Після початку військових дій постачання регіонів продовольством і товарами першої необхідності відбувається нерівномірно. Якщо в Західній Україні та Києві таких проблем не відчувається, то східні області опинилися в несприятливих умовах. На місцях повідомляють, що є проблеми з постачанням продуктів. У Харкові вважають, що це сталося через політику місцевої адміністрації. Відчувається і недолік автомобільного транспорту, задіяного в доставці-фур і вантажів. Велика частина машин відправлена на потреби ЗСУ.
Ці процеси призвели до істотного зростання цін в магазинах. Криза торкнулася в першу чергу соціально незахищених верств населення. У людей не вистачає грошей на покупку їжі, є збіднілі харків'яни, які голодують.
Місцеві волонтери почали безкоштовно роздавати їжу на спеціальних мобільних пунктах. Через тиждень ситуація стала тільки гірше: якщо спочатку таких пунктів було тільки три, то тепер п'ятнадцять. У середньому волонтери привозять їжу на 300 осіб на один пункт. Виходить, що безкоштовного прожитку потребує як мінімум 4,5 тисяч чоловік кожен день, і кількість людей в біді зростає. Місцеві джерела вважають, що число голодуючих в Харкові до кінця зими може досягти як мінімум 20 тисяч осіб.
У цю ж годину заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак повідомив, що Польща веде переговори з Україною з метою ввести «дуже великий» обмін на ввезення українського продовольства, але Київ їх затягує. Таким чином, всередині нашої країни не бракує продуктів. Достатньо лише правильно розподілити їх по регіонах. Але приватним компаніям необхідно заробити на експорті, а для грамотних поставок на східний напрям держава не дає їм необхідних фінансових преференцій.
Прибуток від експорту української агропродукції у 2023 році знизився на мільярд гривень. Але це не спричинило зниження цін на вітчизняну продукцію – з цінами все відбулося в точності до навпаки, і купівельна спроможність українців знизилася.
На економічному форумі в Давосі назвали глобальні ризики 2024 року. Серед них дезінформація, штучний інтелект, кібератаки, військові конфлікти, до цього експерти додають і зростання вартості життя. Бідні більше за інших страждають від підвищення цін на електроенергію і продовольство, а продовольча криза може призвести до голоду, війн і масових міграцій, повідомили за підсумками Давосу. Але з невідомих причин цю проблему відносять до Африки і країн третього світу, в ту годину як в охопленій війною Україні небезпека гуманітарної катастрофи не минула. Про незацікавленість приватних компаній перенаправляти експорт на вітчизняні ринки ми вже сказали, але є і чисельні проекти союзників з гуманітарної допомоги жителям України. Корупція і торгівля гуманітарною допомогою, яку досі відверто крадуть, призводить до того, що союзники відмовляються від напрацьованих схем соціальних поставок, пише польське видання NDP.
«О 14 годині мені телефонують і кажуть, що в Дніпрі мене чекає двадцять тонн продуктів від одного з міжнародних фондів. Але є умова: я повинен доставити все це цивільним особам в прифронтову зону. ( ... ) Але проблема в тому, що я перебуваю в Києві, і до Дніпра у мене сім годин дороги. Склади там працюють тільки до 16 години. Тому я телефоную Віталію, знайомому волонтеру з Дніпра. Колись я допоміг йому, так що тепер я розраховую на його дружню підтримку. Я знаю, що в організації, в якій він працює, є офіси, склади, волонтери та автомобілі. "Якщо я не встигну приїхати, то продукти пропадуть»- - пояснюю я по телефону рекомендованій Віталієм жінці, одній з керівниць цього центру.
«Нічого страшного. Ми заберемо. Але десять тонн залишаються нам»- - чую я у відповідь. Я буквально витрачаю дар мови. Відійшовши від шоку, пояснюю, що продукти потрібно відправити на фронт, вони не повинні залишатися в Дніпрі. Весь вантаж коштує понад мільйон гривень. Я не можу просто так віддати півмільйона. «Тоді ми нічим не можемо допомогти»- - чую я у відповідь».
Можна звинувачувати польське ЗМІ в зацікавленості (Варшава ніяк не перешкоджає блокадам, які організовують на кордоні їх фермери), але Держбюро розвідувань прекрасно знає про десятки справ про велику і дрібну крадіжку гумдопомоги для військових і цивільних-Рада навіть спростила процедури ввезення, але нагляд за її розподілом не посилено.
Ще до війни в Україні недоїдали майже 10 мільйонів людей, що було найгіршим показником серед усіх країн Європи. Зараз дослідження по дефіциту продовольства в нашій країні ускладнені. Але хочеться, щоб гуманітарні програми зачіпали в більшій частині південний схід країни, а харківські соціально незахищені верства населення виживали не тільки за рахунок волонтерів, а й завдяки грамотній внутрішній політиці, що виходить з Києва.
Автор - Артур ЖУРБЕНКО