www.pc.org.ua

Цивільно-правові угоди, що є замаскованими трудовими договорами судами не визнаються, це зайвий раз підтверджується постановою Верховного суду (КАС) у справі N 360/1845/19 від 28 липня 2021 року, - повідомляє «Протокол».

Вказаним рішенням залишено без задоволення апеляційну скаргу приватного підприємства, а постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 - без змін.

Відтак залишилась чинною постанова апеляційної інстанції, якою відмовлено у задоволенні позову до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу на суму 625 950,00 грн.

Окремі тези постанови Верховного суду.

1. Попри підписання сторонами цивільно-правових договорів, оскільки особи виконували конкретну трудову функцію, робота мала не індивідуально-визначений характер, не була юридично самостійною, а надавалася в процесі виконання трудової функції.
2. Зазначені вище угоди, укладені позивачем з фізичними особами, не були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а були пов'язані із самим процесом праці, що є характерним для трудових функцій.
3. Доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, що про неврахування судом апеляційної інстанції тієї обставини, що факт існування між позивачем та найманими особами саме цивільно-правових відносин підтверджується передачею відповідних відомостей про цих осіб до Державної фіскальної служби, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначена обставина не впливає на правильність висновків судів попередніх інстанцій про існування між сторонами договорів саме трудових відносин.
4. Сам по собі факт відсутності судового рішення про визнання цивільно-правових правочинів недійсними не може бути безумовним доказом існування між зазначеними особами саме договірних цивільно-правових відносин.
5. 5. Зі змісту цивільно-правових договорів, вбачається, що у них

- відсутні відомості про конкретні обсяги роботи, які є предметом укладених договорів (кінцевий результат);

- не визначено у який спосіб замовником видаються завдання на виконання робіт;

- відсутні конкретні строки виконання робіт;

- який саме конкретний результат роботи має передати виконавець замовнику;

- у досліджених договорах предметом є процес праці, який фізичні особи мають систематично виконувати, про що свідчить також щомісячне переукладання даних договорів.

Нагадаємо, що Державна служба України з питань праці проводить перевірки на підприємствах. За результатами 10429 рейдів  у 2020 році накладено штрафів на 314,6 млн грн. Найчастіша причина порушення — неоформлені робітники.