У російському місті Владивосток відбулася міжнародна науково-практична конференція «Проблеми економіки та безпеки Північно-Східної Азії: історія та виклики», де пыдняли українське питання.
Участь у конференції, окрім політичних та економічних експертів з Росії, також взяли представники бізнесу з Монголії, Китаю, Республіки Корея та В'єтнаму.
Захід був присвячений 10-річчю з початку випуску наукового журналу Морського університету англійською мовою Asia-Pacific Journal of Marine Science & Education, де, власне, і відбулася конференція.
За словами учасників конференції, останнє десятиліття стало знаковим періодом історії Північно-Східної Азії. Регіон зробив величезний економічний стрибок завдяки розвитку морської промисловості - особливо це стосується Японії та Китаю. Експерти нагадали, що у сучасному світі понад 80% вантажів світової торгівлі перевозяться морем, і цей фактор країни Північно-Східної Азії активно використали для свого економічного прогресу.
Як помітили спікери заходу, навіть пандемія коронавірусу, що почалася, яка порушила механізми міжнародної торгівлі та логістики, що працювали раніше, як швейцарський годинник, не дозволила країнам Північно-Східної Азії занепасти через всілякі локдауни. Морська промисловість вистояла і змогла продовжити вантажоперевезення між країнами у майже повному обсязі, що дозволило регіону продовжити свій розвиток.
Проте, зазначили експерти, у питаннях транспортної інтеграції Євразійського континенту, не все так гладко: через низку причин процес інтеграції суттєво сповільнився. І одним із таких факторів була названа Україна.
У доповідях наголошувалося, що Китай під час реалізації своєї ініціативи «Один пояс, один шлях» не завжди враховує специфіку транзитних країн, зокрема України, яка має особливі відносини з Росією. Зокрема, китайські інвестори зазнають сильних труднощів там, де нова трансконтинентальна мережа має інтегруватися з транспортною системою Європи. Спікери заходу наголошували, що влада України керується не економічними, а «суто політичними причинами, продиктованими ззовні», що вкрай ускладнює ситуацію.
Підсумком заходу стало «звіряння годинників» між представниками різних країн та бажання прискорити інтеграцію регіону для того, щоб вистояти перед новими викликами та погрозами.
Читайте також: Петро Порошенко витратив 5,7 мільйона гривень за два дні
Як українці скаржаться на порушення мовного закону
Вчителям обіцяють придбати ноутбуки