У заході, що відбувся в Києві 22 травня, взяли участь близько 150 осіб. При цьому, за громадським порядком стежили понад 400 представників поліції, Нацгвардії, патрульної поліції, поліції діалогу. Також був присутній загін швидкого реагування і громадські спостерігачі.
Така охорона очевидно пов'язана з несхваленням більшої частини населення країни з подібними акціями. Зокрема, на Михайлівській площі зібралися близько 200 противників маршу.
Під час ходи, кілька людей намагалися напасти на учасників заходу, однак поліція їх оперативно затримала.
Цього року Транс-Марш пов'язаний з днем (25.05.2019), коли Всесвітня організація охорони здоров'я виключила 11 діагнозів, пов'язаних з трансгендерністю, з категорії психічних захворювань. У новій класифікації хвороб, трансгендерність розглядається не як психічний розлад, а як питання, пов'язане з "сексуальним здоров'ям".
До цієї зміни, в МКБ-11, трансгендерність визначалася як розбіжність гендерної приналежності людини з статтю, визначеним при народженні. Ще раніше, в МКБ-10, трансгендерність вважалася розладом ідентичності і розглядалася в рамках "психічних і поведінкових розладів".
Для довідки, трансгендерність - це розбіжність гендерної ідентичності або гендерного вираження людини з зареєстрованою при народженні статтю. Тобто, жінка сприймає себе як чоловіка, і навпаки. Нерідко трансгендери стають трассексуаламі, пройшовши операцію по корекції біологічної статі.
Учасники маршу в Києві вимагали, зокрема, впровадити нову Міжнародну класифікацію хвороб в Україні, а також оновити діючий клінічний протокол і процедуру юридичного визнання гендеру відповідно до неї, зокрема, врегулювати можливості переходу для небінарних людей.
Крім прапора трансгендерів, в параді було видно традиційний райдужний прапор ЛГБТ. Як відомо, паради ЛГБТ також проходять під посиленою охороною, коли число правоохоронців перевищує число учасників параду. Рух ЛГБТ (лесбіянок, геїв, бісексуалів, і трансгендерів), метою якого є громадянська рівноправність, дотримання прав людини, викорінення дискримінації і ксенофобії, сексуальна свобода, толерантність, сприймається в пост радянських державах як негативний вплив Заходу.