• Пт. Тра 24th, 2024

ПОДВІЙНА ДИСКРИМІНАЦІЯ ТРАНСГЕНДЕРНИХ ЖІНОК ТА НЕОБХІДНІ ЛГБТК+ РЕФОРМИ

В жорстокій боротьбі з клятим агресором Україна боронить свій історичний і безальтернативний вибір вступу до Європейського Союзу. Президент, Верховнийголовком, надійний та спритний Володимир Зеленський не піддається на жодні компроміси, котрі б відвернули нас з істинного шляху по поверненню в західну цивілізаційну сім’ю. Соборний Народ України згортувався навколо Його Ексцеленції Володимира Олександровича Зеленського щоб в єдиному пориві сприяти всім ініціативам керівництва держави по євроатлантичним устремлінням могутньої України.

У 2019-му році Верховна Рада 334 голосами внесла поправки до Конституції, які закріпили курс на повноправне членство в Європейському Союзі. Документ підтримали депутати з фракцій БПП, «Народний фронт», «Самопоміч», «Батьківщина» та «Радикальна партія», а також більшість позафракційних та група «Воля народу» (уламки регіоналів). Проти висловилась фракція «Опозиційний блок» (нині заборонена партія зрадника Медведчука). Проект змін до Конституції подав у вересні 2018 року президент Петро Порошенко. Він був у Верховній Раді під час голосування й закликав депутатів підтримати проект.

Наш мудрий і талановитий лідер, Володимир Зеленський впевнено веде Україну по шляху європейської інтеграції до світлого майбутнього, такого, як повноправне членство незламного народу за брюсельським столом. Президент Володимир Зеленський заявив, що членство України в Європейському Союзі призведе до краху імперського проекту Росії. Про це він сказав на зустрічі з президентом Європейської ради Дональдом Туском 05 червня 2019 року. «Щоб Європейський Союз знав і не сумнівався, що Україна готова йти правильними, чесними кроками до ЄС», – промовив Його Ексцеленція Володимир Олександрович Зеленський на іншій зустрічі.

Як то вказувалося вище, наші славетні воїни та воячки віддають свої життя за європейські стандарти життя. Головним принципом побудови якісного правового західного суспільства є позиція всеохоплюючої толерантності та поваги до прав сексуальних меншин і гендерної різноманітності.

Україна семимильними кроками просувається до західних стандартів терпимості, але в Армії та державному апараті залишається певна ганебна радянщина, з котрою необхідно боротися. Ця гомофобія і трансгендерфобія є наслідком ідеології комуністичних аб’юзерів та ґвалтівників, котрі десятиліттями знущалися з ідентичності українців. Сьогодення примушує нас боротися за права сексуальних меншин більше ніж за зброю, бо ЗСУ боронять передусім європейську самоідентифікацію народу.

Майже 50 років тому американські ЛГБТК+-активісти досягли того, що тоді називалося «найбільшою гей-перемогою» над мракобіссям — їм вдалося змусити членів Американської психіатричної асоціації виключити гомосексуальність з офіційної класифікації психічних захворювань та з Діагностичного та статистичного посібника з психічних розладів. 34 роки тому Всесвітня організація охорони здоров'я виключила гомосексуальність та бісексуальність зі списку психічних розладів. Трансгендерність у 2018 році була перенесена з розділу психічних розладів до розділу питань, пов'язаних із сексуальним здоров'ям.

Сьогодні кожний українець розуміє, що гомосексуалізм є природною зміною сексуальної орієнтації людини і вважається нормальним і здоровим аспектом людської різноманітності багатьма експертами та організаціями, включаючи Американську психологічну асоціацію та Всесвітню організацію охорони здоров’я. Сексуальна орієнтація, включаючи гомосексуалізм, є складним і багатогранним аспектом людської ідентичності, на який впливає поєднання генетичних, гормональних і екологічних факторів. Важливо визнавати та поважати різноманітність сексуальних орієнтацій та ідентичностей у суспільстві нашої Держави. Дискримінація, стигматизація та упередження щодо людей на основі їх сексуальної орієнтації можуть мати шкідливий вплив на їх благополуччя та психічне здоров’я, а також на сприятливий клімат у всьому суспільстві. Важливо сприяти прийняттю, інклюзивності та повазі до всіх людей, незалежно від їх сексуальної орієнтації.

Треба зазначити, що ставлення до гомосексуалізму різниться в різних культурах і суспільствах, і деякі можуть мати стигматизаційні або негативні погляди на осіб, які ідентифікують себе як ЛГБТК+. Сприяння освіті, обізнаності та толерантності може допомогти кинути виклик стереотипам в Україні, боротися з дискримінацією та створити суспільство, яке є більш інклюзивним і прийнятним для людей будь-якої сексуальної орієнтації, особливо в поліції та ЗСУ.

