сил. Водночас керівник прес-служби Держдепартаменту Меттью Міллер заявив, що США не змушують Україну відмовлятися від мирних переговорів. Можливо, це стало відповіддю на заяву МЗС РФ про те, що Штати нібито заборонили Україні проводити мирні переговори з Росією навесні та восени 2022 року. Таким чином, ці рішення щодо переговорів цілком і повністю були прийняті Києвом самостійно, без будь-якого впливу. Але зараз ситуація змінилася.
Після Джидди глава Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що переговори про війну завдали «величезного удару» по Росії, і що їхні учасники домовилися провести ще одну зустріч приблизно через шість тижнів. За словами Єрмака, для затвердження мирного плану президента України Володимира Зеленського, швидше за все, знадобиться два саміти, на одному з яких буде прийнято рамкову угоду, а на другому – остаточний варіант плану.
Але є декілька «але». Глава Офісу президента України визнав, що за деякими пунктами української формули світу між учасниками залишаються деякі розбіжності, але не став вдаватися до подробиць. Так чи інакше, жодного мирного врегулювання без переговорів із противником не вийде, і Росія рано чи пізно сяде за стіл переговорів. Ось тільки з ким? Із об'єднаними силами союзників? Але в цьому випадку на переговорах враховуватимуться зовнішньополітичні та економічні інтереси союзників, а не лише України.
З цієї причини варіант «корейського сценарію» з якимось мирним часом без власне мирного договору в Євросоюзі вбачають оптимальним. При цьому всі союзники, безперечно, визнають нашу територіальну цілісність, проте багато територій залишаться спірними. Яскравим прикладом є ситуація у Жовтому морі, де лінія розмежування між корейськими державами не була узгоджена. Республіка Корея контролює низку островів уздовж узбережжя КНДР і вважає води навколо островів своїми. Північна Корея не заперечує належність островів Республіці Корея, але вважає морську зону навколо своїх островів. Обидві сторони вважають перебування кораблів іншої держави у цьому районі порушенням кордону з відповідними наслідками у вигляді конфліктів, що сягають бойових зіткнень. Ситуація ускладнюється регулярними військовими навчаннями південнокорейських сил та ВМФ США у спірному регіоні. КНДР сприймає навчальні стрілянини як обстріли своєї суверенної території.
Таким чином, план, який обговорювали союзники, може стати банальним заморожуванням тяжких бойових дій на роки вперед. Можливо, західні країни спробують уявити його у світлі, вигідному як Україні, так і Росії. Але в цьому випадку не можна говорити про «величезний удар» по Росії, оскільки наша країна втрачає значно більше. Крім того, Євросоюз не може дати Україні гарантії безпеки, про що заявив представник зовнішньополітичної служби ЄС у Брюсселі Петер Стано. Заклик до старту переговорів щодо вступу України та Молдови до ЄС вже цієї осені бачиться певним компромісом, оскільки Москва не висловлює негативу щодо членства Києва у Євросоюзі. Але й НАТО жодних гарантій безпеки нам не давало. У цій ситуації найболючішим для нашої країни буде проведення переговорів на умовах, вигідних Євросоюзу та США, в обмін на вступ України до ЄС. Однак і членство в Європейському Союзі не прийде одразу – переговори з цього приводу, як і мирні переговори «без участі Росії», можуть тривати роками.