Високопоставлені дипломати з більш ніж 50 країн прибули до Скоп'є (Північна Македонія) 30 листопада – 1 грудня 2023 року для участі у Раді країн-членів Організації з безпеки та співробітництва в Європі.
ОБСЄ була створена в рамках так званого Гельсінського процесу, який передбачав домовленості про безпеку між усіма країнами Європи та Північноатлантичного регіону, включаючи США та СРСР. Підписаний у 1975 році Гельсінський заключний акт передбачав у тому числі принцип непорушності кордонів у Європі та невтручання у справи один одного, сторони зобов'язалися також дотримуватися прав людини.
Наразі Північна Македонія головує в ОБСЄ на основі ротації. Цей форум відбувався за участю російської делегації, яку очолив Сергій Лавров. У заході на цьому європейському майданчику він бере участь уперше з лютого 2022 року.
Засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ у Північній Македонії стало першою після початку війни в Україні зустріччю членів організації на рівні глав МЗС, у якій взяла участь РФ. 2022 року аналогічна зустріч проходила в Польщі, і Варшава не стала видавати візи учасникам російської делегації.
Участь міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова у саміті ОБСЄ стала повною несподіванкою для всіх. На попередню зустріч міністрів країн ОБСЄ у Польщі Сергія Лаврова просто не пустили, але тепер міністр закордонних справ Північної Македонії Буяр Османі обґрунтував запрошення тим, що без участі Лаврова та інших членів російської делегації у зустрічі Росія може заблокувати роботу ОБСЄ. І справді, в організації, яка приймає рішення виключно принципом консенсусу, Росія має таку можливість? – пише Віталій Портніков для «Радіо Свобода».
Багатьох росіян теж здивував несподіваний вояж до «ворожого табору», такої знакової політичної постаті, як Сергій Лавров. До того ж лунали й «обґрунтовані побоювання» — чи це не пастка? Адже Північна Македонія є країною НАТО.
Міністерська зустріч ОБСЄ ще до свого завершення стала провальною для Північної Македонії, яка цього року головує в організації. Країна погодилася на приліт глави МЗС РФ і виконала всі його ультимативні забаганки. Ця історія якнайкраще ілюструє вислів «якщо вибираєш ганьбу, а чи не війну, то отримаєш і ганьба, і війну».
Слід зазначити, що через запрошення Сергія Лаврова на зустріч міністрів закордонних справ ОБСЄ, глави зовнішньополітичних відомств країн Балтії відмовилися брати участь у зустрічі в Скоп'є. Про це йдеться у спільній заяві міністрів закордонних справ Естонії, Латвії та Литви. Через присутність Лаврова на зустрічі від участі у ній також відмовились голова МЗС України Дмитро Кулеба, а також міністр закордонних справ Польщі.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна зазначив, що «місце Лаврова – під спеціальним трибуналом з військових злочинів, а не за столом ОБСЄ… Росія використовує цю можливість для поширення своєї пропаганди та послаблення єдності Заходу, – заявив він. - Естонія не може сидіти за столом з агресором та нести відповідальність за наслідки, до яких може привести участь Лаврова. Це суперечить нашим основним принципам».
Глава МЗС Естонії зазначив, що «ОБСЄ була створена для побудови європейської безпеки, запобігання конфліктам і підтримці миру», а Росія «своїми беззаконними та жорстокими діями знову і знову доводить, що вона не є партнером Європи у сфері безпеки».
Насправді Європа зараз «потребує захисту від Росії», - підкреслив Цахкна. - Естонія готова продовжувати співпрацю, щоб зберегти основні цінності ОБСЄ та протистояти російській агресії»
Габріелюс Ландсбергіс, міністр закордонних справ Литви, заявив: «Як можна обговорювати європейську безпеку з державою, яка ідеологічно націлена на те, щоб цю безпеку зруйнувати? Я не бачу можливості знайти компроміс, не бачу можливості шукати точки згоди».
Інші учасники зустрічі, включаючи голову МЗС Німеччини Анналену Бербок (Annalena Baerbock), сприйняли її як можливість протистояти Москві, але відмовилися проводити двосторонні переговори з Лавровим.
Глава МЗС Німеччини Анналена Бербок (AnnalenaBaerbock) вимагає від свого російського колеги Сергія Лаврова зупинити війну в Україні. «Зупиніть війну», - вимагає вона, виступаючи на пленарному засіданні Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ в Скоп'є. - Зупиніть невимовні страждання, які завдають мільйонам людей». Для цього, впевнений Бербок, не потрібні жодні поступки з боку України чи відносини. «Все, що потрібно, – це рішення Росії», – сказала Бербок.
Під час виступу німецького міністра Лаврова не було у залі, зазначає агентство Reuters. Як завжди, Лавров з'являвся лише «коли говорив сам, але не для того, щоб слухати інших», - зазначила Бербок.
