Жіноча злочинність є важливим фактором, що впливає на сімейну злагоду та соціальну стабільність. Сучасні знання про участь жінок у злочинах недостатні. Література, яка існувала до недавнього часу, стосувалася причин жіночої злочинності та правопорушень, дослідження якої спиралися переважно на дані, зібрані з в'язниць і дитячих установ. Ці дослідники, пропонуючи різні пояснення, робили великий акцент на біологічних особливостях жіночої статі.
Глобальні тенденції злочинності чітко показують, що гендерний розрив неухильно скорочується, що також помітно в Україні, де за останні два десятиліття частка жінок, про яких повідомлено про вчинення кримінального правопорушення, майже подвоїлася. Однак таке збільшення не пропорційно відображається, коли йдеться про обвинувачених і засуджених жінок.
Протягом останніх років рівень жіночої злочинності в Україні та світі поступово зростає, а темпи її зростання перевищують показники чоловічої злочинності за відповідний період. Це пов’язано не лише зі слабкою правовою свідомістю жінок, а й із сім’єю, суспільством, культурою та економічним статусом. Під час повномасштабної війни більше жінок, ніж раніше, втягується в колабораційну діяльність.
За весь період повномасштабної війни співробітники СБУ виявили численні випадки жінок, що скоїли злочини проти української державності. Багато жінок вже отримали великі тюремні терміни (аж до довічного ув'язнення) а злочини, пов'язані з колабораційною діяльністю. Тільки за один тиждень січня 2024 року стало відомо про кілька таких випадків.
08 січня СБУ затримала «заступницю голови виборчкому РФ», яка допомагала рашистам провести фейковий референдум на Херсонщині.
Фігуранткою є мешканка села Борозенське Бериславського району, яка після захоплення населеного пункту добровільно пішла на співпрацю з агресором.За це російські загарбники призначили її «заступником голови виборчої комісії» на території громади. Перебуваючи на цій «посаді», колаборантка організовувала масово-агітаційні заходи на підтримку фейкового плебісциту щодо «приєднання» регіону до Росії. Для цього вона разом зі своїми спільниками розміщувала у «виборчкомі» та громадських місцях пропагандистські листівки із символікою країни-агресора.
Також фігурантка готувала списки місцевих жителів для їх примусового залучення до зрежисованого голосування, щоб створити видимість максимальної явки громадян на фейковому заході. Крім того зловмисниця вимагала від людей ставити «потрібні» відмітки у незаконних бюлетенях для масштабної фальсифікації підсумків псевдо-референдуму.
Після звільнення Херсона колаборантка залишилась на правобережжі регіону, де намагалась бути «непомітною», а таким чином уникнути правосуддя. Втім співробітники СБУ встановили її місцеперебування і затримали. На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили їй про підозру в колабораційній діяльністі, вчиненої за попередньою змовою групою осіб.
Наразі вона під вартою. Триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину. Зловмисниці загрожує до 10 років тюрми з конфіскацією майна.
На наступний день 09 січня 2023 року, в том же Херсонському регіоні Служба безпеки затримала ще одну колаборантку у результаті стабілізаційних заходів.
Під час окупації обласного центру вона підтримала російських загарбників та увійшла до керівного складу так званого «управління праці та соцзахисту РФ». На цій «посаді» брала участь у виконанні завдань Кремля щодо примусової «інтеграції» нормативно-правової бази регіону під «стандарти» російського законодавства. Серед іншого – організовувала переведення соцвиплат винятково в рублях країни-агресора. Також колаборантка змушувала місцевих жителів оформлювати громадянство країни-агресора, а у разі відмови – погрожувала скасуванням будь-яких соціальних нарахувань. Найбільше від злочинних дій фігурантки потерпали самотні люди похилого віку, особи з інвалідністю та інші представники пільгових категорій населення.
Після звільнення Херсона зловмисниця залишилась у місті та «залягла на дно», змінивши місце проживання. Таким чином вона сподівалась уникнути правосуддя. Втім, співробітники СБУ викрили фігурантку, встановили її місцеперебування і затримали. Як встановило розслідування, до того як перейти на бік ворога, жінка працювала в одному з міських управлінь праці та соціального захисту населення. У липні 2022 року російські загарбники запропонували їй увійти до лав місцевої окупаційної адміністрації РФ, на що вона одразу погодилась.
