Найсмачнішим шматком на території України завжди був ліс та деревина. Заради того, щоб нажитися на цьому, людей вбивають, влаштовують пожежі та підминають під себе всю правоохоронну систему. Зробивши країну сировинним придатком, «вирішили», пов'язані з державною владою та силовиками, прокручують схеми для усунення неугодних і тих, хто може підсвітити весь корупційний ланцюжок знищення лісів України.
Ще з часів прабатька українського олігархату Леоніда Кучми вся псевдоборотьба з браконьєрством щодо вирубування українського лісу стала пріоритетною. Адже чималі фінансові потоки з цього йшли на основу та зміст чи не всіх політичних партій. І щоразу, хто хоч якось, навіть випадково підсвічував корупційну схему, ставали жертвами, а винних просто призначали.
Дивіться докладніше у відео.
Не винятком став випадок із херсонською активісткою Катериною Гадзюк. Слідство і суд начебто провели прозоре розслідування, і винні отримали свої призначені терміни. Але що далі спливає час, то більше знаходиться фактів про заплутаність цієї історії. Напередодні смерті херсонська активістка Катя Гандзюк надіслала повідомлення друзям. У ньому вона припустила, що екс-голова Херсонської облради Владислав Мангер не має відношення до замаху на її життя та називає інше прізвище. Про це йдеться у нещодавно оприлюдненому розслідуванні журналіста Сергія Шевчука. Автор вважає, що від покарання можливо вдалося врятуватися місцевим політикам, які так чи інакше пов'язані з БПП - тодішньою партією влади.
Простому обивателю правоохоронна система піднесла на блюдечку версію, в якій ховається не лише весь ланцюжок браконьєрства вирубування лісів у Херсонській області, а й перерозподіляється фінансування партій між Батьківщиною та Блоком Петра Порошенка. У певний момент "ділки", що стояли за потоками з деревини, зрозуміли, що можуть бути викриті і через продажність силовиків перекрутили версію вбивства активістки на лад, який їм став вигідним.
Ні для кого не секрет, що за всіх часів будь-яка державна влада в регіонах України виступає органом, що доглядає за перерозподілом фінансових потоків пограбування країни. А коли допускається помилка, задіяні всі ресурси для того, щоб приховати будь-яку згадку цієї влади в корупції та вбивствах.
Про мотиви Рищука багато розповідав на суді чинний співробітник СБУ Олександр Макаренко.
«Загалом слухати покази Макаренка мені особисто було цікаво ще й тому, що протягом трьох годин свідчень під присягою працівник СБУ розповідав про ситуацію із Херсонським лісом», - каже автор фільму.
У свій час Макаренко займався Олешківськими лісами — штучними насадженнями, які мають захищати Херсон від піщаних бурь. Головним ворогом Макаренка у цій роботі був саме Рищук. Правоохоронець отримував від нього попередження, і нарешті Макаренка цю боротьбу програв і зрушив з посади.
Щоб зрозуміти лише ту малу частину, спираючись на випадок із Гандзюк, журналісти провели масштабне розслідування про реальні факти та мотиви цього злочину. Де виявилося, що 500 доларів та банку кислоти стало стопом, щоб усунути своїх конкурентів з контрабанди лісу та відправити на той світ, хто випадково пролив правду на всю схему верхівки влади у Херсонській області.
Макаренко вказав і на інший важливий момент – Рищук та Мангер фактично були ворогами. Мангер хотів перетворити на заповідник ліс, який за даними розслідування Макаренка вирубувався браконьєрами під наглядом Рищука. Тобто у центрі цього конфлікту – гроші. Цінний Херсонський ліс, цінний пісок під деревами. Все це вирубувалося і вивозилося у промислових масштабах просто на очах активістів. І частина активістів не могла мовчати. А серед них була Катя.
Ще у 2019 році журналістам видання Слідство.інфо вдалося отримати дані про дзвінки Павловського. Виявилося, він активно дзвонив місцевим керівникам СБУ та МВС. Однак згодом про це забули. А про те, що бандити займалися розкраданням лісу, ніхто вже не згадує.
Як фінал — Мангер та Левін, мотиви яких спочатку у ЗМІ навіть не розглядалися як суттєві, наразі визначені замовниками. Паламарчук, Павловський, Гордєєв та Рищук виведені зі справи, хоча саме вони із самого початку розглядалися як головні вигодонабувачі від цієї справи.
Владислава Мангера визнано замовником вбивства Гандзюк, проте не можна виключити, що політика вплинула на цей вирок. Катя Гандзюк, вочевидь, виступала і проти Мангера та проти Гордєєва – Рищука та проти діяльності Паламарчука в регіоні. Однак навряд чи вона була задоволена, якби дізналася, що її боротьбу, за яку вона загинула, перетворили на інструмент політичної боротьби.