• Пт. Бер 29th, 2024

Чи можлива влада військової еліти в Україні?

19:03 Бер 21, 2023
Джерело: gordonua.com

Днями великий резонанс викликала заява колишнього генерального прокурора України Юрія Луценка про спробу київської влади "закрити пащу героям війни і зв'язати руки Залужному особисто". За його словами, до Верховної Ради внесли законопроект, який забороняє особовому складу Збройних сил України говорити про внутрішню політику країни і бути обраним депутатами. Проект був відхилений, але новий розгляд, швидше за все, буде після доопрацювання.

Тонкощів у цій історії вистачає, адже в лютому головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний призначив командиром взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів капітана Юрія Луценка. Луценко був спочатку в теробороні Києва, пізніше в Миколаєві і в Херсонському напрямку. Понад три місяці служить у Бахмуті та Соледарі. Таким чином, Луценко бере участь в реальних бойових діях, що значно підвищує його рейтинг, в порівнянні з усіма іншими колишніми політичними діячами. І відповідно, його заявам в медіапросторі приділяється набагато більше уваги.

Тут цікаво, що Залужний і Луценко пов'язані між собою. На початку березня Луценко "отримав особистий наказ залишити підрозділ ЗСУ Бахмута і продовжити службу в ТРО". За його словами, виконання обох розпоряджень "постійно контролюється для звіту перед Офісом президента України".

"Я не хочу говорити все, що я думаю про політичне керівництво під час війни. І все ж я повинен сказати дві речі. Шкода, що у сил оборони Бахмута в критичний період, крім проблем з боєприпасами, буде ще й менше очей БПЛА", - написав Луценко. "Цей дріб'язковий політичний реванш не зробить Україну сильнішою. Тих, хто не голосував за Зеленського – 25%. А в армії навіть більше. Тож настав час працювати заради єдності, не розділяючи хоча б бійців на своїх та інших».

Більш того, продовжив екс-чиновник, "друзі президента не поспішають займати місця в окопах".

З одного боку, прагнення Луценка залишитися в Бахмуті можна назвати похвальним і сміливим, з іншого – він пояснює вплив Володимира Зеленського перехід до набагато менш небезпечної для власного життя територіальної оборони. Луценко дає зрозуміти, що перебуває у протистоянні з Офісом президента. Це дозволяє задуматися про взаємини між ОП і Залужним.

Всі фактори працюють на те, що інформація з фронту стає все більш секретною, а після скандалу із закупівлями в Міноборони українці все менше знають про реальний стан справ як в армії, так і у військовій сфері. Офіс президента ніяк не може на це вплинути, ініціатива в руках Залужного.

За даними Офісу президента, саме головнокомандувач ЗСУ висловився за продовження оборони Бахмута в той час, коли західні сили, в тому числі генсек НАТО, прогнозували швидку відмову від ключового пункту українськими силами. Це досить полемічна тема для українського суспільства. Але справа в тому, що Залужний зараз не самий медійний персон. Саме з цим Луценко пов'язує ініціативи Верховної Ради щодо зменшення впливу військових еліт в Україні. Залужний припустився чимало помилок, але всі помилки йому прощає не Зеленський, а Захід.

Раніше подібні процеси вже відбувалися в Міноборони, але корупційний скандал все одно не зрушив Олексія Резнікова з посади міністра оборони. У кулуарах обговорюється той факт, що саме Резніков відіграє важливу роль у військових переговорах із Заходом і переговорах про постачання зброї. Зараз важливо, щоб імідж Офісу президента перехопив ініціативу на військовому напрямку.

Що стосується Залужного, то його вирішальне слово часто говорять не західні, а російські ЗМІ. За словами проросійського екс-розвідника США Скотта Ріттера, Вашингтон робить ставку на Залужного. І не тільки Вашингтон: нещодавно Залужний зустрівся з вищими військовими Британії, Польщі та США. Останні процеси можуть свідчити про те, що війна переходить у фазу, коли військові еліти прийматимуть більше ключових рішень. Однак це ризикує перерости у військову диктатуру, де політикою країни будуть правити тільки люди в уніформі.

Наприкінці серпня німецьке видання Bild опублікувало статтю «Валерій Могучий», в якій з посиланням на джерела повідомлялося, що Зеленський дуже нервує через чутки про президентські амбіції головнокомандувача ЗСУ. Звичайно, заяви в жовтій пресі про те, що Залужного врешті-решт посадять мало не за стіл переговорів, далекі від істини. Однак наратив про примат військових еліт в українській зовнішній політиці означає, що позиція Офісу президента напряму залежатиме від успіхів української армії в найближчі місяці. При цьому не слід забувати, що головною особою в Україні все-таки є президент країни, а не генерал або командувач Збройними Силами України. Сам Залужний не хоче псувати свій рейтинг, а тому ніколи прямо не критикує Зеленського, довіряючи його Луценку. Але не обманюйте себе: Залужний зайнятий виключно своєю військово-політичною грою, і перевертати все держзамовлення з ніг на голову через свою персону небажано.

Луценко ж є ідеальною "розмовляючою головою" в цій грі, тому його, напевно, могли прибрати з фронту, щоб він не отримав ще й посилення власних позицій. Екс-генпрокурор також заявив, що найбільша повага до Залужного з'явилася, коли в інтерв'ю одному з англомовних видань він вилив відро холодної води на "свідків рожевих єдинорогів одного марафону". Він не побоявся сказати, що до перемоги ще далеко, що ворог сильний. Втім, це вже зручно для Офісу президента: можливий провал у Бахмуті там можна пояснити помилками Залужного. Зараз в країні немає реальних опозиційних структур, але в самому уряді є конкуренти, а боротьба за лідерство буде супроводжуватися більш скупою інформацією про війну і більш щедрими про успіхи військових еліт.