Глава МЗС ФРН переконана, що Росія хоче знищити не лише Україну, а й розвивати такі організації, як Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). «Ми щодня підтримуємо наш європейський мирний лад», - заявила вона перед початком зустрічі у столиці Північної Македонії. Росія намагається торпедувати цю співпрацю. «Але ми цього не допустимі», – зауважила Бербок.
Своїм обов'язком підтвердити це вважають майже всі представники країн ЄС та НАТО. Деякі з них, зокрема й Роберт Оліфант, парламентський секретар міністра закордонних справ Канади, нагадували, що агресія Росії не обмежується Україною: «Росія також неодноразово підривала суверенітет та територіальну цілісність Грузії та Молдови. Нещодавно вона здійснила втручання в демократичні вибори в Молдові. Російська агресія становить загрозу не лише для її сусідів та решти Європи, а й для цілого світу».
Грузинський міністр Ілля Дарчіашвілі, хоч і перебував у приміщенні, не був присутнім на пленарному засіданні і, судячи з розміщених на його сторінці в соцмережі, проводив двосторонні зустрічі. Так міністр Дарчіашвілі заявив, що вважає неприпустимим «сидіти за одним столом із представником країни-окупанта».
Першого дня саміту європейських міністрів делегація ЄС в ОБСЄ опублікувала декларацію із засудженням російської агресії. Заяву підтримали понад 30 країн, зокрема Північна Македонія, Чорногорія, Албанія, Молдова, Боснія та Герцеговина, Грузія, Ісландія, Сан-Марино та Україна. «Ми ще раз закликаємо Росію негайно припинити агресивну війну проти України та повністю та беззастережно вивести всі свої сили та військову техніку з усієї території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів», - йдеться у документі. Партнери наголосили, що безпека Європи залежить від безпеки України, тому Євросоюз продовжить надавати підтримку. ЄС уже мобілізував 85 млрд євро у вигляді фінансової, економічної, гуманітарної та військової допомоги, і у довгостроковій перспективі сприятиме виконанню подальших зобов'язань. «Ми підтримуватимемо відновлення та реконструкцію України в координації з міжнародними партнерами, включаючи процес розмінування», - додали в ЄС.
Окрім того, Євросоюз продовжить дипломатичні зусилля, щоб забезпечити максимально широку підтримку української формули світу та підготовку Глобального саміту.
Міністри виступили проти присутності на саміті делегації з Росії, зокрема глави МЗС Сергія Лаврова. У заяві йдеться, що міністри Латвії, Литви та Естонії не хочуть легітимізувати військову агресію Росії своєю участю. «В останні два роки ми стали свідками того, як одна держава-учасниця ОБСЄ активно та жорстоко намагається знищити іншу. ... ОБСЄ спочатку була створена для зміцнення європейської безпеки, запобігання конфліктам та збереження миру. Росія своїми незаконними та жорстокими діями знову і знову доводить, що вона не є партнером Європи у сфері безпеки. Насправді сьогодні Європа потребує безпеки від Росії і проти неї, а не разом з нею», – сказано в заяві.
Міністри також закликали до негайного припинення військових дій, деокупації територій України, відшкодування збитків та покарання для військових злочинців.
Держсекретар США Ентоні Блінкен зробив коротку зупинку у столиці Північної Македонії, але відлетів до Ізраїлю до прибуття Лаврова.
У результаті Блінкен звинуватив Росію в «вопильному порушенні всіх основних принципів» зусиль часів холодної війни щодо ослаблення напруженості між Сходом і Заходом, які призвели до створення ОБСЄ, та «невпинних спроб завадити роботі організації».
Пізно ввечері 1 грудня міністр закордонних справ Росії приземлився до Північної Македонії, яка є членом НАТО. Щоб Лавров зміг прилетіти, вона ненадовго призупинила заборону на польоти з Росії. Також для прольоту його борту Болгарія відкрила свій повітряний простір, проте як знущання заборонила проліт російського борту якраз перед носом делегації з Москви! У результаті літак Лаврова летів через НАТОвську Грецію. Як глузування, болгари заявили, що дозвіл на проліт повітряного судна не поширювався на офіційного представника МЗС РФ Марію Захарову. Саміт для росіян одразу не задався. Це ж не звозити до Москви за величезні подачки африканських диктаторів та терористів із «Талібан»!
Чому взагалі Лаврова запросили? Чому взагалі виникло таке бажання послухати росіян? То невже виходу не було? Відповідь однозначна: була! Україна його, до речі, пропонувала партнерам і публічно, і ні, пояснюючи, що Лавров продовжуватиме руйнувати ОБСЄ незалежно від того, чи поступатимуться інші держави його вимогам.