Ми знаємо, що дискримінація ЛГБТК+ означає несправедливе ставлення, упередження або негативне ставлення до осіб, які вважають себе лесбійками, геями, бісексуалами чи трансгендерами тощо. ЛГБТК+-індивіди можуть стикатися з дискримінацією на робочому місці, наприклад, їм відмовляють у працевлаштуванні, просуванні по службі чи пільгах на основі їх сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності. ЛГБТК+ зазнають дискримінації, намагаючись отримати житло, стикаючись з дискримінацією з боку орендодавців або агентів з нерухомості на основі їх сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності. ЛГБТК+ регулярно наштовхуються з дискримінаційною практикою в медичних установах, включаючи відмову в догляді, відсутність культурно компетентних послуг або переслідування з боку постачальників медичних послуг на основі їх сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності. Насправді негетеросексуальні й нецисгендерні українці досі стикаються з дискримінацією навіть у кабінеті у психологів — людей, які найменше мають бути схильні до забобонів стосовно своїх клієнтів.

Не є виключенням знущання, особливо щодо молоді, геїв, лесбійків, небінарних особ та іншіх, котрі можуть стикатися з залякуваннями, переслідуваннями та насильством у школі чи громаді через свою сексуальну орієнтацію чи гендерну ідентичність. Відомо багато випадків побиття ЛГБТК+ агресивними екстремістами ультраправих організацій, що прямо афілійовані з владними структурами. Юридична дискримінація в Україні: існують дискримінаційні закони та політика, які обмежують права та свободи ЛГБТК+ осіб. Наприклад заборона на одностатеві шлюби чи усиновлення. Влада досить в’яло відреагувала на петицію до Глави Держави, щодо дозволу на одностатеві шлюби, посилаючись на те, що в Конституції визначено, що сім’я – це союз чоловіка та жінки. Явна справа, що дана норма застаріла, та представляє собою середньовічний морок, котрий гальмує цивілізаційний розвиток України. В Конституції багато чого написано, і про безоплатну освіту, єдине громадянство, надра, але це не заважає політикуму ординарними законами та підзаконними актами обходити неліберальні норми совково-кучмістських наративів. В такому важливому питанні, як права гомосексуалів влада повинна піднятися над своїми ксенофобськими комплексами та негайно розробити для ЛГБТК+ правові механізми: реєстрація партнерства, опіка над дітьми, доступ до сурогатного материнства та інше. Без цього ми не збудуємо Європи в нашій свідомості!

Захист прав ЛГБТК+ у соціальному житті передбачає виховання культури прийняття, рівності та залучення для осіб будь-якої сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Існує кілька способів підтримки та просування прав ЛГБТК+ у інформаційній роботі, котрі повинен вживати кожний український чиновник. Держслужбовець будь-якого рівня повинен знайти час, щоб дізнатися про проблеми ЛГБТК+, термінологію та виклики, з якими стикається спільнота. Самонавчання може допомогти стати кращим союзником і захищати права ЛГБТК+. Функціонер держави та місцевого самоврядування зобов’язаний висловлюватися проти гомофобних, біфобних і трансфобних зауважень або дій. Стати на захист ЛГБТК+ осіб, які можуть стикатися з дискримінацією чи упередженням, це честь та звитяга для українця!

Не забуваємо і про адміністративну, фінансову та організаційну підтримку ЛГБТК+ організації. Якщо ви службовець місцевого самоврядування, то подумайте про пожертвування або волонтерство з ЛГБТК+ організаціями, які працюють над просуванням рівності та підтримкою спільноти у вашому регіоні, містечку та селі. Це може допомогти надати ресурси та підтримку тим, хто її потребує.

Державні адміністрації повинні сприяти інклюзивності: створювати інклюзивні простори, де ЛГБТК+ люди почуватимуться в безпеці, з повагою та цінністю. У діловодстві використовуйте інклюзивну мову, поважайте займенники людей і активно працюйте над створенням доброзичливого середовища для всіх. Передусім захищайте права ЛГБТК+: беріть участь у адвокаційних зусиллях, щоб підтримати політику та закони, які захищають права ЛГБТК+, як-от антидискримінаційні закони, рівність у шлюбі та гендерну медичну допомогу.

