На Одещині мобілізували чоловіка з інвалідністю. Чоловік хворів на епілепсію і помер у військовій частині в перший же день служби. Може здатися, що це поодинокий випадок. Але ні, смерть людини – це трагедія, до якої призвела нерозумна та агресивна команда по виконанню мобілізаційного плану будь-якою ціною. І поки різноманітні арестовичи, виїжджають за кордон з «листом ГУР», тищенки передають привіти з Тайланду, а лещинки тусять у клубах, над сіромашними українцями знущаються зажирілі і корумповані ТЦКашники. Цю політику формує безпосередньо Зеленський, бо він верховний головнокомандувач. Словам ми не віримо – лише справам.
Росія готується до тривалої великої війни. Для цього вона змінює законодавство, яке допоможе їй ефективно поповнювати лави армії вторгнення. Відомо, що російські окупанти буквально полюють на чоловіків призовного віку (він «подовжений – від 18 до 65 років») та силоміць звозять до «військкоматів». Їм заборонено покидати територію області. Наприклад, в анексованому Криму, враховуючи очевидний провал призовної кампанії, нещодавно оголосили заборону на виїзд з півострова з 30 квітня, щоб потенційні призовники не встигали сховатися від війни.
Наша громадська позиція: Україна не повинна уподоблятися РФ, якщо ми хочемо побудувати реально, а не номінально демократичне суспільство.
Оскільки повномасштабне вторгнення Росії наближається до дворічного рубежу, то для військового та політичного керівництва України життєво важливо правильно засвоїти уроки 2022 та 2023 років. Найважливіший висновок, який можна зробити з останніх двох років бойових дій: домінування оборонної війни над наступальними операціями. Це було продемонстровано знову і знову, починаючи з провалу початкового російського бліцкригу в перший місяць війни.
04 грудня 2023 року набув чинності Закон про мобілізаційну підготовку та мобілізацію щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнний час, спрямований на уточнення підстав бронювання військовозобов’язаних. На виконання положень Закону 27 січня 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час», яким затверджено Порядок бронювання військовозобов’язаних в умовах воєнного стану та Порядок і критерії визначення підприємств, установ і організацій, які мають найважливіше значення для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Від обласних центрів та маленьких сіл до лінії фронту на сході, від засобів масової інформації, робочого місця та родини, гостра потреба України мобілізувати ще сотні тисяч чоловіків, щоб залишитися у боротьбі з Росією, відчувається всюди.
З цим виникає один із найскладніших внутрішніх викликів, з якими стикається Україна в цій війні: балансування між необхідністю захисту незалежності країни від загрози існуванню та болісною реальністю необхідності забирати сотні тисяч мирних жителів — платників податків, батьків, братів, чоловіків, синів — на війну.
Новомобілізовані солдати потрібні, як для поповнення лав підрозділів, які зазнали втрат у напружених боях, так і для створення нових резервів, які можуть бути використані або для майбутніх наступальних дій, або для ротації підрозділів, виснажених тривалим перебуванням на передовій.
Оскільки військові контракти мобілізованих українців не закінчуються, заклики до остаточної демобілізації солдатів останнім часом також стали гучнішими. Початковий проект закону, представлений Кабінетом міністрів, передбачав укладення контрактів на 36 місяців, тоді як альтернативні пропозиції (виловлені, зокрема нардепом Олексієм Гончаренком) опозиційних партій встановлювали мінімальну цифру до 18 місяців.
У будь-якому випадку, самих демобілізованих солдатів доведеться замінити на додаткові призовників, зазначив Залужний на прес-конференції в грудні 2023 року. «Звичайно, хотілося б, щоб люди, які йдуть в армію, особливо ті, які вже служать, розуміли, скільки саме часу їм доведеться воювати», – сказав Залужний. Важливо зазначити, що військові також долучилися до урядового проекту, запропонувавши владі своє бачення процесу мобілізації та демобілізації.
25 грудня 2023 року Кабінет Міністрів України зареєстрував довгоочікуваний законопроект, над яким уряд працював останні кілька місяців. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у пояснювальній записці зазначає, що ухвалення цього документа «створить умови для належного комплектування бойових частин», «удосконалить процес комплектування Збройних сил» та «сприятиме відновленню та розвитку суспільства» на основі цінностей патріотизму та вірності державі».
