AP
На початку року Deutsche Welle задавалися класичним для Берліна ліволіберальним питанням: чи готові німці й надалі щедро допомагати Україні та біженцям? І нагадували про те, що всього 2022 року жителі ФРН пожертвували гуманітарним організаціям рекордні 5,7 млрд євро. «Грошей давали особливо багато на допомогу українцям, які втекли від війни», - каже Мартін Вульф з німецької Ради зі збору пожертвувань.
Але готовність німців допомагати українцям слабшає. Ульріке Лессіг з берлінської організації Be an Angel пояснює: «Наприкінці лютого 2022 року всі люди були дуже стривожені, адже це війна у нас на порозі. Але зараз усі поступово звикають до цього. Чим частіше ми бачимо жахливі кадри, тим менше ми на них реагуємо плюс до цього проблеми, які виникають у самій Німеччині».
Крім того, більшість населення Німеччини виступає за переговори України та Росії. Німці вважають, що їхній федеральний уряд має докладати більше зусиль для сприяння дипломатичному завершенню війни. Про це свідчать результати нового соціологічного опитування, яке провів Інститут онлайн-опитувань на замовлення видання Spiegel. За активніший просування переговорів з боку влади ФРН висловилися 63% респондентів. Проти підштовхування до пошуків дипломатичного рішення виступило 21% опитаних.
У травні все кардинально змінилося. Федеральний уряд Німеччини відмовився виділяти федеральним землям більше грошей, ніж вже раніше пообіцяв (2,75 мільярда євро), але ті бюджети ростуть виключно через потреби біженців. У результаті федерація та землі домовилися лише про проміжне вирішення проблеми з фінансуванням прийому біженців. Регіони отримають додатково мільярд євро із держбюджету.
Але питання про фінансові навантаження не закрите, до нього повернуться у листопаді. Землі взагалі вимагали від федерації виплати фіксованої суми розміщення кожного біженця. У результаті представники регіонів та опозиційна партія ХДС залишилися незадоволені компромісом. Глава Об'єднання міст та комун Герд Ландсберг назвав виділений мільярд «крапель у морі». Уряд свідчить про те, що федеральний бюджет і так дефіцитний, тоді як земельні - профіцитні.
Це зовсім не на руку СДПН Шольца, яка створила правлячу коаліцію із «зеленими». Останні розуміють, що проти уряду тепер не лише християнські демократи, а й земельна влада і, власне, весь німецький середній клас. Каменем спотикання у німецькій внутрішньополітичній кризі стали саме українські біженці, вірніше, виділення фінансування на відповідну статтю.
Загалом витрати на біженців, включаючи тих, хто прибув раніше до ФРН із охопленої війною України, мають становити 16 млрд євро. Після закінчення багатогодинних переговорів Олаф Шольц зазначив, що 1 млрд євро, що виділяється землям, повинен бути витрачений насамперед на цифровізацію роботи відомств у справах українських біженців. Ця жорстка позиція канцлера внесла ще більший розлад у стосунки з місцевою владою. Представники Баварії, Саксонії та Саксонії-Анхальт заявили, що "передбачене федеральним урядом збільшення фінансування на один мільярд євро абсолютно недостатньо і жодною мірою не відповідає напруженій ситуації на місцях".
За перші чотири місяці 2023 року в Німеччині, згідно з даними Федерального відомства у справах міграції та біженців (BAMF), було подано 101 981 прохання про притулок - на 78% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Це, звісно, не враховуючи громадян України, що й турбує середній клас німців. Вони відчувають серйозні збитки за рахунок підвищення цін та збільшення пропозиції щодо робочої сили щодо попиту на неї.
У німецькому уряді говорять про посилення нинішнього порядку надання притулку – спрощення законодавчих рамок, які ускладнювали депортацію тих, кому у притулку було відмовлено. Йдеться про громадян Грузії та Молдови, за рахунок яких хочуть вивільнити гроші на українських біженців. Але у землях проблему бачать зовсім інакше.
Брюссель пропонує європейським державам мотивувати українських біженців повертатися на батьківщину додатковими соціальними виплатами, і ініціатива Євросоюзу підтримується як ХДС, так і місцевою німецькою владою. Для Шольца це дуже погано з погляду його політичного рейтингу, оскільки до цього рішення він не має жодного стосунку.
Великобританія вже закрила програму «Будинки для українців» через бюджетну кризу. Влада Польщі, Чехії, Словаччини та Румунії найближчим часом планує згорнути або вже згорнула соціальні програми для біженців. Бухарест затвердив офіційний план скорочення виплат майже наполовину 99 тис. мігрантів з України. Польща, яка прийняла найбільше біженців серед країн ЄС (1,6 млн), поступово скасувала житлову субсидію для працездатних українців у розмірі 40 злотих ($10) на особу на день. Навіть у сусідній Молдові з 15 травня наші громадяни не зможуть перебувати понад 90 днів без посвідки на проживання.
Берлін на тлі інших союзників продовжує надавати пересілим українцям якісну підтримку, але міжпартійна криза, яка ризикує перейти у відкритий конфлікт між урядом і землями, може змінити ситуацію в гірший для нас бік. У самій Німеччині нерідко говорять про те, що країна проходить той самий досвід, що вже отримала за великого напливу близькосхідних мігрантів у 2015-2016 роках. Фактично Євросоюз перестав контролювати бюджети країн-членів одразу після початку війни, але тепер початкова причина російського вторгнення ризикує переродитися на ідеологічний конфлікт, коли середньостатистичні німці виступають різко проти біженців. Колишнє «ліве» мислення стає крайнім правим. Цьому виною в тому числі і втома європейців від війни, яку вони вважають насамперед важким фінансовим тягарем для себе. На цій ідеї грають і опозиційні європейські партії, підштовхуючи як Київ, так і Москву до мирних переговорів на неоднозначних умовах.