• Нд. Чер 16th, 2024

МИР ЛИШЕ НА УМОВАХ ПРЕЗИДЕНТА ЗЕЛЕНСЬКОГО

18:03 Бер 23, 2024 , ,
Джерело: Офис Зеленского

Зміна пір року приносить зміну перспективи. Всім війнам приходить кінець, закінчиться і війна Росії проти України та українців.

Низка новин останніх тижнів знову розпалювала кипучу дискусію щодо можливої мирної угоди, яка має припинити російське вторгнення в Україну. Хоча жодна з цих подій не забезпечила правдоподібної дорожньої карти до сталого врегулювання, вони допомогли висвітлити деякі з ключових перешкод, які заважають повернутися за стіл переговорів.

25 лютого 2024 року агентство Reuters повідоміло, що Україна та її іноземні партнери можуть запросити Росію на майбутній мирний саміт, щоб обговорити припинення дворічного вторгнення Москви на умовах Києва.

У Швейцарії відбудеться саміт, на якому обговорюватиметься бачення миру президентом України Володимиром Зеленським, яке може бути передане Росії під час другої зустрічі пізніше, заявив глава адміністрації Зеленського Андрій Єрмак. За його словами, може виникнути ситуація, «коли ми разом запросимо представників Російської Федерації, де їм буде представлений план, якщо той, хто на той момент представляє країну-агресора, захоче по-справжньому закінчити цю війну і повернутися до справедливого миру, – сказав він під час телеконференції в Києві».

Нагадаємо, що свою формулу миру Зеленський вперше оголосив на саміті G20 найбільших економік ще у листопаді 2022 року. В той же час заради об’єктивності ми повинні повідомити, що Москва має свій проект «мирного плану», який призведе до того, що Україна перетвориться на військово-кастровану країну, назавжди вразливу для російської агресії. Україні буде «милостивно» дозволено претендувати на членство в ЄС, але не на вступ до НАТО чи будь-якого іншого військового блоку. Збройні сили України мають бути скорочені до певної чисельності, на її території не буде розміщено ніякої іноземної зброї, а Крим де-факто залишиться в руках Росії. Така в загальних рисах пропозиція російського уряду.

Проте при ближчому розгляді стає зрозуміло, що умови, запропоновані Москвою у квітні 2022 року, залишили б Україну серйозно ослабленою та фактично безпорадною проти подальших раундів російської агресії. Угода означала б поступку землі Росії, прирікання мільйонів українців на постійну російську окупацію, різке скорочення чисельності української армії та запобігання вступу країни в будь-яку військову співпрацю із Заходом. Іншими словами, широко лицемірна мирна пропозиція Путіна була фактично спробою забезпечити капітуляцію української держави.

Україна має свій план щодо мирних угод, яким повинна закінчитися ця війна, бо в війни закінчуються мирними договорами. Але, на наш превеликий жаль, цей план до сих пір мало-відомий українському суспільству.

Яке ж було наше здивування, коли виявилося, що згідно даних соцопитувань загалом більше половини наших співгромадян – 56% – не мають уявлення про зміст мирного плану президента своєї країни: у той же час 28,4% навіть чули про це вперше. Ну а 27,6% респондентів лише знають, що такий план існує. Ще 29,4% опитаних відповіли, що знайомі зі змістом плану «в загальних рисах». І лише 14,4% українців повідомили, що знають усі 10 його пунктів

Зрозуміло, що інформація з цього приводу спрямована в першу чергу на наших іноземних партнерів. Адже для України надзвичайно важливо, щоб її підтримала якомога більше держав, а саме і на Заході, і на Сході, і на Півночі, і на Півдні. Але як можна було так нехтувати ознайомленням власного населення з цим важливим питанням?! Внаслідок перекосів в інформаційній роботі президентської команди сьогодні українці набагато краще розуміють цілющі властивості медичної коноплі, ніж важливі моменти Формули миру Зеленського. Як просувати українську «Формулу миру» на світовій арені, про яку в самій Україні мало знають?

Тому власне нам необхідно нагадати суттєві моменти Української формули миру. 11 жовтня 2022 року президент України Володимир Зеленський озвучив лідерам країн Великої сімки (G7) «формулу миру» для подолання російської загрози. Сьогодні цей план із 10 пунктів залишається єдиним способом відновлення справедливого і тривалого миру для України.

1. Радіаційна та ядерна безпека. Ніхто не має права шантажувати світ радіоактивною катастрофою. І Росія не є винятком. Але вона намагається бути, з постійними спробами похитнути своїм ядерним арсеналом. Цей ядерний шантаж має припинитися. Також Росія постійно ставить під загрозу українські АЕС, зокрема тимчасово окупувавши Запорізьку АЕС. Росія повинна негайно вивести всіх своїх бойовиків зі своєї території. Станція має бути негайно передана під контроль МАГАТЕ та українського персоналу. Нормальне підключення станції до енергомережі має бути відновлено, щоб ніщо не загрожувало стабільності роботи реакторів.