Нардеп Олексій Гончаренко зазначив, що потрібна ширша дискусія щодо військової стратегії України. За його словами, ніхто чітко не пояснив, чому зараз необхідно призвати до півмільйона людей, що збентежило цивільних. «Якщо наша стратегія полягає в наступі через російські мінні поля, з російською перевагою в повітрі, то, я не знаю, 500 тисяч людей може бути недостатньо. Можливо, одного мільйона, а то й двох мільйонів не вистачить», – сказав він. «Ми не можемо конкурувати з Росією за кількістю людей. Вони завжди перемагатимуть у цій конкуренції — вони просто більші за нас».
Представники опозиції зазначали, що адміністрація президента та військові перекинуть один на одного відповідальність за законопроект «як гарячу картоплю». Так, в інтерв'ю Радіо Свобода депутат від опозиційного блоку «Європейська солідарність» Ірина Фріз також припустила, що Зеленський намагається дистанціюватися від законопроекту, щоб захистити свій рейтинг популярності. Перший заступник голови парламенту та екс-очільник «Слуги народу» Олександр Корнієнко відкинув думку про те, що Зеленський намагався ухилитися від відповідальності, додавши, що законопроект є спільним продуктом з військовими.
Тим не менш, Зеленський ухилився від приналежності мобілізаційного законодавства, заявивши 26 грудня 2023 року, що «це правильно», щоб депутати та військові вирішували чисельність та інші потреби на наступний рік і робили це на відкритих слуханнях. За його словами, його Офіс «очікує на остаточний текст закону».
Мар’яна Безугла, заступниця голови парламентського комітету з питань оборони та екс-член партії Зеленського, публічно розкритикувала Залужного за те, що він нібито не представив план війни на 2024 рік, вимагаючи більшої мобілізації. Вона підняла привид його звільнення, яке дехто сприйняв як повідомлення від адміністрації.
Олексій Гарань, директор з досліджень Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, сказав, що звільнення Залужного призведе до негативних наслідків для адміністрації, оскільки військовий лідер має вищий рейтинг популярності, ніж президент, який здається, не бажає брати на себе відповідальність за проведення великого призову, натомість попросивши свій уряд та армію надати більше аргументів на підтримку цього кроку. «Я не бачив достатньо чітких деталей, щоб сказати, що нам потрібно мобілізувати півмільйона людей», - ці слова Зеленського стали відомими, але невідоме зараз інше: а чи вони взагалі відповідають дійсності.
У січні 2024 року українські депутати прийняли у першому читанні доопрацьований законопроект про мобілізацію після труднощів із просуванням закону, спрямованого на підвищення її військових звань. У нинішньому вигляді законодавство передбачає зниження віку мобілізації на військову службу на два роки до 25 років.
Цей законопроект також вимагатиме від потенційних військовослужбовців, які перебувають за кордоном, мати оновлений військовий облік. Отримання такого документа було б необхідною умовою для отримання консульських послуг. Також передбачено посилення санкцій за ухилення від призову, включаючи заморожування активів. Як пояснили в Міноборони, цей законопроект визначає прозорі правила процесу мобілізації, а також необхідне регулювання прав військовозобов’язаних.
Одразу після того, як парламент відмовився голосувати за перший варіант документа, міністр оборони Рустем Умеров заявив, що міністерство вже підготувало оновлений документ. Тоді він зазначив, що буде враховано всі пропозиції, узгоджені з народними депутатами на засіданнях парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. При цьому головна ідея законопроекту – дати відпочити всім, хто зараз на передовій – не змінилася .
Варто зазначити, що перед тим, як законопроект потрапить на розгляд депутатів, він має пройти кілька комітетів. Документ також ухвалений у двох читаннях у парламенті. Тому незрозуміло, скільки часу знадобиться для впровадження нових правил мобілізації. Однак деякі депутати вважають, що це може статися на початку весни.
