• Нд. Кві 14th, 2024

Розенблат продав "Ґавк" армії і накупив нерухомість в Дубаї

У велику політику члена «Партії Регіонів» Борислава Розенблата привітав у держзраді Порошенко. Після провалу на виборах і скандалів «тепле місце» сім'ї Розенблатів надала Юлія Тимошенко. Її партія вже дано є відстійником для безпринципних пройдисвітів.

Начебто Розенблат і попадався на хабарі, і знімався на російському телебаченні в пропагандистських сюжетах, і назвавши Україну «. ядською країною», а йому все дарма. Бізнес процвітає, завдяки другові, соратнику і члену команди Порошенка-меру Житомира Сухомлину. На фронт офіцер Розенблат теж не поспішає. Так, на жаль, є у нас каста недоторканних, до яких немає питань у СБУ (Це ж не за Бігусом стежити), не у новомодних реформованих НАБУ-ГРБ-БЕП. вміння завжди лягти під дах на Банковій відрізняло Житомирський клан.

Сухомлин і Розенблат: два подільники по безпечному політичному бізнесу

Міністерство оборони не прийняло БпЛА Hawk («Ґавк» в українській транслітерації), виробництва компанії екс-нардепа Борислава Розенблата, що фігурує у кримінальному провадженні ДБР щодо шахрайства. Але фігурувати-це не проблема для Розенблата. Хвалене НАБУ обламало зуби про нього і більше того, швидше за все спускає справу на гальмах про хабарництво.

Ось поки українські солдати гинуть, не дочекавшись Бориного «Ґавка» на фронті, сімейне ТОВАРИСТВО Розенблатів вирішили вкласти гроші в нерухомість в Дубаї. У тій же час вся сім'я Ніні живе в Німеччині, де має посвідку на проживання.

Свого часу Бютівка Лабунська обіцяла виступаючи на телевеженні передати матеріали про подвійне громадянство Розенблата в НАБУ, але як водитися у цієї партії тушок, продала все Житомирську організацію сестрі Розенблата.

У Дубаї Розенблатів зацикавив шикарний комплекс компанії DAMAC lagoons. Саме там вибрали Розенблати відразу кілька квартир, а сплачувати за них – в криптовалюта. Чи знають в Німеччині про дорогі покупки їх резидентів, поки невідомо. Ми впевнені, що німецьким податковим буде цікаво знати, як резиденти Німеччини унікальні сплати податків.

Помітно відразу, що тут питання слід ставити не тільки про шахрайство, а й пособництво країні-агресору (стаття 112 КК). Поки сімейство Розенблатів наживається на військових поставках, купує собі дорогущу нерухомість в Еміратах, наші воїни на передовій залишаються без дронів і гинуть, а військова агресора просувається вглиб української землі. У підсумку цілком собі стоять риторичне питання: на кого працює сімейство Розенблатів, якщо у них є друзі і родичі, які сидять в кабінетах Кремля і Луб'янки? Скільки ще ми, громадяни України, будемо терпіти їх свавілля?

Розглянемо більше детально обставини їх протизаконної діяльності.

Раніше ми вже писали на нашому сайті про контракт Міноборони з ТОВ «НПП «Українські авіаційні системи» (господинею якого є мадам Жанна Розенблат, дружина Борислава) на 645,6 млн.гривень за 44 комплекс (14,67 млн. гривень).

Дана компанія змогла більше ніж в 2 рази підвищити ціни на безпілотники «Ґавк» для Міноборони, а самі літальні апарати постачати через сумнівного словацького посередника, що мав відношення то непрозорих тендерів «Енергоатому».

Також Міністерство оборони заплатило фірмі Розенблата авансом 650 млн грн за дрони, які навіть не можуть злетіти. З 55 комплексів (кожен з яких обійшовся державі більше ніж в 14,5 млн), виробник до дня здачі доставивши тільки 4, з яких 3 не прийняті, оскільки: два не змогли злетіти; у одного були проблеми з камерою, а на висоті 287 метрів – зник зв'язок. В результаті з 55 дронів прийняли тільки один після випробувань. Помітно, що дрон не тестувався на максимумі потужностей.

Розенблат на випробуваннях заявивши, що військовим передали навчальні дрони, проте на бойових завданнях вони матимуть нормальні системи. Він визнав, що дрон ще «сирій», однак пообіцяв, що системи допрацюють. Через ті, що комплекс недопрацьований, в Міноборони погодилися продовжити кінцеві терміни. Яка подальша частка цих безпілотників поки не повідомляється.