2. Продовольча безпека. Знову ж таки, життя і добробут людей не повинні бути частиною російського шантажу чи голодомору. За рік Чорноморської зернової ініціативи Україна змогла експортувати 32,8 млн тонн продовольства до країн Азії, Африки та Європи. Зернову ініціативу та український аграрний експорт необхідно відновити заради мільйонів у всьому світі.

3. Енергетична безпека. Напади на критично важливу цивільну інфраструктуру є неприйнятними. Оскільки Росія намагається перетворити холод на зброю проти мирного населення, українські електростанції, лінії електропередач та іншу енергетичну інфраструктуру необхідно належним чином захистити. Фундаментальні кроки, як-от обмеження цін на російські енергоресурси, мають бути запроваджені для того, щоб енергоресурси більше не використовувалися як зброя.

4. Звільнення всіх полонених і депортованих. Сьогодні в російському полоні перебувають тисячі українських людей, як військових, так і цивільних. Багатьох було насильно депортовано, у тому числі щонайменше 20 000 дітей. Багато зараз піддаються жорстоким тортурам і знущанням. Україна пропонує звільнити в’язнів – «всіх на всіх», а також звільнити всіх дітей та дорослих, які були незаконно депортовані до Росії.

5. Імплементація Статуту ООН та відновлення територіальної цілісності України та світового порядку. «Усі члени у своїх міжнародних відносинах утримуються від погрози силою або її застосування проти територіальної цілісності чи політичної незалежності будь-якої держави», — йдеться у статті 2 Статуту ООН. Вторгнувшись в Україну, Росія порушила різні міжнародні угоди, закони та принципи. Вони не можуть застосовуватися частково, якщо ми хочемо побудувати майбутнє, де поважаються суверенітет і міжнародні кордони. Той порядок, який жорстоко атакувала Росія, має бути відновлений. Територіальна цілісність України теж – це не предмет переговорів.

6. Виведення російських військ і припинення бойових дій. Для припинення бойових дій Росія має просто вивести всі свої війська та збройні формування з території України. Необхідно відновити повний міжнародно визнаний контроль України над державним кордоном. Без цього неможливо досягти тривалого миру. Щодня на українській землі залишаються російські солдати, українцям доводиться воювати і вмирати, щоб захистити свої домівки та захистити світ від довготривалих наслідків цієї агресії.

7. Справедливість. Жоден злочин не повинен залишитися безкарним – а станом на серпень 2023 року в Україні зареєстровано понад 100 тисяч військових злочинів, скоєних російськими військовими у цій війні. За роки російської агресії не минуло й дня, щоб від її обстрілів не загинуло чи не було поранено мирних жителів. З кожною звільненою частиною країни світ був свідком масових могил, камер тортур та багатьох інших жахів російської окупації. Тому спецтрибунал щодо злочину агресії Росії проти України має бути створений. Також потрібен міжнародний механізм, щоб змусити Росію компенсувати всі збитки, завдані цією війною.

8. Негайний захист навколишнього середовища. Величезної шкоди довкіллю та тваринному світу завдала російська навала: спалені ліси, заміновані поля, забруднені води, убиті тварини. Лише шкода навколишньому середовищу, завдана підривом росіянами дамби Каховської ГЕС, склала приблизно 1,5 мільярда доларів, але важко підрахувати збитки, які змінили екосистему на десятиліття вперед. І це виклик для всього світу.

9. Запобігання ескалації. Україна не входить до жодного з альянсів, а Будапештський меморандум не зміг забезпечити безпеку країни на практиці. Тому, коли поточне російське вторгнення буде відбито, важливо запобігти будь-якому шансу його повторення або подальшої ескалації. Цього можна досягти лише за умови належних і ефективних гарантій безпеки для України, а також оновленої післявоєнної архітектури безпеки в євроатлантичному просторі, яка включатиме Україну.

10. Підтвердження закінчення війни. Реалізація всіх названих антивоєнних заходів не може і не повинна тривати довго. Після припинення бойових дій і відновлення безпеки та справедливості сторони повинні підписати офіційний документ, що підтверджує закінчення війни.

Альтернативи цьому мирному плану немає: тільки Україна, країна, яка бореться проти цієї загарбницької війни, може визначити, як виглядає справедливий і стійкий мир. Тому всі ініціативи інших держав щодо мирного врегулювання можуть ґрунтуватися лише на українській формулі миру. Україна не вперше представляє свою «формулу миру» з 10 пунктів, але в Києві сподіваються, що, залучивши міжнародних партнерів на підтримку свого плану, буде посилено тиск на Росію, щоб вона поступилася умовам Києва щодо припинення бойових дій.

Україна хоче організувати мирний саміт, який може прокласти шлях до майбутніх переговорів з Москвою. Але на якому етапі Росію запросять приєднатися, незрозуміло. Незважаючи на це, переконати Росію сісти за стіл переговорів буде непросто, оскільки вона неодноразово відкидала мирний план Зеленського. Володимир Хохлов, прес-секретар російського посольства в Швейцарії, сказав, що формула є «набором ультиматумів Росії», які «не можуть служити основою для переговорів», і додав, що будь-які переговори, які виключають Москву були «безглуздими».