У Міністерстві оборони заявили, що тісно співпрацюватимуть із відповідним парламентським комітетом, щоб забезпечити внесення необхідних поправок до другого читання. «Це не остаточне рішення», – заявив нардеп Олексій Гончаренко в Telegram. «Буде друге читання, до нього будуть внесені правки». Очікується, що прийняття закону триватиме кілька тижнів. Ймовірно, законопроект не буде прийнято швидко. Очікується, що поданий проект матиме «значну кількість поправок».
Законопроект від 30 січня, на відміну від попередньої редакції, також пропонує звільнити від військової служби людей з будь-якими видами інвалідності. Попередня редакція пропонувала призвати людей з більш легкими вадами. У новому законопроекті також вперше пропонується мобілізація поліцейських і прокурорів.
У проекті також пропонується запровадити базову військову підготовку для чоловіків до призовного віку 25 років та факультативну підготовку для жінок. Чоловіки віком від 18 до 24 років можуть обирати, коли проходити військову підготовку, яка триватиме не більше п’яти місяців, і вони зможуть зберігати роботу під час навчання.
Законопроект також вводить відпустку для військовополонених, які повертаються з російського полону – вони отримають 90 днів оплачуваної відпустки до повернення на службу. Він також покладає більшу відповідальність за мобілізацію на місцеві органи влади.
Експерти кажуть, що місцеві чиновники можуть зволікати з впровадженням через той самий страх перед ударом по їхній популярності. Тим часом міністр цифрової трансформації Михайло Федоров поспішив оголосити, що урядовий супердодаток Дія, запущений під його керівництвом і завантажений мільйонами українців, не використовуватиметься для розсилки повідомлень про призов.
Багато чоловіків, які підлягають призову, підписуються на місцеві Telegram-канали, які попереджають мешканців про те, де роздають повістки. За словами одного з місцевих міліціонерів Чернігова, станом на грудень 2023 року на такий канал у місті було підписано понад 21 тисячу місцевих жителів, що приблизно дорівнює кількості тих, хто ухилився від призову.
Зрозуміло лише те, що Україна не має іншого вибору, як мобілізувати більше людей. Чоловіки та жінки, які ведуть інтенсивні бойові дії 23 місяці, зазнають серйозної втоми та великих втрат. Україна не повідомляє подробиць своїх жертв, але оцінки США свідчили про те, що загальна кількість може бути близько 200 000, у тому числі близько 70 000 загиблих. Поточна чисельність сухопутних сил оцінюється приблизно в 900 тис.
Існуюча система призову не забезпечила ефективної мобілізації необхідної кількості або якості солдатів. Багато чоловіків у віці 40 років із сільської місцевості з проблемами здоров’я. У той час як чоловікам віком від 18 до 60 років заборонено залишати країну, добровольці приходять досить обмежено. Нездатність провести ротацію військ, які воюють майже два роки без кінцевого терміну, відштовхнула потенційних новобранців. Це те, що нова хвиля мобілізації має на меті вирішити.
Законопроект вже значною мірою каталізував невдоволення в українському суспільстві процесом набору в армію, який засуджували, як пронизаний корупцією та дедалі агресивніший. Багато законодавців стверджують, що деякі з його положень, як-от заборона особам, які ухиляються від призову, купувати нерухомість, можуть порушувати права людини. Про це мова буде нижче.
Найбільше питання спотикання стосується дуже делікатного питання масової мобілізації. Заходи, які спростили б призов на військову службу, на думку експертів, відкривають шлях до широкомасштабного призову, такого типу, який, як нещодавно заявили кілька військових, необхідний, щоб компенсувати втрати на полі бою та витримати ще один рік запеклих боїв. Багато хто в Україні побоюється, що такі заходи можуть викликати соціальну напругу.
Солдати на фронті розповідали, що помітили постійне зниження якості новобранців. Багато з них старші, лікують травми багаторічної давнини та не мають мотивації до боротьби.
Ближче до висновків розглянемо нові ініціативи щодо мобілізації.
