Через сім років, що минули після анексії Криму, ситуацію із правами людини на півострові українські правозахисники описують як близьку до "катастрофічної". Українська Кримська правозахисна група (КПГ) зафіксувала у 2020 році 260 рішень російських судів про утримання під вартою у справах проти кримчан, які організація класифікує як політично мотивовані.
За шість років окупації РФ депортувала з території Криму на власну територію для відбування покарання близько 9 тисяч громадян України, повідомляє КПГ.
Російська влада після окупації запровадила практику переведення ув’язнених з Криму до пенітенціарних установ в різних районах Російської Федерації для засудження чи відбування покарання у формі позбавлення волі, зокрема в Ростові-на-Дону, Новоросійську, Волгограді, Батайську, Тамбові, Кірово-Чепецьку, Нижньому Новгороді та Володимирі. Деяких затриманих спрямовували до віддалених в’язниць за 6-9 тисяч кілометрів від Криму, що може негативно вплинути на періодичність відвідування їх адвокатами та членами сімей.
Проблеми й виклики, пов'язані зі ситуацією у Криму у сфері прав людини, добре задокументовані, відомі і зрозумілі. Натомість щодо дієвих механізмів впливу на цю ситуацію лунали різні пропозиції. Експерт берлінського Центру міжнародних миротворчих місій (ZIF) Вільфрід Їльґе (Wilfried Jilge) переконаний, що порушення прав людини у Криму і мілітаризація півострова тісно пов'язані, а зміна демографічного складу населення Криму, конфлікт на Донбасі і спроби морської блокади України є наслідками бажання РФ за будь-яку ціну втримати цей військовий форпост на Чорному морі. "Просто погляньте на карту", - каже Їльґе.
Своєю чергою, голова комітету Бундестагу з прав людини Ґіде Єнсен (Gyde Jensen), що представляє в німецькому парламенті Вільну демократичну партію (ВДП), пропонує активніше використовувати майданчик Ради Європи (РЄ), зокрема, працювати над візитом комісарки РЄ з прав людини Дуні Міятович на півострів. Досі вона так і не змогла його здійснити. Крім того, ВДП виступає за мораторій на проєкт газопроводу "Північний потік-2".
В Україні, як випливає з коментарів Джапарової і Скрипнік, своїм завданням бачать зміцнення стратегії деокупації Криму, вдосконалення законодавства й посилення "Кримської платформи", що має у підсумку допомогти з консолідацією міжнародного невизнання анексії, збереження санкцій, забезпечення свободи морської навігації та поліпшенням ситуації з правами людини.
Докладніше про це йтиметься під час першого саміту "Кримської платформи", який пройде у Києві напередодні святкувань Дня незалежності України у серпні. Росію теж планують запросити на захід. Та навіть якщо її крісло залишиться порожнім, список країн, готових підтримати цей форум, постійно розширюється.