Мобілізація в Україні у 2024 році все ще триває, а тому все більше чоловіків (не завжди справедливо) отримують статус «придатний» та йдуть на фронт, навіть якщо мають певну групу інвалідності. Однак є ситуації, коли закликати на службу людину немає причин. Ці аспекти ми розглянемо у даному нарисі.
Джерела з Ради повідомляють, що нові правила мобілізації почнуть діяти не раніше квітня 2024 року. Але все одно будемо спостерігати за ситуацією.
Вже відомо що Законом про мобілізаційну підготовку і мобілізацію передбачено список підстав для відстрочки під час війни. До них належить відстрочка особам з інвалідністю. Але все одно всупереч голосу розуму та загальним принципам гуманізму в новому законопроекті депутати пропонують відмінити відстрочку для осіб з ІІІ групою інвалідності.
Відразу зазначмо, що навіть в той час, коли гуманізм був просто забава для «корисних ідіотів», тобто в період тоталітарної Совдепії, навіть тоді інваліди були поза призовом. Тому, що користуючись суровою раціональністю розуміли, що від них в окопах не буде від слова «зовсім», та більш того вони потрібують особливої уваги, за ними необхідний догляд. Як це все здійснити, провернути в бойових умовах. Так, це банальні речи, які зазвичай навіть не оговорюються, але нам здається, о нардепи про це «цнотливо» підзабули.
У наш сумний час саме придатність до військової служби визначає «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яке має «Розклад хвороб» та коментарі до нього, за яким м’яко кажучи не завжди об’єктивні лікарі визначають рівень придатності. Останні зміни до положення були внесені 25 серпня 2023 року, суттєво зменшивши підстави для визнання непридатними до служби за рахунок збільшення переліку хвороб, які означають обмежену придатність та придатність.
Трошки пізніше Кабмін зареєстрував новий законопроект про мобілізацію, щодо норм якого зараз у владі точаться дискусії. Зокрема, документ передбачає позбавлення відстрочки від мобілізації для людей з інвалідністю III групи.
В результаті в Україні (а ми рвемося до європейського світу, до чуйного дбання права людини тощо) можуть мобілізувати осіб з інвалідністю. Хоча суто номінально людина з інвалідністю у зазначений період може бути призвана на військову службу за її згодою і тільки за місцем проживання. Що відбувається у реальності?
Верховна рада України запропонувала поправки до законопроекту про мобілізацію, який повернули до Кабінету міністрів. Терміни подачі нового проекту закону поки невідомо. Нову редакцію законопроекту в парламенті очікували ще 26 січня 2024 року. Однак робоча група нардепів наполягала, що слід врахувати їхні правки. Зокрема, про скасування мобілізації для осіб усіх трьох груп інвалідності (перша редакція передбачала, що інвалідів III групи мобілізувати можна).
Зазначимо, що підставою для встановлення 3 групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги та соціального захисту.
Повернемося до того що ми вище зазначили: що саме такі люди мають робити на фронті?
Між тим Верховна Рада розглядає законопроект, згідно з яким 3 група інвалідності зникне, а замість неї залишаться тільки 1 і 2 групи, як можливість для отримання відстрочки. Додатково до цього, закликати на фронт інваліда можна буде тільки з його згоди. Але це лише номінально. Бо медкомісія може не визнати стан здоров’я, як чинник непридатності для військової служби.
Зазначимо також, що нардепи схильні трактувати ІІІ група, як легку інвалідність, тобто, це легкі розлади здоров’я, які нібито дозволяють людині воювати. Вони вважають, що наче приймати участь у бойових діях можна у різний спосіб. Наче можна підносити боєприпаси, або копати траншеї чи готувати їжу тощо. Добре, як це робитиме інвалід? Наприклад з астмою? Бо в тилу він більш приніс би користі для фронту. Не розуміючи стану речей, чомусь лунають промови про те що служба у війську ЗСУ може бути абсолютно різною.
Зараз прокоментуємо, що означає лицемірне словосполучення «мобілізувати за їхньою згодою». Як показує практика, усе що тимчасове або за згодою, дуже швидко починає бути обов’язковим, ще й під ідею, що мобілізувати людей з інвалідністю ІІІ групи будуть навіть на підставі того, що громадяни України повинні служити у війську відповідно до законодавства.
Тому номінально буде «за згодою», а реально, як в РФ, будуть брати всіх підряд. Тоді питання: ми – демократична, або авторитарна країна? Чим ми відрізняємось від країни-агресорки? Нехай кожний в міру своїх можливостей відповість самостійно на ці питання.
Для подальшій ясності розглянемо інші аспекти цієї теми. Згідно із законодавством України, інвалід 2 групи – це людина, у якої діагностовано одне або кілька захворювань зі списку, що гарантують їй інвалідність. Однак, найчастіше, це не стає причиною навіть звільнення зі служби, адже інвалід 2 групи може виконувати певні дії, тому його просто переводять з одного підрозділу в інший. Передбачається, що інвалід 2 групи – це людина, у якої діагностовані одна або кілька хвороб, що стали причиною інвалідності. Сюди ж відносяться травми і вроджені вади, а також будь-які комбінації перерахованих вище факторів, які обмежують працездатність і життєдіяльність хворого.