Почнемо з електронного кабінету, тобто електронного рабства. Ті, хто в Європі, автоматично піде и подасть заяву на політичний притулок. Бо за Римською Конвенцією 1950 року нікого не можна змусити віддавати своє життя.Також у законопроекті хочуть зобов'язати реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста. При цьому у разі невиконання передбачається юридична відповідальність. Юрист та фахівець центру надання підтримки ветеранам Роман Лихачов стверджує, що електронний кабінет призовника неможливо зробити обов'язковим для військовозобов'язаних, бо жоден закон не зобов'язує людину мати смартфон.
Тоді призовники будуть користуватися лише кнопковими телефонами (їх вже почали більш купляти), а смартфони переводити на сим-карти інших операторів.
Критикує цю норму й експерт з кібербезпеки Костянтин Корсун, який має багато питань стосовно неї. Він оприлюднив їх у Facebook:
«Що це буде за „електронний кабінет“? Як він буде реалізований? Невже у „Дії“? А як же обіцянка „в ‚Дії‘ ніколи не буде повісток“? А як зобов’язати людину зареєструватися в ЕКП? А якщо немає комп’ютера? Зламався, в ремонті, загубив? А якщо є лише умовна Nokia 3310? Хтось видаватиме потрібні пристрої? А як буде проводитися ідентифікація особи в електронному кабінеті? Через „Дія.Підпис“? Через ID.gov.ua? Чи необхідно буде все ж прибути до ТЦК/поліції з паспортом? А якщо ТЦК відправив повістку в „електронний кабінет“ і отримав від нього ж повідомлення про „доставку“ — який буде механізм переконатися, що „абонент“ ту повістку побачив, відкрив, прочитав та зрозумів? І що це саме він залогінився в кабінет? А не його, скажімо, дружина, брат, сусід, чи росіянський хакер? І як загалом призовник дізнається про те, що в його електронний кабінет та повістка доставлена? Йому прийде повідомлення на е-пошту? А на яку е-пошту?У 2020 році вже була спроба запровадити „офіційну електронну адресу“, але нічого не вийшло».
Він також цікавиться, що буде у випадку, якщо в «призовника банально немає доступу до інтернету», і говорить про те, що в Україні досі є місця, де «немає ані стаціонарного, ані мобільного Інтернету» або наприклад ловить «Київстар», а «Лайф» не ловить. Або якщо людина просто не хоче платити за послуги провайдерів інтернету чи мобільних операторів.
Коротко кажучи, ідея електронного кабінету призовника виглядає поки що дуже сирою. Можливо, саме поняття зараз приймуть Законом, а підзаконку та сам продукт будуть створювати, скажімо, протягом року після прийняття», — припускає Корсун.
Загалом тут ганебне явище, коли мобілізацію перетворюють на рабство, рабство електроне, свого роду «електронний концтабір» замість формування професійної армії.
Серед можливих ідей – надавати людям, які самі зареєструються в електронному кабінеті військовозобов'язаного (який ще теж належить створити), скажімо, тримісячну відстрочку, щоб дати людині достатньо часу підготуватися та завершити свої цивільні справи (за кордон у цей час її, звичайно, ніхто не випустить). Або взагалі розбити всіх, хто має відправитися в армію, на групи, із зазначенням дати, коли людина, швидше за все, реально піде служити (це також має допомогти із плануванням свого цивільного життя).
За словами омбудсмена Дмитра Лубінця, таке положення теж не відповідає положенням Конституції. На його думку, формулювання «зняти» та «виключити» з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) на практиці «стає проблемою», яке потребує урегулювання. Бо «такий обов’язок має бути виключений із законопроекту. Доцільніше закріпити у ньому право, тобто можливість, реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста», – написав він.
Він звернув увагу і на інші положення, які суперечать Конституції. Зокрема, мова про: надання права представникам ТЦК та СП здійснювати перевірку військово-облікових документів громадян; право військового командування встановлювати тимчасове обмеження на виїзд громадянина з країни. У Конституції вказано, що ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян; позбавлення права на звільнення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період аспірантів, які здобувають рівень освіти за контрактом коштами фізичних або юридичних осіб. Дмитро Лубінець наголосив, що напередодні мав зустріч із міністром оборони Рустемом Умєровим і він «готовий реагувати на зауваження».