Наразі вона перебуває під вартою. Триває розслідування. Зловмисниці загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Але не тільки на Херсонщині жінки – зрадниці намагалися організовувати псевдо-референдуми на користь країни-агресорки. І аналогічний випадок стався й на Луганщині.
Саме там 10 січня за матеріалами СБУ тюремний строк вже отримала організаторка фейкового референдуму, яка приїхала до Києва за соцвиплатами. Але не все так сталось, як гадалося. Про СБУ дама й не думала. Співробітники української спецслужби затримали цю зловмисницю навесні 2023 року під час її поїздки до Києва. У столиці вона намагалась оформити собі соцвиплати, як внутрішньо переміщена особа з тимчасово захопленої частини сходу України. Враховуючи співпрацю зі слідством, суд призначив їй 5 з половиною років тюремного ув’язнення із конфіскацією майна.
За даними слідства, зловмисницею є мешканка Старобільська, яка після захоплення міста підтримала російських загарбників та пішла з ними на співпрацю. За це жінку разом із матір’ю призначили до складу місцевого окупаційного «виборчкому». Там вона входила до складу так званих «мобільних груп», які складали списки потенційних «виборців» та контролювали їх прибуття на «голосування» для створення видимості виборчого процесу. Також вона фальсифікувала підсумки фейкового плебісциту та засвідчувала це своїм підписом у незаконних «протоколах» псевдореферендуму. За це колаборантка отримувала від окупантів грошову «винагороду» в російських рублях.
Колабораціонізм мерзенний та огидний, але ступінь його тяжкості буває різною. Вище ми описали два відносно «легких» випадків співпраці з окупантами. А далі ми розкриємо перед читачем куди більш важкі випадки. Отже, також на Донбасі 11 січня СБУ затримала російську агентку, яка щодня проїжджала до 100 км, щоб виявити позиції ЗСУ поблизу Авдіївки та Мар’їнки. Іншою мовою, вона розвідувала дислокацію та переміщення Сил оборони на Донеччині. У зоні особливої уваги фігурантки були місця базування підрозділів ЗСУ, які залучені до бойових операцій на Авдіївському та Мар’їнському напрямках.
За даними слідства, фігуранткою є 33-річна мешканка Новогродівки, яка у жовтні 2023 року була дистанційно завербована кадровим співробітником ФСБ. У поле зору агресора жінка потрапила через свою антиукраїнську активність у соцмережах, у тому числі заборонених в Україні.
Для комунікації зі своїм куратором фігурантка використовувала анонімний чат у месенджері, а відомості передавала у вигляді текстових повідомлень та позначок на електронних картах. Для збору розвідінформації вона самостійно об’їжджала населенні пункти в районах Курахового, Мирнограда, Селідового, Новогродівки та Михайлівки. Для виявлення та фіксації позицій українських військ зловмисниця могла проїхати громадським транспортом до 100 км поблизу передової за день.
Співробітники СБУ своєчасно викрили цю російську агентку, задокументували її злочинні дії та затримали у власному помешканні. У неї вилучено мобільний телефон, який зловмисниця використовувала для листування з ФСБ та фіксації українських об’єктів.
За виконані завдання зловмисниця отримувала від російського куратора грошову «винагороду», яка надходила на її банківську картку. Розвіддані потрібні були окупантам для планування власних бойових операцій, зокрема ракетно-артилерійських обстрілів позицій українських військ на східному фронті. А це приводить до масової загибелі українців. Саме тому цієї зловмисниці загрожує довічне ув’язнення за статтеюдержавна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.
Зазвичай жіночий гендер в нашому культурному сприйнятті пов'язується з материнством, турботою про дітей. Але не завжди, згадаймо давньогрецьку класику, трагедію Евріпіда «Медея», коли головна героїня вбила власних дітей. Далі ми розглянемо кейс однієї зі зрадниць України, пов'язаний саме з геноцидом. Справа в тому, що геноцид (вбивство нації) –це не тільки фізичне знищення людей, а й знищення культури і національної ідентичності. Тому формою геноциду є і депортація дітей в інше соціально-культурне і мовне середовище, після чого ті забувають мову і звичаї того народу, від якого вони походять. Саме такий акт геноциду вчинила її одна зрадниця України. А справа відбувалася знову в Херсоні. Скільки ще справ буде розкрито після Перемоги не лише у цьому регіоні, а по всій України відомо поки що лише Богу.
