Польща стала основним коридором для вивезення українського зерна після зриву зернових угод. Однак із Варшави надходить усе більше сигналів, що вона вже не така лояльна Києву, як на початку війни. Економісти вважають, що імпорт з України обрушив польський ринок, проте економіці України це не особливо допомогло. Експорт українського зерна впав на 30% після припинення зернових угод, заявив агентству Bloomberg міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський.

За його словами, багато українських компаній перейшли на відправку агропродукції вантажівками або залізницею, в тому числі використовуючи інфраструктуру румунського порту Констанца та портів на річці Дунай. Раніше Bloomberg із посиланням на розрахунки аналітиків компанії Argus Media повідомив, що зміна маршрутів для транспортування українського зерна після виходу Росії із зернової угоди скоротить щомісячний експортний потенціал Києва вдвічі. За даними експертів, щомісячний потенціал України з вивезення зерна зменшиться з 7-8 млн. тонн до 4 млн. тонн, що «завдасть серйозного удару по одній з найбільших статей доходів України».

Загалом зараз очікуються великі проблеми зі світовими постачаннями зерна, і наше сільське господарство та економіка сподівалися на польську допомогу для подолання наслідків зриву зернових угод. Але Варшава і сама відчуває економічну невизначеність. «Лінія солідарності», якою проходить експорт зерна, запровадила наші відносини з Польщею у кризу. Ще у березні 2022 року після скасування мит та квот польські компанії почали масово скуповувати зерно з України, а попит на продукцію місцевих фермерів різко впав, що викликало протести. У прикордонних із нашою країною селах землероби з Польщі вивішували плакати такого змісту: «Українська пшениця, польські добрива та дизель доб'ють селянина».

Але звичайні поляки звинувачують у своєму становищі не Україну, а ЄС та свій уряд. Веслав Грін з польської організації «Обдурене село», що нещодавно з'явилася, вважає: «Дурність польських правителів призвела до того, що наш ринок скуповування впаде під час збору врожаю 2023 року». Наприкінці березня на V Європейському сільськогосподарському форумі в Ясенці аграрії з «Обдуреного села» закидали яйцями міністра сільського господарства Польщі Хенріка Ковальчика та комісара ЄС із сільського господарства Януша Войцеховського, який його супроводжував. «Зрадник! Ти нас продав!» — кричали протестувальники Ковальчику, звинувачуючи владу в тому, що ті постачають зброю Україні, але не допомагають власним громадянам. Після цих подій і сталася заборона польського уряду на імпорт та транзит українського зерна.

З початком зернової кризи польська опозиція заявила, що влада некомпетентна, оскільки сама створила проблему, а тепер знімає з себе відповідальність. Тим більше зрозумілі дії Варшави після того, як Росія відмовилася продовжувати зернову угоду. Прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький заявив, що польський ринок залишиться закритим для зерна з України. Польща, Угорщина, Румунія, Словаччина та Болгарія вимагали від Євросоюзу продовжити заборону на імпорт зерна як мінімум до кінця цього року, шантажуючи закриттям кордонів для української продукції без узгодження з ЄС, як це було у квітні.

Новий польський міністр сільського господарства Роберт Телус наголосив, що Польща «відкрита для транзиту», але чекає від ЄС «довгострокових юридичних та інфраструктурних рішень». У відповідь на це віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина заявила, що «Україна та світ знову опинилися на порозі глобальної продовольчої кризи, а польські чиновники кажуть, що європейські кордони будуть закриті для українського зерна».

До погіршення відносин із Польщею привів цілком логічний геополітичний ланцюжок. Усього цього не сталося б, якби не було розірвано зернову угоду. А Москва пішла на цей крок, використовуючи як привод диверсію на аміакопроводі Тольятті-Одеса, в якому вона звинувачує Київ. В умовах війни зернова ініціатива була економічним рятуванням і для українського сільського господарства, і для російського експорту аміаку. Хто у цьому випадку більше втратив? Безперечно, наші експортні шляхи порушені значно більшою мірою. Побічним ефектом до цього болючого для економіки розриву стало погіршення відносин із Польщею. Євросоюзу невигідно демонструвати слабкі сторони власної економічної системи і тим більше йти на конфронтацію з незадоволеною Варшавою (адже за нею ще Бухарест, Будапешт тощо), тому кожна держава захищає власні інтереси, на жаль, ставлячи їх вище за інтереси ЄС. Складається враження, що кожне, окрім України.