Але один дзвінок з Офісу Президента і Лубінець забув про свої претензії. По наш уповноважений з прав людини, захищає права лише одного чоловіка на Банковій.
Більше чоловіків також намагаються уникнути призову, тікаючи з країни або ховаючись вдома. Дезертирство, сказав один український військовий, дислокований на сході, також стає проблемою.
Це спонукало військових вербувальників перейти до більш агресивної тактики, примушуючи чоловіків до призовних пунктів, затримуючи їх, іноді незаконно, і примушуючи «призватися». Юристи та активісти висловлювалися, але немає жодних ознак змін. Багато українців порівнюють вербувальників з «людськими викрадачами».
Не дивно, що воєнний стан забороняє залишати країну чоловікам призовного віку, а тих, хто вже перебуває за кордоном, наразі не призвати.
На річці Тиса, яка є кордоном між південно-західною Україною та Румунією, патрулі охорони раніше зосереджувалися на вилові контрабандистів тютюну, а тепер ошукають тих, хто тікає від військової служби. Близько 6000 людей були затримані при спробі виїхати через цю ділянку, повідомили прикордонники. Один із них повідомив, що під час конфлікту щонайменше 19 людей потонули, намагаючись втекти з країни.
Між тим законопроектом пропонується відслідковувати осіб, які вже перебувають за кордоном, і вимагати від них актуального військового обліку, який зараз отримують у призовних пунктах. У законопроекті йдеться про те, що такі консульські послуги, як оформлення паспортів, вимагатимуть пред’явлення громадянами військово-облікових документів. Позбавлення паспортів за кордоном призведе до отримання іншого громадянства. РФ роздає свої паспорти і багато українців візьме їх щоб мати хоч якийсь паспорт. Ті чоловіки, що зараз перебувають закордоном будуть всіма доступними їм засобами оформляти посвідки на проживання там, продовжувати їх, або брати собі статус біженця, а при першої можливості й громадянство інших країн, зокрема й РФ. Це все закономірно призведе до угасання патріотичних почуттів та зменшення донатів на ЗСУ.
Поки Україна шукає шляхи повернення та покарання ухильників від мобілізації, які втекли за кордон, деякі країни ЄС вже висловили свою позицію з цього приводу. Уряд Естонії не змушуватиме українських чоловіків повертатися в Україну за мобілізацією. «Ми обговорювали це питання з українським послом, і Україна нас про це не просила. Україна не має правових підстав просити нас про екстрадицію цих громадян, як і ми не маємо підстав їх екстрадувати», – заявив глава МВС Естонії. Про це заявив Департамент прикордонної та міграційної політики Янек Мягі. Також Німеччина офіційно заявила, що не буде примушувати українців до військової служби, оскільки вважає, що проблеми України з мобілізацією солдатів для захисту від російського вторгнення не матимуть практичних наслідків для українців, які проживають у Німеччині. «Ми не будемо змушувати людей проти їхньої волі мобілізуватись або проходити військову службу», – заявив міністр юстиції Німеччини Марк Бушман.
Законопроект пропонував низку «тимчасових заходів» для обмеження прав військовозобов’язаних або резервістів, які не прибули до пункту протягом 10 днів з моменту отримання повістки. Лубінець (уповноважений з прав людини) зазначив, що «це нонсенс, коли військовий (у територіальних центрах комплектування) вирішує, що хтось не може продати свою квартиру (одне із запропонованих обмежень для тих, хто ухиляється від призову)».
У відповідь на нововведення люди масово почнуть виводити кошти з банків і переписувати майно, що буде обвалювати гривню. Ті, хто за кордоном, перейдуть повністю на місцеві банки та операторів.
У сухому залишку, станом на зараз у владі немає розуміння, коли і в якому вигляді запрацюють нові мобілізаційні правила. Що подібний середньовічний тиск то на шкоду України та ще прямо в інтересах РФ. Зміни до законодавства фактично створюють тотальний контроль над придатним до призову та мобілізації населенням та унеможливлюють виїзд чоловіків за кордон при оголошенні загальної мобілізації чи призову на строкову військову службу. А Україні не можна перетворюватися на РФ-2.0.
Євгеній Кузнєцов,
голова Союзу воїнів-добровольців