У звіті Facebook, опублікованому в середу, йдеться, що Росія як і раніше є найбільшим виробником дезінформації, що стало значним відкриттям всього через п'ять років після того, як російські оперативники почали широкомасштабну кампанію по проникненню в соціальні мережі під час президентської виборчої кампанії 2016 року, - про це пише The Washington Post. 

Facebook заявляє, що з 2017 року виявив кампанії по дезінформації в більш ніж 50 країнах, і перервав близько 150 операцій по дезінформації. При цьому компанія підкреслює, що подібні дії стали більш скоординованими і витонченими останнім часом.

Провідними країнами, які Facebook назвав ініціаторами більшості операцій по дезінформації як всередині країни, так і за кордоном, були Росія, Іран, М'янма, США і Україна. Найчастіше іноземні операції по дезінформації піддавалися атакам США, України, Великобританії, Лівії та Судану.

Тим часом, як повідомляє Facebook, все більше гравців зробили висновки з російського прикладу і почали операції з дезінформації в своїх країнах. Сюди входять мережі тіньових фірм зі зв'язків з громадськістю, які іноді працюють на обидві сторони всередині країни, а також політиків, маргінальних політичних груп і самих урядів, сказав Натаніель Глейхер, глава відділу політики безпеки Facebook, в телефонній розмові зі ЗМІ.

У 2017 році Facebook виявив масштабну операцію по впливу, в ході якої Російське агентство інтернет-досліджень піддало 126 мільйонів користувачів платформи політичної дезінформації перед виборами в минулому році. З тих пір соціальна мережа інвестувала ресурси в контроль за своїм сервісом, в тому числі найняла більше 10 000 сторонніх модераторів контенту і експертів в предметній області, а також створила алгоритми для пошуку небажаного контенту.

Головний недолік звіту полягає в тому, що Facebook і інші платформи соціальних мереж бачать тільки мерзенні операції, які вони розкривають, і не знають про більш широкий  всесвіт дезінформації, який залишається непоміченим.

Згідно зі звітом, одна стратегія включає набір носіїв мови, а інша - пошук більш цільової аудиторії, якою можна маніпулювати. Наприклад, на початку 2020 року Facebook зірвав російську військову операцію проти України, в ході якої були створені профілі в Facebook фальшивих людей, що видають себе за журналістів. У звіті говориться, що фальшиві журналісти намагалися напряму зв'язатися і вплинути на політиків і впливових людей, але, схоже, не намагалися створити велику аудиторію в Facebook. Росія застосувала аналогічну стратегію для скромної операції по дезінформації  в Сполучених Штатах, хоча в цій операції справжні журналісти були найняті під хибним приводом для представлення сфабрикованих новинних агентств.

У доповіді наголошується, що в міру того, як операції стають більш витонченими, стає все важче відрізнити їх від справжньої політичної діяльності. Ця проблема особливо гостро стояла на виборах в США в 2020 році, які в звіті описані як «переломний момент в недавній історії операцій впливу».

У доповіді говориться, що Росія, Іран і Китай намагалися вплинути на громадські дебати перед голосуванням, очевидно, з обмеженими результатами. Найскладніша спроба полягала в тому, що Російське агентство інтернет-досліджень наймало людей в Гані, щоб вони видавали себе за чорношкірих американців, які обговорюють політику і проблеми раси. Facebook також виявив тіньову мережу, керовану людьми в Мексиці, які писали про проблеми латиноамериканської гордості та рух Black Lives Matter. У повідомленні зазначалося, що пізніше ФБР пов'язувало цю операцію з російським Агенством інтернет досліджень (IRA).