Укладаючи договір, сторони бажають мінімізувати ризик невиконання його умов. Тому одним із способів захисту своїх інтересів є застава.

«Застава – це цивільно-правова угода, в силу якої кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, задовольнити свої вимоги коштом майна, котре було передано останнім в заставу», - наголошують у Мін’юсті.

На період дії договору майно, яке стало заставою, за домовленістю може знаходитись у будь-якої зі сторін. Серед обов’язків володільця предмета застави (якщо інше не встановлено договором) є:

• вжиття заходів, необхідних для збереження предмета застави;
• утримання предмета застави належним чином;
• негайне повідомлення другій стороні договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження предмета застави.

Варто пам’ятати: у випадку псування, пошкодження або знищення такого майна з вини заставодавця, він зобов’язаний замінити його чи відновити, а якщо подібне станеться з вини заставодержателя, то він повинен відшкодувати завдані збитки.

За даними НБУ, за перші чотири місяці року банки видали 2808 іпотечних кредитів на загальну суму майже 2,2 млрд грн. Якщо порівняти з відповідним періодом минулого року, нове іпотечне кредитування більш ніж подвоїлося за кількістю договорів та майже потроїлося у грошовому вимірі.

З економічної точки зору – іпотека постає у вигляді застави нерухомого майна з метою забезпечення боргового зобов’язання, яке конкретизується як кредитне, до того ж єдність застави та позичкового капіталу чітко простежується