Ставлячи дитині таке запитання, а саме: «Ким ти хочеш стати, коли виростеш?» не забудьте спочатку розповісти, ким він може стати. Світогляд дитини сильно обмежений і він не знає і не розуміє всіх варіантів. Чим обмеженішими є батьки, тим меншим буде вибір у дитини. Існує певна закономірність, що діти йдуть по стопах своїх батьків. Так з'являються сім'ї педагогів, лікарів, робітників, спортсменів і т.д .. Але чи варто дитину проштовхувати в ту ж сферу, в якій крутитесь ви? Чи піде йому це?
Скажу по собі, я до сих пір не знаю ким би я хотів працювати. От чесно, не знав раніше і не знаю зараз. За останніх 16 років я перепробував досить багато варіантів, і чим більше я занурювався в кожен з них, тим більше я дізнавався нюансів про ту чи іншу професію і мені не хотілося присвятити їй все своє недовге і єдине життя.
Проблем і труднощів не уникнути. У підсумку, з усіх зол ми вибираємо менше. Ми вибираємо те, в чому відчуваємо що потрібні, відчуваємо що можемо впоратись і бачимо результат. Якщо цього немає, то це не ваша робота. Ходити щодня проклинаючи ранок за те, що він настав і вам потрібно йти туди, куди не хочеться, це не варіант. У вас не буде другого шансу прожити попередні 40 років по іншому. Вирішувати потрібно тоді, коли ви відчули що займаєтеся не тим. Набратися сміливості, і прийняти рішення. Ніхто не вбиває за зміну роботи.
А що стосується дітей, то краще дивитися на їхні здібності. Якщо вони є в спорті, танцях, музиці, - то розвивати їх потрібно з дитинства. Якщо немає, - потерпіть. Зачекайте шкільних років, середніх класів і подивіться на предмети в яких дитина досягла успіху. Так, є фактор впливу, як позитивного так і негативного, з боку вчителів, але є і схильність мислення.
Спілкуючись зі своїми племінницями, я неодноразово підкреслював їх можливість ознайомиться з професіями не виходячи з дому. У більшості з нас не було такої можливості коли ми закінчували школу. Не було комп'ютерів в кожному будинку, смартфонів, швидкого інтернету і всіх тих численних сайтів і відео які могли надати нам таку інформацію. Зараз же, все це є. Якщо ви все життя пропрацювали, наприклад, в школі, то зовсім необов'язково вашим дітям повторювати вашу долю. Вони можуть розвиватися в зовсім іншому напрямку і досягти успіху. Важливо тільки вірити в їх сили і трішки підштовхнути до вивчення тих можливостей, які у них є.
Сьогодні, 1 червня, День захисту дітей. Цей день - не тільки гучні і веселі святкування дітей, але й нагадування суспільству про необхідність поважати права дитини, що є необхідною умовою для формування гуманного, справедливого і благополучного суспільства. Адже коли людина розвивається повноцінно, і займає свою нішу в суспільстві, так би мовити своє місце, вона буде щасливою і максимально продуктивною. Саме діти в яких повірили, стають великими, успішними, щасливими. Давайте ж не будемо про це забувати, і дамо нашим чадам право вибору свого життєвого шляху, без примусів і забобонів.
Олексій Пехоцький, спеціально для "Правовий Контроль".