Понад 1500 осіб засуджені в Україні до довічного ув’язнення. Юристи і правозахисники радять додати до цієї цифри тих «довічників», які перебувають на окупованих територіях Донецької і Луганської областей (а цей регіон буквально «нафарширований» пенітенціарними закладами). Найбільшою проблемою для людей, які отримали найвищу міру покарання, є відсутність реальних шансів коли-небудь отримати свободу, - повідомляє Радіо Свобода.
У 2000 році на вимогу Ради Європи Україна відмовилась від смертної кари, замінивши її довічним ув’язненням. В перші роки після скасування смертної кари суди почали активно практикувати цей вид покарання: щороку до довічного ув’язнення засуджували близько сотні людей. Сьогодні ця цифра скоротилась упֹ’ятеро.
Незважаючи на це Україна посідає перше місце серед 50 європейських країн за кількістю «довічників» без перспективи звільнення.
Довічне позбавлення волі встановлюється лише у виняткових випадках за скоєння особливо тяжких злочинів:
Найвищий вид покарання не застосовується:
За словами експерта Харківської правозахисної групи Андрія Діденка, в усіх цивілізованих державах довічні вироки не є остаточними.
«За кордоном довічний термін покарання може бути переглянутий через певний час. Може бути через 10 чи 15 років, все залежить від кожної конкретної країни.
Найбільший термін, протягом якого справа не може бути переглянута, це 18 років. Це найсуворіше покарання, найстрашніші злочини.
Держава усвідомлює, що через певний час людина змінюється, міняється її ставлення до скоєного злочину. Взагалі сама пенітенціарна система передбачає каяття», – зауважив Діденко.
Дослідження показали, що в середньому «довічники» помирають через 9,85 років після винесення вироку, тому навіть 15 років позбавлення волі це чималий термін.