У деклараціях за 2020 рік криптовалюту задекларували 652 українських посадовців. Чим вона так вабить та чи є у держави механізми фінансового контролю віртуальних валют? Про це написало видання DW.
31 березня 2021 року сплив крайній термін подання щорічних декларацій про майновий стан і доходи держслужбовців за попередній рік. Окрім вже звичних активів, таких як гроші, авто та нерухомість дедалі більше посадовців декларує незвичні багатьом простим громадянам цінності - криптовалюти.
З року в рік росте кількість українських держслужбовців, які декларують криптовалюту. Якщо у 2016 році таких було всього 25 осіб, то у 2020 році - аж 652, повідомила платформа для роботи з відкритими даними OpenDataBot.
Найбільше власників задекларованих криптовалют працює у міських радах - 11,8 відсотка, органах поліції - 8,9 відсотка та міністерстві оборони - 5,6 відсотка.
Лідер рейтингу - депутат Дніпровської міської ради минулого скликання (партія "Самопоміч") В'ячеслав Мішалов, який вказав, що має 18 тисяч біткоїнів. За нинішнім курсом, це понад 1 мільярд доларів. Майже втричі менше задекларував перший секретар посольства України у В'єтнамі Петро Ленський - 6528 біткоїнів, що еквівалентні 374 мільйонам доларів. На третій сходинці - заступник голови Одеської обласної ради Олександр Урбанський із 5328 біткоїнами. Курс біткоїна, на сьогодні, складає 56 940,00 доларів за одиницю.
Також, заощадження у криптовалюті задекларували 15 народних депутатів. Найбільше має член депутатської групи "Партія За майбутнє" і брат Олександра Урбанського - Анатолій (4256 біткоїнів).
Суми виходять досить чималі, а от перевірити коли і як посадовці обзавелися такою кількістю біткоїнів, досить складно. Щоб це перевірити потрібно провести так званий "сатоші-тест": переказати з одного електронного гаманця на інший символічну суму, зазначає київський експерт ринку криптовалют і засновник компанії Apyswap Андрій Великий. "Якщо депутат доведе володіння певним гаманцем, то важливо подивитися коли і як туди потрапила криптовалюта. Вся історія транзакцій в гаманцях є відкритою. Адже можна розповідати, що ти "намайнив" біткоїн в 2011 році, коли він коштував дешево. А насправді на гаманці валюта з’явилася у 2021 році", - говорить він.
Однак, за українськими законами не потрібно вказувати номер гаманця в деклараціях, так само як профільні органи - Держфінмоніторинг чи НАЗК - без постанови суду не можуть перевірити гаманець особи.
"Це створює ризики для легалізації корупційних доходів чиновників, адже можна сказати, що ти купував біткоїн кілька років тому, коли він коштував набагато дешевше. Таким чином купівлю будинка, вартість якого перевищує доходи держслужбовця, можна пояснити продажем криптовалюти", - зазначає київський адвокат, Дмитро Гадомський.
Криптоактиви в Україні не є засобом платежу, але операції з ними не заборонені, за даними ресурсу Coinmap, в Україні криптовалютою поки можна розплатитися за товари або послуги в деяких інтернет-магазинах техніки, одягу і аксесуарів, готелях та кафе.
Багато хто не афішує можливість розрахунку криптовалютою, оскільки її неможливо легально провести через бухгалтерію.
Поки ця сфера в Україні лише формується, неможливо дослідити походження криптовалюти на рахунках українських держслужбовців. Це пояснюється саме відсутністю чіткого визначення і правового статусу віртуальних грошей в Україні, зазначає аналітик київського Інституту законодавчих ідей Андрій Коваль "Змінити цю ситуацію має законопроєкт №3637 про віртуальні активи, який 2 грудня 2020 року Верховна Рада підтримала у першому читанні", - додає він.
Однак, поки ця сфера є неврегульованою, вказувати можна багато чого, без необхідності пояснень походження таких статків. Це може стати певною лазівкою для посадових осіб та засобом безконтрольної передачі коштів за певні корупційні схеми. Для уникнення цього, Україна має рухатись в ногу з сучасним світом та усувати недоліки чинного законодавства. Відносно крипто валют, в Україні існує тільки декілька офіційних заяв.
У листопаді 2014 року Національний банк України зробив заяву щодо правового режиму біткойнов в країні. НБУ вказує, що використання біткойнов пов'язано з підвищеними ризиками через анонімність і децентрализованности операцій. На думку НБУ, біткойни привабливі для протиправних дій, в тому числі відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом, або для фінансування тероризму. НБУ нагадав, що на території України єдиною законною платіжною одиницею є гривня, заборонених випуск і обіг як засобів платежу інших грошових одиниць, а також використання грошових сурогатів. НБУ вважає біткойн «грошовим сурогатом, який не має забезпечення реальної вартістю і не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу, оскільки це суперечить нормам українського законодавства».
У березні 2017 року голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин підтвердив незмінність раніше прийнятого рішення, сказавши в інтерв'ю, що біткойн і інші криптовалюта «є грошовими сурогатами, які не забезпечені реальною вартістю і не можуть використовуватися на території нашої країни як засобу платежу, оскільки це суперечить нормам українського законодавства ». У той же час Данилишин зазначив, що Нацбанк України вивчає досвід впровадження інноваційних продуктів на ринку платежів і відстежує політику центральних банків і державних установ інших країн для того, щоб врегулювати питання віртуальних валют.