Отже, 12 січня 2024 року СБУ затримала ексчиновницю, яка віддала окупантам автопарк «швидких» для депортації українських дітей до країни-агресорки. Пособницю РФ вдалося затримати на прикордонному пункті пропуску «Краківець» на Львівщині, коли вона намагалася виїхати до ЄС. За матеріалами справи, ця жінка була заступницею очільника Херсонського центру екстреної меддопомоги та медицини катастроф. Під час окупації обласного центру посадовиця ввійшла до керівного складу захопленої медустанови та передала загарбникам 24 автомобілі швидкої допомоги.
Для цього власноруч підписала відповідне «розпорядження» для видимості законності процедури. Крім цього фігурантка сприяла окупантам у масовій депортації українських дітей. Їх вивозили на каретах швидкої з Херсонщини в Крим, а потім до країни-агресорки.
Таким чином, вони маскували незаконне вивезення неповнолітніх під виглядом переміщення медичного спецтранспорту. Також командування окупаційних угруповань РФ залучало швидкі для евакуації поранених загарбників з передової до військових шпиталів країни-агресора.
Крім того, напередодні звільнення Херсона російські війська переправили викрадені медавтомобілі на лівий берег р. Дніпро, де поставили їх «на баланс» адміністрації гауляйтера Сальдо.
Після деокупації міста поплічниця ворога залишилась у Херсоні, де намагалася уникнути правосуддя, прикриваючись статусом «поза політикою».
Проте наприкінці літа 2023 року вона виїхала до Львова та оформила там собі соцвиплати як внутрішньо переміщена особа. Коли окупанти «поматросят і бросят», знову «погана « Україна стає потрібною. Згодом фігурантка вирішила втекти за кордон через пункт пропуску «Краківець», де її й затримали співробітники Служби безпеки та Національної поліції.
При обшуках за адресами проживання фігурантки у Львові та Херсоні вилучено флеш-носії та документи із доказами злочинної діяльності. Триває розслідування. Зловмисниці загрожує до 12 років тюрми з конфіскацією майна.
На завершення ми наведемо випадок відносно легкого колабораціонізму, який стався в сусідній з Херсонщиною Миколаївщині. Там 15 січня СБУ викрила фрілансерку, яка придумувала антиукраїнські фейки для проросійських Телеграм-каналів. За даними слідства, прихильницею путінських окупантів виявилась 42-річна місцева фрілансерка, яка ще до початку повномасштабного вторгнення РФ готувала «замовні» дописи для проросійських політсил.
На замовлення окупантів зловмисниця власноруч готувала фейкові дописи, в яких вихваляла агресивну політику Кремля та дискредитувала командування Сил оборони України. У таких публікаціях фігурантка намагалась максимально героїзувати російських окупантів і дезінформувати читачів про бойову обстановку на фронті та суспільно-політичну ситуацію в Україні.
Підготовлені статті вона дистанційно погоджувала зі своїм куратором з «ГРУ» (ГУ ГШ МО РФ), а потім «розганяла» їх через мережу спеціально створених Телеграм-каналів.
Загальна аудиторія таких інтернет-ресурсів становила понад 50 тис. користувачів, які майже щодня отримували нову «порцію» фейків від ворожої пропагандистки. У такий спосіб агресор намагався розхитувати внутрішньо-політичну обстановку у прифронтовому регіоні України.
Співробітники СБУ задокументували злочинну діяльність фігурантки та затримали її у власному помешканні. Таким чином, вона потрапила у поле зору спецслужб РФ, яка влітку 2023 року дистанційно залучила жінку до співпраці.
Для виконання завдань російського гру фігурантка отримувала від окупантів перелік актуальних тем, які мала «підсвічувати» у контексті вихваляння рашистів та дискредитації українських захисників. Для маскування злочинних дій вона періодично змінювала нік-нейм та зображення у профілі, а також використовувала проксі-сервер для анонімізації. За кожну публікацію зловмисниця отримувала з Росії грошову «винагороду».
Підводячи підсумки, зазначимо: очевидно, що жіноча злочинність в Україні (як і в країнах ЄС) характеризується зростанням або, точніше, повільним, але постійним скороченням гендерного розриву у злочинності, зокрема зі правопорушеннями, пов’язаними з колабораціонізмом. Саме тут ми зустрічаємо велику кількість жінок, що перейшли на бік ворога. Якщо мова дуже часто ведеться за гендерну рівність, то й відповідальність за колабарацію з країною-агресоркою повинні нести всі, незалежно від статі.
Євгеній Кузнєцов,
Голова Союзу воїнів-добровольців