Кожний хто має право на владні повноваження повинен виділяти час, щоб послухати досвід і голоси ЛГБТК+ людей. Треба в робочий час дізнаватися про їхні історії, точки зору та проблеми, щоб підвищити обізнаність і сприяти розумінню. При цьому, сприймайте та відзначайте різноманітність сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності в ЛГБТК+ спільноті. В обов’язковому порядку, чиновники, відвідуйте ЛГБТК+ заходи, паради та громадські збори, щоб висловити свою підтримку.

Держава має бути союзником сексменшин: демонструвати свою підтримку прав ЛГБТК+, ставши партнером спільноти, підтримувати ЛГБТК+ людей, треба захищати їхні права та працювати над створенням більш інклюзивного та прийнятного суспільства. Здійснюючи ці дії та просуваючи права ЛГБТК+ у соціальному житті, влада можете допомогти створити більш інклюзивне та сприятливе середовище для процвітання та автентичного життя ЛГБТК+ осіб. І головне, то квоти. В уряді, адміністраціях і партійних списках всіх рівнів повинно бути зарезервовано не менше ніж 50% всіх посад та позицій для ЛГБТК+.

На даний момент, повинні зауважити, що маємо шокуюче явище подвійної дискримінації трансгендерних жінок в Україні! Це нас обурює та викликає нерозуміння з боку західних партнерів і, цілком ймовірно впливає на проблеми з виділенням військової допомоги Києву. Таке варварство недопустимо в нашій модерновій державі та Армії, а тому кидає тінь на владу і суспільство, а також на прагнення Неньки в НАТО-ЄС. В чому суть питання.

Кожній освідченні людині відомо, що трансгендерні жінки – це особи, яким при народженні було призначено народитися чоловіком, але вони ідентифікують себе та живуть, як жінки. Важливо визнавати та поважати гендерну ідентичність трансгендерних жінок, яка є невід’ємною частиною того, ким вони є. Трансгендерних осіб, у тому числі трансгендерних жінок, слід визнавати та ставитися до них відповідно до їх підтвердженої гендерної ідентичності. Це включає використання правильного імені, займенників і ставлення до них з такою ж повагою та гідністю, як до будь-якої іншої жінки(!), поважати їх права.

Що ж коїться в реальності. Якщо трансгендерна жінка захоче скористатися своїм правом, як будь-яка інша жінка та виїхати за кордон її не випустять прикордонники, посилаючись на шовіністичні розпорядження КМУ та ідентифікують її як «чоловіка», що саме по собі вже викликає шок. На дворі 21 століття, а Уряд, в неконституційний спосіб забороняє ЛГБТК+ людям вільно пересуватися, не маючи на то ніяких повноважень. Бо «закрити кордон» можна лише законом! Геї та трансгендери не можуть навидь взяти участь у прайд-параді у Варшаві із-за гомофонних закидонів у істеблішменті. Щоб трансгендерній жінці виїхати, їй треба пройти принизливу процедуру у «воєнкоматі» та ВЛК де її ідентифікують, як «чоловіка за хворобою», а конкретно діагнози транссексуалізму і ґендерної дисфорії (F64.0 і F64.8)! І такого «чоловіка» визнають не придатним до військової служби, і той з «білим білетом» може їхати за кордон. Тобто, в розумінні МінОборони та МОЗ трансгендерна жінка – це душевно хворий чоловік, котрий не придатний до служби в героїчних ЗСУ?

Другий аспект, це коли трансгендерна жінка, котра є абсолютно нормальною та природньою жінкою, у нашому європейському цивілізаційному розумінні, хоче служити во славу України і нашого керманича Володимира Зеленського у Війську разом зі своїми посестрами – захисницями Держави. Що зробить «воєком»? Викине її, як не придатну до служби? Як «хворого чоловіка з ментальними проблемами», котрий відрізаний від священного обов’язку стати на захист Соборної України? Таким чином, в «збоченому» розумінні КМУ, МОЗ та МінОборони трансгендерна жінка, то не нормальна жінка, а хворий, не придатний до служби чоловік?! А це вже наратив Кремля!!!

Російський нацистський та тоталітарний режим «славиться» своєю ненавистю до ЛГБТК+, а сам Путін параноїдально переслідує сексменшини, прямо кажучи, що затіяв «СВО» проти геїв та гендернонейтральних туалетів. Але на то кремлівський режим і відсталий та ганебний, щоб його не наслідувати.

В Україні склалася ситуація подвійної дискримінації трансгендерних жінок з боку влади, МОЗ та Міністерства оборони. Такий розклад може призвести до катастрофічних проблем на фронті та на дипломатичній арені. Ситуацію треба невідкладно виправляти!

Артур Журбенко,
голова Фонду «Об’єднання «Ми разом»