28 квітня, марш на честь дня створення дивізії СС «Галичина» пройшов в центрі Києва.

Так, під час ходи оратор сказав в гучномовець: "Тут кажуть, що наш марш спостерігає нащадок НКВД-шніх псів Максим Бужанський. Я пропоную привітати його. Бужанській - пес Сталіна", - зазначив він.

Після цього натовп кілька разів проскандувала "Макс Бужанській - пес радянський".

Сам нардеп від "Слуги народу" Бужанський на своєму каналі в Telegram наступним чином прокоментував цей інцидент: "Товариші, тут на мене фашисти скаржаться, на мою думку це успіх", - написав Бужанський.

Раніше нардеп неодноразово виступав з критикою на адресу ходи на честь дивізії СС "Галичина", називаючи його учасників "есесівцями". Він навіть виступив на цю тему з трибуни ВРУ під час пленарного засідання.

Також деякі відео з маршу, блокував Фейсбук який почав активно банити журналістів, які публікували відео з маршу в центрі Києва на честь дивізії СС "Галичина". Відео також видаляють з формулюванням "заборонена символіка, вихваляння або підтримка небезпечних осіб або організацій" і це не дивно, оскільки в цивілізованому світі подібні заходи заборонені.

Відзначимо, учасники маршу на честь дивізії СС "Галичина" розпочали ходу від станції метро "Арсенальна" і пройшли до Майдану. За різною інформацією, до заходу долучилися від 100 до 500 осіб.

Щодо самої дивізії, то 14-та гренадерська дивізія військ СС «Галичина» (14 Division Grenadiere der Waffen-SS «Galizien») підрозділ у складі військ Ваффен-СС Німеччини, що існував у 1943–1945 роках і був укомплектований з українців, фактично виключно з галичан. Варто зазначити, що до 1945 року, цією дивізією керувало виключно німецьке командування.

Командиром дивізії був — бригадефюрер СС Фріц Фрайтаг. Він отримав велику кількість нагород за заслуги перед нацистською Німеччиною:

• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Кільце «Мертва голова»
• Йольський свічник
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (5 лютого 1942)
  • 1-го класу (6 березня 1942)
• Хрест Воєнних заслуг2-го класу с мечами
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/1942»
• Німецький хреств золоті (30 квітня 1943)
• Нагрудний знак «За поранення»в золоті (11 серпня 1944)
• Лицарський хрест Залізного хреста(30 вересня 1944)
• Медаль «За вислугу років у поліції»3-го, 2-го і 1-го ступеня (25 років) (1945)

Варто зазначити, що Лицарський хрест був найвищою та найпочеснішою нагородою для усіх військовиків Німеччини у роки Другої світової війни. Деякі нагороди такого рівня Гітлер вручав особисто.

Начальник штабу — майор Вольф Гайке також неодноразово відзначався нагородами від нацистського керівництва:

• Медаль «За вислугу років у Вермахті»4-го класу (4 роки)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Залізний хрест2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»
• Золотий Хрест за особливі заслуги Головної Управи Братства

Оскільки, як правило, за заслуги підлеглих керівництво отримує ордени та звання, можна тільки здогадуватись скільки було цих «заслуг» перед нацистами і відповідних злочинів проти усього людства.

СС Галичина снаходились у складі військ Ваффен-СС, якому було створено військові формування з іноземців через те, що у вермахті могли служити лише громадяни рейху.

2005 року Комісія ООН з прав людини прийняла резолюцію, що засуджує прославляння колишніх членів організації «Ваффен-СС», проведення демонстрацій на їхню честь і відкриття їм пам'ятників і меморіалів, оскільки це «принижує пам'ять незліченних жертв злочинів проти людства, скоєних під час Другої світової війни, зокрема скоєних організаціями СС»

Щодо слів про те, що СС «Галичина» не має відношення до знищення українського населення та злочинної діяльності під час війни, то трактування Нюрнберзького процесу має свої погляди на це.

Обвинувальний висновок «Міжнародного військового трибуналу по головним німецьким військовим злочинцям» (Нюрнберзького процесу, 1945) однозначно заявляє, що фізично неможливо виділити хоч якусь окрему частину СС, по якій можна було б достовірно встановити неучасть у заходах, що призвели до агресивної війни, а також в ще більшому ступені в акціях, які є військовими злочинами і злочинами проти людяності, а також з огляду на те, що ця «злочинна діяльність була досить широко відома членам організації» і «самим логічним чином випливала з тих принципів, на яких будувалася ця організація», і оголошує тому злочинцями «всіх осіб, які були офіційно прийняті в члени СС, включаючи членів Спільної СС, військ СС, з'єднань СС" Мертва голова "і членів будь-якого роду поліцейських служб, які були членами СС» (Інформація з Вікіпедії)

Згідно з цього, незрозумілим являється той факт, що в Україні частково дозволена діяльність подібних громадських організацій що вшановують та поширюють ідеї, за якими діяла СС «Галичина», оскільки згідно з законом України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки, подібні заходи мають бути заборонені. В Законі сказано:

« з метою недопущення повторення злочинів комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, будь-якої дискримінації за національною, соціальною, класовою, етнічною, расовою або іншими ознаками у майбутньому, відновлення історичної та соціальної справедливості, усунення загрози незалежності, суверенітету, територіальній цілісності та національній безпеці України

приймає цей Закон, яким засуджує комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні, визначає правові основи заборони пропаганди їх символіки та встановлює порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму.»

Тож дії маршу що пройшов у Києві відбуваються в розріз з прийнятим законом, оскільки виявляють явні прояви до дискримінації за національною та расовою ознаками, та використовують символіку дивізії СС.

Інституту національної пам'яті, зробив вийняток для дивізії СС «Галичина», і не визнав його нацистським, що саме по собі являється абсурдом, навіть згідно з повною назвою дивізії. В Україні відбувся суд з цього приводу.

27 травня 2020 року, Окружний адміністративний суд Києва визнав протиправним висновок Українського інституту національної пам'яті про те, що символіка 14-ї гренадерської дивізії військ СС "Галичина" не є нацистською.

"Після повної і всебічної оцінки матеріалів справи, їх об'єктивного розгляду в судовому засіданні, ОАСК визнав протиправними дії відповідачів щодо надання висновку про те, що символіка 14-ї гренадерської дивізії військ СС «Галичина» (1-ї Української дивізії УНА), відповідно до чинного законодавства України, не є символікою націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, поширення якої заборонено в Україні. Суд зобов'язав Український інститут національної пам'яті та її посадових осіб утриматися від поширення вказаного висновку, викладеного в листі від 16 травня 2017 під №01/1015", - оголосив суд.

Але потім, 23 вересня, Шостий апеляційний адміністративний суд зважив на те, що «Оцінка судом першої інстанції символіки конкретного війського підрозділу є виходом за межі своїх повноважень, оскільки суд перебрав на себе повноваження спеціалізованих наукових (дослідних) інститутів (установ), на які покладаються повноваження щодо експертної діяльності.

Прийняття законів і їх тлумачення виконують Верховна Рада України та Конституційний Суд України відповідно. Тож спірна відповідь інституту не є офіційним тлумаченням закону з боку держави», - Таким чином скасував рішення ОАСК.

На даний момент, Верховна Рада має прийняти рішення, оскільки неможливо постійно сидіти на паркані і бути хорошими всім. Або ми, українці, забороняємо будь-які прояви нацизму, без виключення, або дозволяємо його в супереч міжнародним нормам та засудженню подібного Євросоюзом, ООН та світом в цілому.