Відносини України і Єврооюзу все ближчі ті міцніші. Так, днями Володимир Зеленський побував у Брюсселі та підписав угоду побезпеці з Євросоюзом. Документ закріпив зобов'язання всіх 27 держав-членів ЄС надавати Україні широку підтримку, «незважаючи на будь-які інституційні зміни всередині».
Чи матиме ця угода позитивний ефект? Безсумнівно. Але позитивний ефект пов'язаний тільки з взаємодією «Україна-Єврооюз». Усередині поля Європейського Союзу Україна поки не перебуває, а такі договори її до членства в ЄС аж ніяк не наближають.
Дійшло до того, що недавній найвідданіший союзник і «молодший брат» Молдова заявила, що шляхи євроінтеграції у нас з ними різні. Молдова і Україна, які майже одночасно подали заявки і отримали статуси кандидатів в ЄС, після початку переговорів про вступ до Єврооюза підуть своїми дорогами. З цього моменту кожна з двох країн проходитиме шлях до членства в ЄС «у власному темпі». Про це розповіла віце-прем'єр з євроінтеграції Христина Герасимов на прес-конференції в Брюсселі 25 червня. І це дуже неприємне відкриття для нас, оскільки Кишинів напочатку ніхто не бачив членом ЄС, точніше менше ніж Тбілісі, і брав його «за компанію». А зараз виходити, що у Молдови більше шансів вступити в ЄС, ніж у нас.
Не в останню чергу цьому виною стало угорське головування в ЄС. На найближчі півроку в порядку немає пункту про підтримку України. Натомість є 11 вимог Будапешта до Києва для вступу до ЄС. Серед них широкі можливості освіти угорською мовою, зміни в топонінах, скасування поняття «культурної автономії». Україні доведеться піти на великі уступки вже іншим сусідам. І, що найголовніше, немає ніяких гарантій того, що Будапешт змінити свою думку або що Україну швидко приймуть в ЄС.
Переговори щодо вступу в ЄС почнуться тільки в 2025 році, про що заявила українська влада. Всі попередні рухи в цьому напрям, як і нинішній, є формальностями, головне завдання яких-дати українському суспільству бачення перспективи «світлого майбутнього» під час війни, щоб підтримати бойовий дух. У DW натякають, що Україна не вступить до Євросоюзу, поки йде війна. Більше того, після закінчення війни необхідно відновити країну і повернути біженців, і тільки потім можна говорити про реальний старт процесу підготовки до вступу в ЄС. При такому розкладі процес цей може розтягнутися на пару десятків років. У Євросоюзі цього не можуть не усвідомлювати, а зовнішньополітична кон'юнктура ризикує змінюватися вже через п'ять років, і євроінтеграційні перспективи відправлятися в архів так, як це було з Сербією і Туреччиною.
У цьому контексті варто повернутися до тісних відносин з Молдовою, яка обрала «свій шлях» саме зараз.
«У нас прекрасні двосторонні відносини з Угорщиною. Зовсім недавно я відвідала Будапешт, де провела переговори зі своїм колегою, Міністром Яношем Бокою, який підтвердив відкритість для Молдови, щоб ми просувалися швидкими кроками по нашому європейському шляху. У той же час майбутні кроки-технічні. Тут ми будемо тісно співпрацювати з Європейською комісією. І коли отримаємо цей графік, у нас буде визначеність, незалежно від головування в Раді ЄС»- - сказала Молдавська міністерка Герасимова.
Кишинів намагається підлаштуватися під можливі геополітичні зміни, чого наша країна зі зрозумілих причин зробити не може. Зрештою частку України в ЄС вирішують не Молдова і навіть не Угорщина, а лідери Євросоюзу. Якщо праві переможуть на парламентських виборах у Франції або очолять уряд, це ускладнить становище України, вважають в The Sunday Times. Сильний голос «Національного об'єднання» у французькому парламенті «може ускладнити фінансування військової допомоги, а також післявоєнне відновлення України та прийняття країни до Євросоюзу». Перемоги правих по всьому Євросоюзу теж нічого доброго не обіцяють. До можливого 2030 року, який з невідомих причин називали роком вступу України до ЄС, залишилося не мало часу, а що буде із взаємовідносинами втомленої від війни України і не менше втомленого від впливу війни ЄС вже через 2-3 роки, ніхто не знає.
Автор - Артур ЖУРБЕНКО
.