Чому адміністрація Байдена незадоволена українською мобілізацією

«Байден направляє зброєю в Україну, побоюючись, що Трамп припинить допомогу США»,- з таким заголовком днями вийшла стаття в The Washington Post.

Здавалося б, до цієї ситуації ми вже звикли, але від цього вона не перестає бути тривожною. Але стаття, як і думка союзників з іншого боку океану, досіть полемічна.

Як відомо, перемога Трампа передбачувано зародила побоювання, що Вашингтон взагалі перестане допомагати Україні. Однак такі думки висловлювали лише беззаперечні прихильники демократів. The Washington Post не говорить про те, що і при Байдені в 2024 році військова підтримка зброєю України з боку США була більше недостатньою, а тому прихід Дональда Трампа тут можуть мало що змінити. У будь-якому випадку, у президента США не буде таких радикальних важелів і можливостей (в силу розподілу владних поноважень), щоб позбавити Київ всього і відразу. Тому більш чесно говорити про те, що Джо Байден «підклав свиню» Дональду Трампу. Два політики, як і два головних політичних американських табори, більше зайняті внутрішніми розборками, в яких українські проблеми на фронті виступають лише інструментом тиску. З цієї причини нам більше варто сподіватися на підтримку Трампа, ніж на те, що Байден і його команда захочуть в якійсь мірі грюкнути дверима, але не щоб допомогти нашій країні, а щоб насолити Трампу.

А ось той факт, що «адміністрація Байдена розчарована нездатністю української влади забезпечити поповнення армії живою силою в необхідних обсягах», - це вже неприємна новина для Володимира Зеленського. До останнього здавалося, що у Вашингтоні чудово розуміють проблеми української мобільізації і неможливість на даному етапі війни їх вирішення легким шляхом. Виявляється, ні. «У Білому домі зростає розчарування щодо лідерів України, які чинять опір викликам США знизити призовий вік в країні з 25 до 18 років»,- пише видання.

Деякі чиновники адміністрації Байдена вважають, що незалежно від їх дій, ВСУ будуть на фронті в меншості без активізації мобілізації людей. Це справедлива і, можливо, навіть об'єктивна думка. Ось що говорить неназваний чиновник-демократ в інтерв'ю The Washington Post:

«Розрив у боєприпасах, можливо, не повністю закритий між Україною та Росією, але ситуація стала набагато кращою. Але з точки зору живої сили це лише питання математики та фізики. Я не намагаюся звинувачувати Україну в чому-небудь. Для них це дуже складне питання. Але протягом особливо цього останнього року, вони просто не мобілізували і не навчили достатньо солдатів, щоб замінити втрати на полі бою».

Також він заявив, що адміністрація Байдена постарається «в останню хвилину» надати Україні додаткову зброю на мільярди доларів, хоч це «викликає побоювання щодо потенційного впливу на американські арсенали і виведення ресурсів в інших гарячих точках».

Ось ця протестна риторика і змушує зайвий раз подумати, навіщо ці радикальні військові рухи команди Байдена. Політичних балів за рахунок надання допомоги в останній момент їм все одне не набрати. Фінансування покупки зброї для України, як вважають у Байдена, приносить користь лише при комплектації ЗСУ військовими, яка якраз страждає, і за поганої мобілізації ті ж демократи критикують Київ. Існує варіант, що Демпартія таким чином готує грунт для відображення чергового шквалу критики на свою адресу з приводу методів підтримки України. Якщо ситуація на фронті погіршитися, то у Байдена прогнозовано звинувачуватимуть у всьому Трампа і його нездатність виконати передвиборчу обіцянку завершити війну. Зброю Києву теж надано, і винним для демократів виявиться не тільки Трамп, але і Зеленський, який провалив мобілізацію.

Закупка зброї для Пентагону замість того, що було відправлено в ЗСУ, не дозволить і далі зміцнюватись долару (а разом з ним – авторитету і рейтингу республіканців). Таким чином, критика української мобілізації-лише частина геополітичної плану Демпартії щодо стримування впливу Трампа.

Байден же перед відходом зробив так багато непопулярних рішень (одне помилування сина чого варте), що вступ до НАТО України, проти якого він фактично висловився, точно відкладається на далекий термін – як мінімум на чотири роки правління Трампа. Тому війна з Росією, швидше за все, не закінчиться за сценарієм членства в НАТО, запропонованим Зеленським.