Під час виступу глави МЗС Росії Сергія Лаврова в ОБСЄ делегати кількох країн, зокрема України, вийшли із зали. Відео розповсюджується в мережі. На кадрах видно, як слово бере міністр терористичної країни і на той момент делегати деяких країн починають виходити, не бажаючи слухати брехливих слів російської делегації. Сергій Лавров усіма своїми діями доводив, що правила йому не написані. Наприклад, замість регламентних трьох хвилин виступав майже 15. Але найголовніше – зміст його виступу.
Після тривалої та переважно нудної доповіді про «київський режим» він спростував очікування тих, хто думає, що поступки заспокоять російського дипломата, і оголосив, що вже не бачить сенсу у збереженні ОБСЄ. З усіх його заяв, а також з поведінки російського «гостя» стало очевидним, що навіть у випадку, якщо РФ нарешті проголосує за всі необхідні рішення, це буде лише тимчасове затишшя.
Тому Україна пропонувала колегам із європейських держав інший варіант, розповів Дмитро Кулеба. За його словами, єдиний шлях врятувати ОБСЄ – вигнати РФ із організації. Чи то через виняток Росії, чи то перезапустивши ОБСЄ без неї.
Зробити це можна, аби було бажання. Але поки що інертні демократії Заходу лише гальмують процес. Дебати про можливість виключення Росії з ОБСЄ вичерпано. Про це заявив голова ОБСЄ, голова МЗС Північної Македонії Буяр Османі. Відповідаючи на запитання щодо можливості виключення РФ з ОБСЄ, Османі пояснив, що ОБСЄ ніколи не була організацією однодумців. Її мета – об'єднати країни з різними думками задля забезпечення миру та стабільності. «Тому я вважаю, що ці дебати вичерпані принаймні на цьому етапі», – відповів голова.
Османі нагадав, що 1992 р. з ОБСЄ виключили Югославію, використовуючи принцип «консенсус мінус один». Оскільки в ОБСЄ є різні думки, більше цей принцип не працює.
Але з будь-якого правила бувають винятки. І РФ має стати саме таким винятком, хоч би тому, що вона недоговороспроможна, від слова зовсім. Росіяни, як древні дикуни, розуміють лише мову сили; і дуже дивно, що це простий факт не сприйняв північно-македонський політик. Або це просто звичайне «дипломатичне» словоблуддя, тоді як його колеги з країн Балтії, Польщі та США показали РФ її реальне місце, місце країни ізгоя, розвал якої неминучий.
Чи була підтримка Лаврова? Так, безумовно. Але дуже обмежена. І тих, хто цією підтримкою не здивував. Наприклад, рупором ідеї Кремля традиційно попрацював угорський міністр Петер Сійярто, котрий закликав припинити постачати Україні зброю. Він також вкотре зустрівся з Лавровим, демонструючи, що той не перебуває у дипломатичному бойкоті. Або ж традиційний «миротворець», голова МЗС Австрії Шалленберг, який також провів зустріч із російським міністром «на прохання ОБСЄ», а також закликав «не боятися діалогу».
Дещо несподіваними стали дії Греції на підтримку РФ. Після того, як навіть Болгарія відмовилася пропускати російський літак через підсанкціоновані особи на борту, Греція погодилася надати повітряний коридор без додаткових вимог.
Проте більшість інших країн безальтернативно підтримали Київ.
Лавров зіткнувся у Скоп'є зі справжньою лавиною демаршів та протестів – незважаючи на те, що рішення про них західні міністри ухвалювали без перебільшення в останній момент.
Масштаб підтримки Києва справді вразив. Втім, це лише початок історії. Після заяв російського міністра немає ясності навіть у тому, чи виконає він свою обіцянку, і чи ухвалять рішення, які убережуть ОБСЄ від розвалу прямо зараз.
На початку промови Лаврова члени української делегації почали виходити із зали засідань. Лавров у цей момент говорив про «плачевний стан» ОБСЄ та про те, що «західні політичні еліти» зробили вибір не на користь організації, а на користь НАТО.
Свою промову Лавров вимовляв російською. На фразі «однієї з ключових складових такої лінії стала безоглядна експансія НАТО на схід, яка почалася після розпуску Організації Варшавського договору», Лавров перервався і, подивившись убік, сказав англійською: «Можете дати мені спокій, будь ласка? Дякую». Потім він продовжив виступ.
До кого безпосередньо звертався глава МЗС Росії, з трансляції його виступу неясно.