Надали гроші, що надходили до сімейства Розенблатів, виводилися під виглядом закупівлі валюти для оплати за імпорт матеріалів для виготовлення продукції, а також перераховувалися підконтрольним їм же суб'єктам господарювання і розміщувалися на депозитних рахунках.

І тут найцікавіше. Купуючи десь на «Амазон» дешеві склади, далі фірма Жанні в Німеччині перепродує їх фірмі в Словаччині, aMartini, своєму ж подільнику і посереднику тим самим, заплутуючи сліди і обриваючи зв'язок.

Наприклад, ось вам ексклюзив-контракт на 33 зарядні станції за 154 євро за штуку і 5000 китайських батарейок за 4.29 Євро. Жанна Розенблат продає це своєму посіпаку в Словаччині, а той продає знову. Жанни Розенблат в Україні. Але набір китайських батарейок перетворюється. у БПЛА за 6 млн.

Слідчі ДБР зайшли в глухий кут з прив'язкою aMartini до Розенблатів, але у них є докази, що Олег Бориславовія Розенблат сам замовляє і купує на адресою aMartini деякі цікаві замовлення.

ДБР зацикавилися фірмою aMartini, яку створили Розенблати, в якості прокладки після розслідування.

Розкриємо основні етапи цієї злочинної схеми. Починається все з ввезення безпілотників саме «Українськими авіаційними системами» від фірми aMARTINI S. r.o.словацького підприємця Мартіна Раймана. За даними словацького бізнес-реєстру, засновником aMARTINI S. R. o. є Павол Райман (Pavol Rajman) з містечка Жиліна, де і зареєстрована фірма. Незадовго до цього засновником aMARTINI був його син Мартін Райман (Martin Rajman), а також його дружина Валерія Райманова (Valeria Rajmanová). Про Мартіна Раймана з відкритих джерел відомо, що він є неодноразовим фігурантом адміністративних справ про контрабанду через український кордон.

«Засвіченою» в Україні є інша компанія Раймана Medi-Complet S. R.o., яка в 2019 році брала участь у договірному тендері Енергоатома на поставку теплообмінних касет для енергоблоків на 1 млн євро. Виграла тоді чеська, а словаки були «статистами» (ціну не знижували). При цьому словаки пропонували продукцію російських компаній.

В результаті фірма «Українські авіаційні системи» вступила в злочинну змову з посадовими особами Міноборони і уклала новий контракт на суму майже 810 млн грн або 14,672 млн грн за один комплекс, тоді як у попередньому контракті ціна становила близько 6 млн грн.

ДБР звинувачувала компанію у відмиванні коштів через підвищення ціни апаратів у 2,5 рази. «При цьому «надлишок» коштів, згідно з платіжними документами, під виглядом закупівлі валюти для оплати за імпорт матеріалів перераховувався близьким до власників іноземних компаній, а також розміщувався на депозитах».

Наприклад, за даними слідства, 21,2 млн грн опинилися на рахунках ПрАТ «Фаворит Компанії»(13579674) (50% належити сестрі Розенблата, 34% дружині і 16% самому екс-нардепу) і ряду ФОП з ознаками ризикованості, що слідчі кваліфікували як «спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом». Ще 305 млн грн УАС поклала на депозит.

Незважаючи на ті, що справа про безпілотники від сім'ї Розенблата веде ДБР, швидкість і глибина розслідування залишається бажати кращого.

Більше того, попередній досвід кримінального переслідування екс-нардепа за так званим «янтарному» справі (де він наводить деякий час перебував у розшуку), а також у справі про видачу паспорта за підробленими документами, показує, що вийти сухим з води (а можливо навіть подати на правоохоронців до суду у відповідь) — не надто складне завдання для досвідченого політика і підприємця.

Узагальнюючи все вищевикладене відмітимо, що в загальних рисах злочинна схема Розенблата і його чеських і словацьких партнерів виглядає наступнім чином:

1. німецька фірма Жанні Розенблат закуповує Китайські склади;
2. далі Це продають словацькій фірмі сина Розенблата;
3. потім продаються деталі знову українській фірмі Жанні в 5 разів дорожче;
4. а далі вже з'являється Міноборони.

Однак досвід нам підказує, що подібні схеми неможливі без прикриття з самих верхів української політики. Що роблять з корупціонерами і хабарниками в Україні? Правильно, відпускають в Європу по «гуманітарку» де смороду попиваючи «Мартель» на борту своєї яхти біля берегів Монако, постять у Фесбук трепетні патріотичні повідомлення з підтримкою «мобілізації».

Артур Журбенко

.