Україна суттєво наростила темпи впровадження інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти. За інформацією Державної служби якості освіти України, ще п’ять років тому в інклюзивних класах навчалось вдесятеро менше дітей, ніж сьогодні. Наразі інклюзивне навчання організовано майже у 43% шкіл, у понад 18 тисяч класів. Про це повідомляє Міністерство соціальної політики України.

Закони України «Про освіту» та «Про соціальні послуги» гарантують кожному рівні умови доступу до освіти та забезпечують батькам чи законним представникам дитини право обирати заклад освіти, програму, вид та форму здобуття освіти дітьми шкільного віку. Таким чином, батьки можуть вільно обрати педагогічний патронаж (індивідуальна форма навчання), сімейну освіту (батьки самостійно навчають дітей) або екстернат (заочно).

Так, заклад за заявою батьків адміністрація освітнього закладу зобов’язана створити інклюзивний клас (в якому може навчатися від однієї до трьох дітей з особливими освітніми потребами) поряд з іншими дітьми в обов’язковому порядку, а також забезпечити дітям з особливими освітніми потребами постійну або часткову підтримку під час навчання. Підтримку надає асистент вчителя, команда психолого-педагогічного супроводу за потребою асистент дитини. Забезпечення у освітньому закладі інклюзивного середовища фінансується державою.

Якщо ж особливі освітні потреби в учня виявлені під час навчального процесу, дирекція закладу докладає зусиль для їхньої мінімізації, а коли цього недостатньо, рекомендує батькам звернутися до інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ) для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини. І вже на основі його висновку школа надаватиме підтримку з урахуванням виявлених у неї проблем. А саме: забезпечуватиме умови для безперешкодного доступу дитини до приміщення школи, закуповуватиме обладнання ресурсної кімнати та засобів корекції відповідно до потреб та можливостей дитини.

Ще до приходу дитини до школи родина може налагодити контакти з психологічною службою, фахівцями ІРЦ, реабілітаційними центрами, соціальною службою, іншими активними партнерами-учасниками процесу впровадження інклюзії в освіті, які володіють інформацією, корисною як для працівників закладу освіти, так і для батьків. Основне завдання у цьому напрямі - організувати для дитини з особливими освітніми потребами  комфортне середовище, в якому вона почуватиме себе захищеною; забезпечити комунікацію з рештою дітей у колективі та дати можливість досягти розвитку відповідно до своїх можливостей.