• Ср. Тра 1st, 2024

У переговорах США і Росії виграла Швейцарія

Зустріч Джо Байдена і Володимира Путіна в Женеві стала одним з найбільших дипломатичних успіхів швейцарського політичного керівництва за останні роки.

Вперше за багато років очі всього світу будуть звернені на Женеву і на саміт Росії і Америки, який без сумніву увійде в історію як дуже велика історична подія. Нейтральна Швейцарія знову знаходиться в центрі міжнародної уваги, а таймінг, що називається, не міг бути обраний більш вдало: в Західній Європі і Північній Америці йде вакцинація, є всі ознаки того, що пандемія нарешті добігає кінця. Так що саме час повернутися до нормального життя, в тому числі і на дипломатичній арені.

Зазвичай самі по собі такого роду саміти суть тільки вершина айсберга, на забезпеченні такого роду заходів зазвичай працює дуже багато людей, які залишаються на другому плані: це численні секретарі, письмові та усні перекладачі, журналісти і так далі.

На саміті що проходив, ми знову бачимо класичну великодержавну політику, реалізовану в класичній обстановці, але ми повинні розуміти: світ навколо вже далеко не той, яким був в 1985 році, коли росіяни й американці в останній раз зустрічалися в Женеві. Швейцарія розуміє це і для того, щоб зберегти привабливість Женеви в якості світового дипломатичного і політичного майданчика, в 2005 році в країні був прийнятий федеральний закон «Про приймаючу державу».

Даний законодавчий акт регулює порядок і правову основу діяльності у Швейцарії міжнародних структур та інститутів, визначаючи також, які привілеї та імунітети ці структури мають в очах швейцарського законодавця. Роль приймаючої держави є одним з основних напрямків зовнішньої політики Швейцарії. Коли весь світ буде дивитися на Женеву, де проходив саміт, він побачить лише вершину айсберга міжнародної дипломатії і політики, які формуються і форматуються тут, на берегах Рони, буквально кожен день.

Коли Дж. Байден публічно оголосив про своє бажання зустрітися з В. Путіним, окрім Швейцарії свої організаційні послуги відразу запропонували й інші країни. Але, мабуть, свою роль зіграв той факт, що Швейцарія цінується обома сторонами насамперед як посередник: Берн представляє інтереси США в Ірані і інтереси Росії в Грузії. У дипломатичних колах говорять, що Швейцарія має хорошу репутацію особливо у росіян - цьому сприяють її нейтралітет і не знаходження в числі країн-членів НАТО. Також не входить вона і в ЄС. Коли виник конфлікт на сході України, Швейцарія, будучи на той момент головою в ОБСЄ, провела численні переговори з російською стороною, тодішній міністр закордонних справ Дідьє Буркхальтер вів дуже жвавий обмін думками з Москвою.

Нинішній президент Швейцарської Конфедерації Гі Пармелен і міністр закордонних справ Іньяціо Кассис вже провели двосторонню зустріч з Джо Байденом, теж саме планують вони провести і з Володимиром Путіним. Такий звичайний протокольний порядок, який, безсумнівно, стане вельми зручним моментом для того, щоб підняти якісь важливі для Швейцарії питання на найвищому рівні. Дж. Байден нещодавно згадував Швейцарію в негативному сенсі як «податкової гавані», і швейцарське політичне керівництво, безумовно, було раде можливості безпосередньо переговорити на цю тему з президентом США.

На прес-конференції що послідувала за цим, Гі Пармелен підтвердив, що мова йшла в рамках його консультацій з американським гостем і про американські винищувачі, які Швейцарія може закупити для потреб своїх ВПС з метою якісно оновити парк своїх застарілих бойових машин, а також про можливу Угоду про вільну торгівлю, укладення якої з США є одним із стратегічних цілей швейцарців.

Серед інших важливих тем були озвучені перспективи розвитку спільних наукових досліджень, згадано співпрацю в області профтехосвіти, і, звичайно ж, не були обійдені увагою і так звані «добрі послуги» Швейцарії, тобто роль Швейцарії як нейтрального посередника. Глава МЗС країни Іньяціо Кассис додав, що сторони активно обговорювали іранське досьє. Зустріч пройшла «в теплій, дружній атмосфері», Берн однозначно вітав повернення США на міжнародну арену в якості активного учасника системи багатосторонніх міжнародних відносин.

Що стосується зустрічі з російською стороною, то тут швейцарці дещо туманно і загадково говорять, що «її метою є розвиток конструктивного і критичного діалогу з Росією для подальшого зміцнення двосторонніх відносин».

У стратегічному плані Швейцарія завжди була зацікавлена ​​в отриманні додаткових міжнародних мандатів, але сьогодні, коли роль посередника розсмакували для себе далеко не тільки нейтральні держави, це завдання набуває особливого значення. Інше важливе для Швейцарії питання - отримання нею непостійного місця в Раді Безпеки ООН на період з 2023 по 2024 роки, в структурі, в якій засідають і Росія, і США. На думку дипломатичних кіл, вибір Женеви для проведення саміту є в цьому сенсі багатообіцяючим знаком довіри, нагородою за те, що Швейцарія здатна якісно впоратися з вирішенням небанальною завдання логістичної підтримки такої великої політичної події, зберігаючи при цьому необхідний ступінь конфіденційності. І за рахунок цього Швейцарія також придбала сьогодні додатковий (зовні) політичний капітал.

За матеріалами swissinfo.ch