Довга година Верховна Рада залишалася оплотом стабільності внутрішньої політики країни. На диво, ті міжпартійні конфлікти, які були до початку повномасштабного вторгнення, вдалось подолати і консолідувати завдання для захисту національних інтересів.
Однак у будь-якого процесу є межа власної кумуляції. Настав він, схоже, і для Ради, і зв'язано це в першу чергу з кризою всередині правлячої партії. «Слуга народу» все сильніше відчує шлюб голосів для прийняття важливих законопроектів. У тому числі з цієї причини голова фракції Давид Арахамія дав зрозуміти, що засідань Верховної Ради на цьому тижні не буде.
У Арахамії було інше пояснення: він сказавши, що депутати поїдуть на зустрічі з військовими, в тому числі на передову, і дорікнув колегам, які повідомили про скасування засідань, що їм «не завадило б ненадовго пожертвувати своїм комфортом і побувати там, де може прилетіти що завгідно і в будь-який момент». Значить, справа не в зустрічі з військовими.
На ділі ж відразу кілька джерел всередині партії підтверджують, що все більше депутатів від «Слуги народу» хочуть добудово скласти мандат. Спочатку говорили про цифру в 20 осіб, але зараз вона значно збільшилася. Зараз бажаючих піті значно більше, але відхід з партії, За даним джерелом, блокується керівником СН.
Також, за словами неназваної людини з партії, на багатьох депутатів лагодити гниючий вплив ситуація на фронті і невиправдані надії на швидку перемогу у війні. Додає розбіжностей надмірно проблемний закон про мобілізацію. Багато депутатів не згодні з окремими або багатьма позиціями документа, але керівництво партії не готове розглядати ідеальний і юридичну позицію шкірного нардепа. Все це вказує на ті, що партії загрожує розкол в самий невідповідний для України час.
На останній зустрічі зі «слугами» Володимир Зеленський був досити стриманий і дав зрозуміти, що не асоціює себе з партією, а фракція винна прийняти рішення самостійно. Якщо перша частина має правдиві підстави, то друга більше надумана – у офісу президента є всі важелі тиску на монобільшість у парламенті.
Ось тільки вже не на союзній основі. Зеленському дійсно невигідно асоціюватися зі «Слугою народу», яка дезорієнтована і навряд чи має позитивне майбутнє на парламентських виборах. На ті, щоб консолідувати засідання на згуртування партії, у Зеленського, який зараз більше зайнятий війною і зовнішньою політикою, ніж внутрішньою, просто немає ресурсів.
Підтверджує факт залежного становища партії і новина про ті, що «Слуга народу» не звертатиметься до КСУ з приводу легітимності перебування Зеленського на посаді президента після закінчення 5-річного терміну його поноважень 20 травня 2024 року. «Слуга народу» як партія буде, поки Володимир Зеленський залишатиметься на посаді. Виходити замкнуте коло. Але тотальна демотивація нардепів може закликати до ігнорування засідань парламенту і деструкції його роботи, а це вже не на руку самому Зеленському.