УНИАН
Наприкінці 2013 року нашу країну спіткало серйозні геополітичні потрясіння, які виявилися лише початком бурі. Віктор Янукович заявляв про загрозу втрати контролю над країною під час Євромайдану та для досягнення компромісу навіть відправив у відставку уряд Миколи Азарова. Як ми пам'ятаємо, утриматись при владі це йому не допомогло.
Минуло 10 років, і вже нинішній президент Володимир Зеленський застерігає про загрозу «Майдану-3». За його словами, саме такою кодовою назвою визначають протести, що готуються в Кремлі, а їх головною метою є усунення самого Зеленського.
Чи є спільне між цими двома подіями? Десять років тому опозиція заявляла, що влада має намір встановити в Україні авторитарну диктатуру, і вимагала скликання Народної Ради замість Верховної Ради, що скомпрометувала себе, відставки президента Януковича і дострокових президентських виборів.
Але приводом було все ж таки призупинення євроінтеграції, іншими словами – похолодання відносин з Європейським Союзом. Це ж похолодання, здається, ми переживаємо і зараз. Проблеми десятирічної давності зараз можуть здатися нам лише квіточками. Країна перебуває у стані затяжної війни, про терміни закінчення якої вже навіть не будують прогнози, а допомога союзників, порівняно з початком вторгнення, значно зменшилася, і її зниження у зв'язку з війною Ізраїлю та Палестини триває.
В Офісі президента є над чим замислитися, і складно заперечувати, що невдоволення соціальним становищем країни, а також військовими рішеннями, які виходять навіть не з ЗСУ чи Міноборони, а від ОП, зростає. Тому зрозуміла і реакція учасників Революції Гідності 10-річної давності на припущення Зеленського про «Майдан-3» - згадка «російського сліду» для них просто образлива.
«Майдан» ніколи не був і не буде російською технологією», - вважає нардеп «Євросолідарності» та активний учасник Євромайдану Володимир В'ятрович.
«Ні перший, ні другий «Майдан» не були якимись технологіями Росії, бо це був народний протест проти проросійського режиму Януковича. Тому і третій Майдан не може називатися технологією Росії», - вторить йому Юрій Бутусов, журналіст, якого пов'язують із Турчиновим та Порошенком.
Заради справедливості, за п'ятого президента України використовували схожу інформаційну методику, лякаючи громадян країни планом «Шатун», який розробили росіяни для розхитування ситуації в країні – саме в той момент, коли невдоволення владою через соціальні аспекти було дуже велике, а також Зеленському оточенню Порошенка приписувало «роботу на Росію».
У деяких експертів складається враження, що Володимир Зеленський діє заздалегідь і намагається попередити протести, що готуються. За іншою інформацією, до ОП вже надійшла інформація про можливі протести, причому «Майдан-3» може бути негласно підтриманий і деякими силами союзників, які незадоволені діями Зеленського на посаді голови держави.
Тема про невдоволення українським президентом у Європі та США періодично виринає в устах радикальних політиків. Лідер французької партії «Патріоти» Флоріан Філіппо заявив, що «НАТО змінив своє ставлення до президента України Володимира Зеленського, через що може його позбутися». Показово, що йдеться не про Вашингтон, а саме про НАТО, що справляє враження, ніби вирішують долю українського керівництва військові, а не політичні еліти. На думку француза, Володимиру Зеленському погрожують через скасування виборів президента у наступному році.
У самих Штатах ця теорія також досить популярна. Колишній помічник заступника міністра оборони США Стівен Брайєн, а також низка екс-співробітників припускають, що в центральному розвідувальному управлінні та МІ-6 вже готують ґрунт для заміни Зеленського. І все нагадує 2014 рік, коли Янукович продемонстрував своє небажання домовлятися з тим же Вашингтоном про геополітичні рішення, які влаштовуватимуть усіх, не прийняв суворої правди щодо залежності нашої країни від зовнішніх чинників.
Можливо, тому Володимиру Зеленському доводиться «підігрівати» суспільство фатальними прогнозами про можливий «переворот»: невдоволення Вашингтона його рішеннями зростає паралельно до суспільного невдоволення. Визначальними стануть рішення Києва на військово-дипломатичній ниві кінця року – безумовно, вони мають влаштовувати НАТО, інакше Зеленський справді втратить політичну підтримку. Навіть якщо в ОП вкотре звинуватять Кремль у підготовці протестів, це не змінить загальних настроїв у суспільстві, оскільки щодо Кремля вони й так негативні. Але демотивує тих, хто підтримує президента: Володимир Зеленський дедалі частіше використовує навмисні прийоми, що дісталися йому у спадок від Петра Порошенка.
Автор Артур ЖУРБЕНКО