Виникає питання, яке більшою мірою хвилює росіян: а з чого б це Сергію Вікторовичу Лаврову, людині з величезним впливом і політичною вагою, яка вже майже двадцять років очолює МЗС Російської Федерації, переживати про «майбутнє ОБСЄ»? Тим більше, що зовсім недавно під час міжнародного форуму «Примаківські читання» сам Лавров вельми однозначно висловився на адресу ОБСЄ та Ради Європи: «Останні дві організації спочатку замислювалися як майданчики для широкого взаємоповажного загальноєвропейського діалогу. А в результаті їх нав'язливо перетворюють, по суті, на придатки ЄС та НАТО, на суто маргінальні структури, які Захід намагається, у гіршому розумінні цього слова, використовувати на користь своєї егоїстичної політики. ОБСЄ ще можна спробувати врятувати, але, відверто кажучи, шанси невеликі».
Так чего Лавров рвался на встречу к маргиналам, терпя унижения с визами и разрешениями? Что ему в уютном ОДКБ не сидится с параллельной реальностью?
Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе является структурой, которую сформировали после подписания Заключительного акта Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе. Одним из главных постулатов этого документа является нерушимость европейских границ. Однако Россия уничтожила саму сущность Заключительного акта, когда приняла решение об оккупации Крыма.
Почти 10 лет ОБСЕ существует исключительно на бумаге, а не как структура, способная защитить определенные принципы. Лучше других это понимает сам Сергей Лавров, который во время своего пребывания в Северной Македонии несколько раз подчеркивал, что Россия не видит никакого смысла в существовании ОБСЕ. И действительно — какой смысл для Москвы поддерживать существование организации, которая самим фактом своей работы напоминает, что Россия нарушила главные ее принципы.
Давайте вспомним, кто в значительной мере инициировал участие Лаврова в саммите ОБСЕ? Первым, не иначе, как согласовав этот шаг с коллегами не только в Европе, за приглашение Сергея Лаврова в Скопье высказался министр иностранных дел Австрии, Александер Шалленберг.
В своём интервью изданию Die Presse, он так аргументировал свое предложение: «Я не могу заниматься внешней политикой, разговаривая только со Швейцарией и Лихтенштейном. Европе следовало бы усвоить одну вещь: мы должны прагматично и трезво смотреть на мир, если хотим решать проблемы».
Замечу, Шалленберг — не русофил и недвусмысленно заявлял, что Вена вместе с остальной Европой будет на стороне Киева, однако… Простите за не совсем «парламентские» выражения, но и Лаврову, и Шалленбергу, как и прочим министрам иностранных дел, прибывающим на саммит, глубоко плевать на ОБСЕ и его будущее.
Можливо, його метою були переговори офлайн із провідними європейськими та світовими політиками, але вдалося це йому – сказати складно. Спостерігатимемо за перебігом подій.
Але вже відомо, що 30 листопада у рамках засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ глава МЗС Росії Сергій Лавров провів зустріч із міністром закордонних справ Угорщини Петром Сійярто. Про це йдеться у заяві МЗС РФ. Там наголошується, що Лавров і Сійярто «провели звіряння годинника» з питань двостороннього співробітництва, і акцентували на реалізацію домовленостей, підтверджених під час зустрічі російського диктатора Володимира Путіна з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. У заяві також наголошується, що Сійярто та Лавров «обмінялися думками» щодо ключових питань діяльності ОБСЄ та «актуальних міжнародних проблем», зокрема, йшлося і про війну РФ проти України. Раніше, 17 жовтня, Орбан зустрівся з Путіним у Пекіні. Це була його перша особиста зустріч та переговори з диктатором відколи Москва розв'язала проти України повномасштабну війну. Під час зустрічі Орбан сказав Путіну, що Угорщина ніколи не хотіла протистояти Росії і намагалася зберегти двосторонні контакти.
Ця зустріч викликала критику серед низки західних офіційних осіб, зокрема прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас сказала, що їй «було дуже, дуже неприємно бачити» рукостискання Путіна та Орбана.
За вірними спостереженнями Віталія Портникова: якщо хоча б одна з країн ОБСЄ «демонстративно порушує Заключний акт, а інші намагаються заплющити на це очі і вдати, що головне — це обрати нову державу, яка головуватиме в організації, то це й означає, що ОБСЄ фактично вже припинила своє існування. Залишилася лише бюрократична структура, яка може захистити власні принципи. І ще зустрічі міністрів, з яких половина учасників банально тікає, якщо бачить десь далеко російського міністра закордонних справ!» Звичайно, важко сказати собі, що міжнародне право, насилу сформоване після Другої світової війни, зруйноване тими, хто цинічно говорить, що не бажає жити «за правилами». Але ж так воно і є – міжнародне право зруйноване!
І має рацію президент Джо Байден, коли говорить про необхідність формування нового порядку в міжнародних відносинах. Але в цьому новому порядку навряд чи буде місце організаціям, де агресор і жертва опиняються за одним столом.
Сергій Сербін,
історик