Проще кажучи, у ТКЦ з’явиться шанс трактувати осіб з 2 групою як осіб з 3 групою та за їх власною «згодою» мобілізувати їх на фронт? Ми можемо це допустити? Тож, мобілізувати чоловіків зможуть з такими хворобами: сліпота на одне око, карликовість з ростом нижче 130 см для чоловіків і 120 см для жінок; параліч кисті, кукса верхньої кінцівки, відсутність пальців (крім першого); хвороба Паркінсона; кукса стопи, гомілки, стегна; ниркова недостатність, відсутність нирки, легені, сечового міхура, матки; кастрація у чоловіків.
Нагадаємо, що люди з ІІІ групою інвалідності мають помірні функціональні порушення та обмеження життєдіяльності. Вони потребують соціальної допомоги та соціального захисту. Критеріями для встановлення ІІІ групи інвалідності є обмеження: самообслуговування (людина потребує використання допоміжних засобів); самостійного пересування (пересування потребує багато часу); навчання (можуть навчатися у загальноосвітніх закладах за дотримання спеціального режиму навчального процесу або за допомогою інших осіб); праці (частково упускають можливість для повноцінної трудової діяльності); орієнтації, спілкування; контролю поведінки (частково контролюють в особливих умовах). Особи з інвалідністю ІІІ групи можуть навчатися та працювати, проте при забезпеченні їх засобами компенсації фізичних дефектів або порушених функцій організму, проходження реабілітації.
Будь-кому, хто дружить з розумом ясно що вони непридатні ля призову. На даний момент людей з інвалідністю не чіпатимуть. Однак є «але» Люди з інвалідністю всіх груп будуть звільнені від військової служби. Хоча перша редакція передбачала мобілізацію для ІІІ групи, що спричинило жорстку критику. Проте особи, чия інвалідність II та III груп (окрім військовослужбовців) була встановлена після 24 лютого 2022 року, будуть проходити переогляд. Це стосуватиметься чоловіків віком від 25 до 55 років.
Обмежено придатні (яких після ухвалення закону вже не буде як категорії) мають також пройти перевірку протягом дев’яти місяців. Та вони будуть визнані або придатними, або непридатними.
Отже, при об’єктивному аналізі ситуації, стає ясним те, що у даному випадку існує певне протиріччя між, з одного боку, правом особи на здоров'я (ст. 49 Конституції) та військовим обов'язком (ч. 2 ст. 65 Конституції). Кожен громадянин має обов'язок щодо захисту Вітчизни, але реалізація цього обов'язку можлива лише тоді, коли стан здоров'я дозволяє такій особі виконувати військовий обов'язок.
Найвища соціальна цінність – то життя. Ніхто не має права, заставляти людину віддавати своє життя та ставити його під загрозу, не інакше, як добровільно. Загалом кріпацько-радянський силовий призив суперечить взятим на себе обов’язкам Україною на міжнародній арені, а призив інвалідів, це за гранню адекватності. Держава витратила мільярди доларів на побудову контрактної армії з 1991 року, гроші розікрали, ніхто не відповів, втратив в живій сили «не великі». За це все мають заплатити українці, як завжди не олігархи – а бідні і знедолені.
Наша принципова позиція: мобілізація особи з інвалідністю сама по собі суперечить Конституції, а також Конституції суперечило би визнання непридатної до військової служби особи придатною до військової служби. Тут скоріше питання, наскільки критерії для непридатності, визначені у Наказі № 402 «Про військово-лікарську експертизу» відповідають реальним можливостям особи здійснювати функції військовослужбовця. Остаточно це питання може бути вирішене тільки Конституційним судом.
Звичайно, це не означає, що ми підтримуємо втрату відстрочки для інвалідів третьої групи. Більш того, сподіваємось та маємо надію, що така відстрочка збережеться. Якщо така людина отримала повістку, то їй треба прийти до військкомату у зазначений час та мати з собою документи, які підтверджуватимуть інвалідність.
У разі вручення повістки такій особі необхідно звернутись з заявою про надання відстрочки та надати один із документів, що підтверджує інвалідність: довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о); або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус; або пенсійного посвідчення; або посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги, в яких зазначено групу та причину інвалідності; довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Заяву слід надрукувати у двох примірниках та підписати. Два примірника слід подати у відділ діловодства (канцелярії або відділу вхідної кореспонденції) військкомату, та просити поставити на одному екземплярі позначку про отримання та реєстраційний номер. Максимальний термін розгляду заяви 30 днів.
Україна мусить відмовиться від призову в нинішньому розумінні. Професійна армія потрібна Україні ще й тому, щоб досягти соціальної рівності у суспільстві та створити адекватну формулу компенсації суспільства мотивованим захисникам Вітчизни за ризик життям і здоров'ям.
Голова Союзу воїнів-добровольці
Євгеній Кузнєцов