Новини

Куди їде львівське сміття та які наслідки Грибовицької трагедії

Грибовицьке сміттєзвалище, створене ще наприкінці 50-х років минулого століття, було єдиним легальним місцем для скупчення сміття зі Львова та довколишніх сіл. Щодня сюди вивозили по 600-650 тонн відходів зі Львова, Жовківського району, частково з Кам’янка-Бузького, Пустомитівського, Городоцького та Яворівського. Поруч із ним села – Малі Грибовичі, Малехів, Збиранка і Дубляни, жителі яких змушені були постійно дихати смородом та випарами з полігону. Нарікали, що влітку, у спеку, навіть неможливо було відчинити вікна, а діти потерпали від постійних захворювань дихальної системи.

28 травня 2016 року на території Грибовицького сміттєзвалища спалахнула масштабна пожежа. Приборкати її вдалося лише 30 травня, але у момент, коли рятувальники збирали своє спорядження, стався зсув. Тонни сміття накрили начальника ДПРП-48 з охорони м. Рава-Руська, капітана служби цивільного захисту Юрія Рудого, начальника караулу ДПРЧ-17 з охорони м. Жовква, старшого лейтенанта служби цивільного захисту Андрія Вненкевича, пожежника ДПРЧ-17 з охорони м. Жовква, сержанта служби цивільного захисту Богдана Юнка, а також інженера-еколога ЛКП «Збиранка» Олександра Бутіна.

Тіла трьох загиблих рятувальників виявили лише наступного дня. А от Олександра Бутіна не знайшли досі. Лише у 2017 році його офіційно визнали загиблим.

На Грибовицькому сміттєзвалищі зберігається приблизно 11-12 млн тонн відходів, у тому числі 2 млн тонн гальваніки – це відходи військової промисловості, - розповів УНІАН громадський інспектор з охорони довколишнього середовища Державної екологічної інспекції у Львівській області Ігор Муравський. – «Крім того, на території Грибовицького сміттєзвалища є гудронні озера (одне з них – найтоксичніше - вже засипали 30-метровим шаром сміття). А гудрони – це другий клас небезпеки після радіоактивних елементів. Тож при інтенсивних опадах весь цей інфільтрат разом з токсичними елементами витікав в підніжжя Грибовицького сміттєзвалища, потрапляючи у воду в криницях, газ (щороку понад 5 млн «кубів») – у повітря тощо. Там була ціла таблиця Менделєєва! Адже це і залишки мертвих тварин, яких мали б утилізовувати, і продукти, і метали…. Чого там тільки не було!».

Варто зазначити, що постанову про закриття сміттєзвалища львівська обласна санепідемстанція видала ще у 2003 році, але полігон і надалі працював, аж допоки п’ять років тому тут не сталася трагедія.

Місцеві жителі теж кажуть, що за останні два роки справа зрушила з мертвої точки – ЛКП «Зелене місто», яке формує сучасну систему управління відходами у Львові, почало щось робити. Але до того, за їхніми словами, гроші, які мали йти на очистку фільтрату, йшли невідомо куди.

Одразу після трагедії на полігоні звідусіль почали з’являтися новини про «мандри» львівського сміття. Активісти виявляли сміттєвози на Рівненщині, Київщині, Миколаївщині, Житомирщині, Вінниччині, Чернігівщині, у Дніпрі тощо. Географію подорожей львівського непотребу можна поширювати на всю країну. Причому, й зараз. Адже куди насправді його вивозять сьогодні, не знають навіть у міській раді.

«Куди зараз вивозять сміття зі Львова, вам не скаже ніхто. Приватні перевізники, які забезпечують чистоту в місті, мають укладені угоди з полігонами. Відомо, що вони вивозять сміття як в межах області, так і за межами. Куди саме – це їхня справа», - повідомили УНІАН у прес-службі міської ради.

Таким чином, замість одного величезного сміттєзвалища, за рахунок халатного відношення влади Львова, може з’явитися десятки менших на всій території України, як законних так і ні, оскільки цей процес ніхто не контролює. Змінити становище міг би сміттєпереробний завод, але він поки є лише на словах та обіцянках місцевої влади Львова.