• Пн. Кві 29th, 2024

Чергова криза на кордоні з Польщею добиває українську економіку

Джерело: УНИАН

Найважчі часи настали зараз для українських далекобійників. Їм доводиться майже по 10 днів чекати на виїзд з Польщі через протест місцевих перевізників. Адже після початку російського вторгнення ніхто й уявити не міг, що ситуація зміниться настільки, що вже нещодавній союзник в особі Варшави застосовуватиме подібні жорсткі санкції проти української економіки. Очікувалося, що польські перевізники призупинять страйк з 10 листопада, але цього не сталося, і кордон із Польщею залишається заблокованим.

Переговори активістів із представниками Мінінфраструктури Польщі та Люблінського воєводства проводив не офіційний Київ, а Асоціація міжнародних перевізників України. Можливо тому вони були зірвані.

Деякі українські перевізники вже почали їхати в обхід польських кордонів через Румунію та Угорщину. Це означає, що термінів закінчення транспортного конфлікту ніхто не знає. Для зовнішньої торгівлі, а також і для всієї української економіки це може призвести до довгострокових наслідків.

Польські водії мають дуже прості вимоги: вони хочуть, щоб наші транспортники не збивали їм ціни, а Україна відкрила доступ до системи «Шлях». Але це вже буде фінансово невигідним для нашої транспортної системи. Польський кордон приймає майже половину всього товаропотоку з України.

«Це катастрофа. Якщо страйк триватиме ще кілька тижнів, фінансовий рік для нас уже можна вважати закритим, оскільки з середини грудня розпочнеться традиційне різдвяне затишшя в Європі», - нарікає Володимир Балін, голова Асоціації міжнародних перевізників.

Проблеми імпорту та експорту відіб'ються на постачаннях товарів та їх подорожчанні всередині нашої країни. У Львові вже попередили, що нові постачання подорожчають у середньому до 10%.

Збитки транспортників та замовників вдарять загалом у економіку, а зрив експортних контрактів веде до втрати ринків збуту навіть великими українськими компаніями. У листопаді-грудні укладаються контракти з логістики на наступний рік, і наші компанії можуть просто залишитися без контрактів із європейцями. У виграші будуть виключно наші сусіди.

Таким чином, Польща з легкої руки власних економічних агентів укотре «топить» нашу економіку. Перший дзвінок пролунав, коли почався «зерновий конфлікт», що затьмарив за своїм змістом навіть горезвісну «зернову угоду». На той момент говорили, що в Польщі зібрано антиукраїнську коаліцію, яка сприяє подібному ходу справі. Але навіть опозиційна коаліція проєвропейських партій під керівництвом Дональда Туска на економічні відносини з Україною не може вплинути. Повернути дозвільну систему для українських транспортників Варшава не зможе, бо її скасувала влада Євросоюзу. Тож нинішній уряд швидше відстоюватиме думку ЄС, а транспортна криза може суттєво зіпсувати внутрішньополітичні відносини і в Польщі.

За деякими даними, Варшава вже зараз намагається заручитись підтримкою Словаччини, Угорщини, Румунії та Прибалтики, щоб натиснути на Брюссель та встановлювати для українських перевізників свої правила. Один на один повторюється ситуація із «зерновою кризою».

З Офісу президента, проте, немає жодних підбадьорюючих звісток. Складається враження, що у Володимира Зеленського просто не знають, як виходити зі складної ситуації, натомість даючи дедалі песимістичніші прогнози. Економічні суперечки виникатимуть в України не лише з Польщею, а й з будь-якими іншими країнами ЄС, які захищають своїх національних виробників, вважає радник глави офісу президента Михайло Подоляк. Він закликав зберігати спокій. Подоляк сподівається, що у Польщі сформують уряд, який «інакше дивитиметься» на взаємодію з Україною з економічних питань. Але це недалекоглядна надія: новий уряд має або роздобути гроші, щоб дати дотації власним перевізникам, або достукатися до ЄС, або... Третього не дано, якщо там не хочуть імпічменту.

Погіршить кризу економіки та очікуване підвищення тарифу на залізничні перевезення. Наразі уряд не має комплексного підходу до відновлення економіки, і це створює серйозні ризики для України, адже у проекті державного бюджету на 2024 рік обсяги зовнішнього фінансування для покриття дефіциту державного бюджету становлять 41 мільярд доларів, заявив президент Української спілки промисловців та підприємців Анатолій Кінах. Обсяг перевезень ще більше зменшиться, і наша країна втратить сотні, якщо не тисячі суб'єктів господарювання.

Вихід в українського уряду лише один – домовлятися. Або безпосередньо з Варшавою, або через Брюссель. Поки ми сидимо і чекаємо, що за нас все вирішать, ціни для споживачів усередині країни стають непідйомними.