Уряд президента Володимира Зеленського також зайнятий просуванням дипломатичної ініціативи: мирного саміту для посилення імпульсу та згуртованості між міжнародними партнерами щодо мирного плану з 10 пунктів. Сполучені Штати мають бути лідером у підтримці цих дипломатичних зусиль, які стоять на порядку денному цих вихідних на багатосторонніх переговорах у Швейцарії. Розширення міжнародної підтримки мирного плану України служить інтересам США. Це може перешкодити менш конструктивним мирним ініціативам і зміцнити основну міжнародну норму: агресор, який розпочинає неспровоковану війну, не може розраховувати на встановлення умов миру після неї.

Росія була відсутня на зібраннях, присвячених мирним пропозиціям, і критикувала останні переговори на Мальті, в Саудівський Аравії тощо, описуючи їх як антиросійські та контрпродуктивні. Союзник Росії Китай, а де-факто її суверен, який вважається однією з небагатьох країн, які можуть вплинути на позицію Москви щодо України, також пропустив переговори.

Окрім прихильників китайського мирного плану, дипломатичне врегулювання активно підтримують інші країни, зокрема: ПАР, Єгипет, Республіка Конго, Уганда, Сенегал, Замбія, Бразилія, Святий Престол (Ватикан). Проте жоден із лідерів цих країн не запропонував конкретних кроків для досягнення миру.

Тож складається враження, що всі прихильники мирних домовленостей воліють говорити про мирне вирішення конфлікту, ніж активно рухатися до «мети». І одним із доказів цього є реакція країн, які так голосно заявляють про необхідність миру, на черговий російський теракт, що стався напередодні візиту представника Китаю до Києва для обговорення «плану дій щодо мирного вирішення конфлікту».

Таким чином, жодна з цих країн не висловила засудження чергової масованої атаки російської сторони на українську столицю. Зрештою, створюється враження, що для них жахливі теракти є звичайною і нормальною практикою, і ці дії Російської Федерації цілком терпимо відповідно до міжнародного гуманітарного права, про що вони завжди наголошують. Зусилля Заходу розвинути спроможність України захищатися від будь-яких нападів у майбутньому та підписати угоди, які підкреслюють, що Захід підтримуватиме Україну в довгостроковій перспективі, надсилають чіткий сигнал Москві: агресія не терпітиметься і буде дорого їм коштувати.

Оскільки Україна продовжує роботу над формулою миру з 10 пунктів, координація двосторонніх угод для забезпечення того, щоб вони перетиналися та доповнювали один одного, а не суперечили один одному. Друзям України потрібно буде продовжувати працювати з Києвом, щоб гарантувати, що цей критично важливий аспект безпеки й надалі буде ключовою частиною обговорення ширшої формули миру в Україні на майбутніх самітах. Це покаже справжню багатосторонню природу підтримки України з боку світу та є ключовим фактором для справедливого та сталого миру.

Надзвичайно вітається участь усіх держав і міжнародних організацій, крім держави-агресора. Україна закликає країни підтримати план, зосередитися на конкретних моментах і сприяти їх якнайшвидшій реалізації. По-перше, міжнародна спільнота повинна продовжувати надавати Україні оборонну допомогу. Під час саміту НАТО в Мадриді ще у 2022 році альянс пообіцяв надати довгостроковий військовий пакет. З добре відомих причин Україна може розумно розраховувати на майбутні успіхи проти росіян. По-друге, слід змусити Росію допомогти відбудувати Україну. Західні санкції мають діяти до припинення окупації, відновлення українських територій і повної відбудови України. Лише після того, як йому буде викладено болісний урок, ентузіазм Кремля щодо військової експансії проти суверенних сусідів закінчиться.

Коли Радянський Союз розпався в 1991 році, близько 84% жителів Донецька та Луганська вільно вирішили стати частиною нової незалежної України. Так само 54% жителів Криму проголосували за незалежність України, чітко заявивши, що хочуть залишитися з Україною. Відтоді вони голосували на численних президентських, парламентських і місцевих виборах України, а також мали представництво в українському парламенті. Вони були частиною політичного процесу в Україні. Справа може бути вирішена через Міжнародний суд у Гаазі, який розглядає суперечки між державами-членами ООН. Ніхто так не бажає миру, як 44 мільйони громадян України (8 мільйонів з яких змушені були покинути рідну землю). Але, як показали 1930-ті роки і як знову підкреслили 2020-ті, мир за будь-яку ціну не вартий досягнення.

Україну не можна примушувати до мирної угоди. Єдиним результатом переговорів на даний момент було б визнання здобутків Росії. Таким чином, міжнародна спільнота ненавмисно винагородить Путіна та його поплічників.

Київ та його союзники по G-7 підтвердили свою думку про те, що для справедливого миру необхідно поважати територіальну цілісність і суверенітет України, і стверджували, що цілі президента Росії Володимира Путіна не змінилися, і він не показав жодних ознак серйозного бажання вести переговори. Союзники чітко дали зрозуміти, що продовжуватимуть підтримувати Україну, а ЄС і Сполучені Штати заявили, що впевнені, що пакети підтримки будуть узгоджені.

Євгеній Кузнєцов
Голова Союзу воїнів-добровольців