Не так давно Володимир Зеленський зважився на дуже серйозний крок і озвучив цифри втрат Збройних Сил України на фронті. Це без перебільшення важливе рішення, оскільки два роки дані були засекречені, в Міноборони не було навіть натяку на їх розголошення, а ті, хто намагався припускати ті чи інші цифри, як мінімум нещадно критикувалися і потрапляли в немилість. Але вода камінь точить: першими ластівками стали західні видання, які не знаходяться під впливом тих чи інших сил. Вони і висловлювали припущення про українські втрати.
У квітні 2023 року в Інтернеті поширилися копії документів з оцінками втрат від експертів Міністерства оборони США, згідно з якими Україна втратила до лютого близько 71 500 солдатів убитими, а Росія між 16 і 17,5 тисячі. The New York Times оцінила втрати України в серпні минулого року в 150 тисяч убитими або пораненими. Однак це були лише припущення, і Володимир Зеленський розвінчав їх у лютому 2024-го.
Але і на цей раз ті ж американці не довіряють нам. Озвучені дані Зеленського про втрати ЗСУ в 31 тисячу загиблих «різко відрізняються» від оцінок офіційних осіб США, пишуть ті ж New York Times. Здавалося б, у NYT має бути об'єктивне ставлення, як до Зеленського, так і до ЗСУ, але складається враження, що там далекі від нейтральної оцінки.
За інформацією газети, якщо минулого літа американські чиновники повідомляли про число жертв, що перевищує наші данні в два рази, то зараз цифра ще вище. «Незвичайне зізнання пана Зеленського прозвучало в той момент, коли збройні сили його країни зараз відступають на більшій частині 600-мильної лінії фронту, а російські війська проводять атаки на сході та півдні»,- йдеться в статті. А сам виступ Зеленського вони не без сарказму оцінили як «спроба продемонструвати оптимізм».
Ще більш жорстко пройшовся The Guardian: «На прес-конференції навіть були випадкові спалахи з колишнього життя Зеленського як комедійного актора. Однак кілька разів, коли на нього чинили тиск з питань внутрішньої політики, він «займав оборонну позицію».
Достатньо тих, хто не довіряє озвученим даним про втрати, і серед українських діячів. Один з них-Олексій Арестович. Правда, зараз його немає на території нашої країни, і достеменно ніхто не може знати, чию точку зору він захищає.
«Будь-хто, хто воював під Авдіївкою, Работино, Куп'янськом, на початку війни і зараз, розуміють, що у нас бувають дні, коли півтори роти в день гине, а то й дві»,- заявив Арестович. Одна рота налічує близько сотні військовослужбовців, в той час як, виходячи з розрахунків Зеленського, в день гинуло трохи більше 40 солдатів.
«А якщо якась громадська ініціатива візьме і порахує по могилах, де кожен підписаний і встановлений? І з'ясується, що їх не 31 тисяча, а, вибачте, трохи більше?»,- запитав Арестович.
Цифра дійсно може мати під собою досить вагомі докази. По-перше, чи є у нас причини не вірити президенту? По-друге, дані Зеленському надають безпосередньо військові, і у нього немає можливості перевірити їх достаманно. По-третє, в 31 тисячу можуть не входити зниклі безвісти (які, швидше за все, загинули), а також військовослужбовці Нацгвардії, поліції і СБУ.
Це підтверджує і офіцер ЗСУ та волонтер Мирослав Гай: «Цифра адекватна. Просто треба розуміти, що у нас серед зниклих безвісти є загиблі під час виконання бойових завдань, яких не змогли евакуювати, (або) вони залишилися на окупованих територіях. Поки не буде евакуйовано тіло героя, його вважатимуть зниклим безвісти».
Тепер про ідеологічний сенс висловлювання Володимира Зеленського. Безсумнівно, навіть 31 тисяча загиблих солдатів – величезна цифра і непоправна втрата для України. Однак попереду буде масштабна мобілізація, і в інтересах всієї країни якомога менше залякувати військовозобов'язаних. Водночас людям необхідно розуміти всю небезпеку перебування на фронті. Зеленському просто необхідно бути відкритим і чесним зі своїм народом, тому що чим ближче до хвилі мобілізації, тим більше випадків ухилення від неї.
У відповідь на це в країні можуть запустити систему тотального відеомоніторингу. Законопроект вже зареєстрували в Раді. Це, звичайно, може допомогти в затриманні ухильників, але набагато більш загрожує порушенням прав громадян і тотальної витоку даних, в тому числі до країни-агресора. Добре, що плани обмежити права дітей ухильників на освіту, залишилися на рівні чуток. Оскільки навіть відверта інформація від Володимира Зеленського насилу може заспокоїти і без того втомлених від поневірянь і тягот важкої війни українців. А тікати або ховатися багато хто не перестане і після початку тотального відеоспостереження.
Артур Журбенко, шеф-редактор