Reuters
Мало хто в політичному полі нашої країни дійсно задоволений підсумками мирного саміту. І справа навіть не в країнах, які відмовились підписувати спільну декларацію . Мова про те, що з підсумкового комюніке зник підпис Руанди. На сайті МЗС Швейцарії цієї країни в перерахуванні підписантів вже немає, хоче раніше вона там була. Також звідти зникли Йорданія та Ірак. Число підписантів тепер складає 84 країни і організації.
Але справа не в кількості для галочки. Антигуа і Барбуда приєдналися до швейцарської мирної декларації, хоча навіть не були на саміті, повідомив Володимир Зеленський. Що для нас змінює підтримка Антигуа чи скасування підтримки Руанди? Нічого.
Конференція України, яка пройшла в Бюргенштоку, не була мирними переговорами, мирне врегулювання українського конфлікту вимагає, щоб Росія перебувала за столом переговорів, вважає постійний представник США при ООН Лінда Томас-Грінфілд. Ця заява фактично обнуляє засідання європейської демократії і демонструє крок розколу в поглядах на мир в Україні по обидва боки Атлантичного океану.
«Важливо відзначити, чим цей саміт не був саме формальними (мирними) переговорами. Зрештою, для мирного врегулювання потрібна присутність за столом переговорів як України, так і Росії»,- сказала вона на засіданні заради Безпеки ООН по Україні. Те, що можна було констатувати на Радбезі ООН, повторили в Швейцарії?
З боку країн глобального півдня також лунали заклики до переговорів між Україною і Росією і компромісу. І навіть західні країни, не відходячі від спільної лінії підтримки України, вже допускають діалог з Москвою, хоч і з застереженнями.
Наприклад, Італія вважає неприйнятними Умовами Путіна для мирних переговорів, але каже, що в них міститися «певне послання». «Безумовно, в реченні міститися певне послання, але воно не підходить. Мир-це інше, і ми будемо продовжувати працювати над цим»,- сказав голова МЗС Італії Антоніо Таяні, виступаючи в парламенті.
Він також заявивши, що на саміті в Швейцарії допускалася доля РФ у майбутніх зустрічах з мирного врегулювання. Те ж саме говорили і самі організатори саміту. Але найсерйозніше досягнення української демократії: після саміту, де повинні були прийняти український план, провідні країни продовжують обговорювати план Путіна, який докорінно не зберігається з нашими пропозиціями. І навіть припускають долю Путіна в найближчих-реальних-переговорах.
Олаф Шольц назвав у Швейцарії конференцію з України «тільки першим маленьким кроком», з якого тільки може вирости більше. Тоді про серйозну підтримку зусиль України по світу говорити не можна. Багатьом, і не в останню чергу нейтральній Швейцарії, вигідно, щоб перемовини (або їх імітація) тривали якогось довше. Адже саме в Швейцарії проходитимуть не менш важливі переговори-щодо поділу впливу на Україну між США і Євросоюзом. Але тільки самим українцям від них ні холодно ні жарко. Особливо, рахуючи, що рано чи пізно на них чекають Путіна.
*Росія визнана країною агресором, на президента Путіна МКС видав ордер про арешт.