26 квітня – День Чорнобильської трагедії і Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій та катастроф, що був запроваджений у вересні 2003 року. Це день, який назавжди змінив історію Чорнобильської АЕС, сколихнув увесь світ та змінив ставлення до використання мирного атома.
Вночі 26 квітня 1986 року серія вибухів зруйнувала четвертий енергоблок Чорнобильської атомної електростанції. Протягом п'ятнадцяти днів в атмосферу було викинуто 50 мегакюрі ядерного палива. Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США.
Найближчим до місця аварії стоїть місто – привид Прип’ять. Засноване 4 лютого 1970 року на березі річки Прип'ять. Головним приводом для його заснування стало будівництво однієї з найбільших в Європі атомних електростанцій — Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС). Чисельність населення за станом на листопад 1985 року — 47 500 осіб. Усе населення міста було евакуйоване через катастрофу на ЧАЕС у 1986 році, унаслідок якої місто опинилося в зоні відчуження. Евакуацію запланували на 26 квітня, але затримали за рішенням уряду СРСР та ЦК КПРС і почали лише 27 квітня 1986 року. Також, станом на 3 травня було евакуйовано населення 10-кілометрової зони. До 6 травня евакуйовано населення інших населених пунктів 30-кілометрової зони.
Чорнобильська атомна електростанція (ЧАЕС) розташована на території України, в 18 км від міста Чорнобиль, в 150 км від Києва і в 16 км від кордону Білорусі. У 80-і роки XX століття це була найпотужніша в СРСР атомна електростанція.
Четвертий енергоблок ЧАЕС був запущений в промислову експлуатацію в грудні 1983 року. На 25 квітня 1986 року на ЧАЕС було намічено проведення проектних випробувань однієї з систем забезпечення безпеки на четвертому енергоблоці, після чого реактор планувалося зупинити для проведення планових ремонтних робіт. Через диспетчерські обмеження зупинка реактора кілька разів відкладалася, що викликало певні труднощі з управлінням потужністю реактора. 26 квітня о 1 годині 24 хвилини стався неконтрольований ріст потужності, яка призвела до вибухів і руйнування значної частини реакторної установки. У різних приміщеннях і на даху почалася пожежа.
В результаті аварії в атмосферу було викинуто практично весь спектр радіонуклідів, які накопичилися в реакторі до моменту вибуху, в тому числі йоду-131 (період напіврозпаду 8 днів), цезію-134 (період напіврозпаду 2 роки), цезію-137 (період напіврозпаду 30 років), стронцію-90 (період напіврозпаду 28-29 років). У перші тижні після аварії особливу небезпеку для людей представляв радіоактивний йод, ізотопи якого, потрапивши в організм, концентруються в щитовидній залозі і викликають її опромінення.
Крім України, у великій мірі, постраждала сусідня Білорусь. Чорнобильська катастрофа торкнулася значної її частини. Згідно з даними доповіді Департаменту по ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС МНС Республіки Білорусь за 2020 рік, на територіях радіоактивного забруднення виявилося 3678 населених пунктів, в яких проживало 2,2 млн осіб; 479 населених пунктів припинили існування. З постраждалих від чорнобильської катастрофи територій відселено 137,7 тис. осіб, з яких 75% - жителі Гомельської області. Одночасно з евакуацією і організованим переселенням самостійно покинули території радіоактивного забруднення близько 200 тис. чоловік.
Після аварії на четвертому енергоблоці робота електростанції була припинена з причини небезпечних радіаційних обставин. Проте вже в жовтні 1986 року, після масштабних робіт з дезактивації території і споруди «саркофага», перший та другий енергоблоки були знов уведені в дію, у грудні 1987 року відновлено роботу третього.
1991 року на другому енергоблоці спалахнула пожежа, і в жовтні цього ж року реактор повністю виведений з експлуатації. У грудні 1995 року підписано меморандум про взаєморозуміння між Урядом України і урядами країн «великої сімки» і Комісією Європейського Союзу, згідно з яким почалася розробка програми повного закриття станції до 2000 року. 15 грудня 2000 року назавжди зупинений реактор останнього, третього, енергоблока.
Саркофаг, побудований над четвертим енергоблоком, що вибухнув, поступово руйнується. Небезпека, в разі його обвалення, в основному визначається тим, як багато радіоактивних речовин перебуває усередині. За офіційними даними, ця цифра досягає 95 % від тієї кількості, яка була на мить аварії. Якщо ця оцінка правильна, то руйнування укриття може призвести до дуже великих викидів.
У березні 2004 року Європейський банк реконструкції та розвитку оголосив тендер на проєктування, будівництво і введення в експлуатацію нового саркофага для ЧАЕС. Було заплановано збудувати так звану «Арку» для накриття застарілого об'єкту «Укриття».
Новий саркофаг на ЧАЕС будували близько 3 тисяч робітників. Спорудження розпочалось у квітні 2012 року. Будівельники працювали вахтовим методом, аби не перевищити дозу допустимої радіації. Основна функція нового саркофага полягає в обмеженні розповсюдження радіоактивних речовин, які перебувають в об'єкті «Укриття». Ця умова повинна виконуватися як за умов нормальної експлуатації, так і в разі аварії (руйнація існуючого об'єкту «Укриття»). За проектом передбачено, що нова споруда буде експлуатуватися впродовж 100 років.
Над подоланням наслідків Чорнобильської катастрофи зараз працюють понад 40 країн світу, які надають підтримку у ліквідації наслідків аварії та забезпеченні сталого розвитку і майбутнього територій, що зазнали радіаційного ураження внаслідок аварії.
Президент України Володимир Зеленський підписав Указ № 556/2020 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення екологічної безпеки та підготовку заходів до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи». Ним передбачено, що Кабінет Міністрів України має вжити невідкладних заходів щодо поліпшення протипожежного та санітарного стану лісів на території зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення, зокрема на лісових територіях Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, а також щодо вдосконалення системи оперативного реагування, зокрема моніторингу та раннього виявлення пожеж тощо.
Крім того, уряд повинен проаналізувати та актуалізувати законодавство щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та щодо соціального захисту постраждалих громадян, а також забезпечити контроль за ефективним використанням бюджетних коштів, передбачених на відповідні цілі. Також має бути актуалізована загальнодержавна цільова екологічна програма поводження з радіоактивними відходами та загальнодержавна програма зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС і перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.