З 1 липня 2021 року запрацював «ринок землі», відповідний закон було прийнято 28 квітня 2021 року.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, так прокоментував старт ринку землі:
«Українці стануть справжніми господарями своєї землі, адже зможуть не просто нею володіти, але й вільно розпоряджатися. Це те, що закріплено у Конституції, але фактично було неможливим через дію мораторію. Немає жодної успішної країни, де діяв би мораторій на запровадження цивілізованого ринку землі.
Від завтра його не буде і в Україні. Ми вдячні Президенту Володимиру Зеленському за його політичну волю в цьому питанні, адже саме його програми розпочали цей важливий шлях для нашої країни», - урочисто заявив Денис Шмигаль, очевидно радіючи перемогам «слуг народу».
Але не всім він до душі і опозиція наводить свої аргументи проти цього закону.
Головний аргумент опозиції щодо скасування 2194 - це вилучення норми чинного Земельного кодексу щодо заборони продажу сільськогосподарської землі іноземцям. Хоча в базовому законі (2178-10) прописана заборона на продаж землі іноземцям «до проведення референдуму». Але з «лазівкою» для нерезидентів через можливість застави в банках, у тому числі з іноземним статутним капіталом. Правда, «запобіжником» - обов'язкового відчуження такої землі протягом 2 років.
Друга причина - це скасування в ЗК поняття «особливо цінні землі», які не можна продавати. Цим знімається заборона на продаж національних заповідників, водойм і лісів.
По-третє, усунення Геокадастру як контролера за використанням сільськогосподарських земель. І передача права від держави - власнику зі зміни цільового призначення землі.
По-четверте, за припущенням опозиції, скасування чинної норми Земельного кодексу про заборону зняття верхнього родючого шару грунту призведе до безконтрольного вивезення землі.
По-п'яте, можуть постраждати дрібні і середні українські фермери. Оскільки фермери, як і великі агрохолдинги, повинні будуть виходити на електронні аукціони. А, значить, і конкурувати в купівлі землі з глобальними банками і корпораціями. Про це пише видання LB.
Що ж змінює сам закон, який в Мінагро назвали «Новою Земельною Конституцією»? Ключова норма - це передача землі «на місця»: сільським, селищним, міським радам за межами населених пунктів в комунальну власність. Крім земель, які використовуються державними органами, Національною Академією аграрних наук. Зараз земля передана громадам на підставі рішення голови Держгеокадастру і Указу Президента, що з правової точки зору не зовсім коректно. Закон 2194 дозволить 1 400 місцевим громадам розпоряджатися 10 млн гектарами землі - це 1/6 території України. У той же час, у держави залишиться 0,75 млн гектарів: військові полігони, природоохоронні землі, ділянки держпідприємств.
Дійсно, скасовується необхідність отримання дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки в ряді держорганів, включаючи рішення КМУ та ВРУ з особливо цінних земель. Дозволяється приватизація земельних ділянок під будинками, які використовувалися на основі технічної документації. А сама технічна документація готується без раніше обов'язкового надання дозволу. І подається відразу на затвердження разом із заявою про приватизацію або оренди самої ділянки.
Ще одне з істотних змін - це конкретизація придбання права власності на землю. Якщо особа використовувала земельну ділянку протягом 15 років, але не має прав на неї, то зможе звернутися в органи місцевого самоврядування та приватизувати таку ділянку. Таким чином, закон легалізує скоєне певний час назад, ймовірно незаконне, самовільне захоплення земельних ділянок, без будь-яких документальних оформлень. Це є сумнівним плюсом.
Контроль за використанням та охороною земель теж переходить повністю до місцевого самоврядування. Разом з переходом відповідальності, може і відбутися перехід корупційних схем з «великих кабінетів» на місця, що для багатьох може виявитися простіше і дешевше. Нові договори оренди і продовження старих, тепер потрібно буде погоджувати на місці з органами місцевого самоврядування, а не на рівні області. Такий перехід контролю не те щоб протидіятиме корупційним схемам, а навпаки зможе їм сприяти. Складно буде встежити, що твориться в кожній ОТГ.
Плюсом закону вважають внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі громад без будь-яких державних органів. Однак узгодження із суміжною громадою теж ніхто не скасовує. Тому і тут не виключені проблеми.
Відносно продажу землі іноземцям, то дійсно, в законі є така норма.
«Скасування необхідності узгоджувати з Кабінетом Міністрів України питання продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної та комунальної власності іноземним юридичним особам».
«Простими словами, це зняття обмежень з придбання у власність іноземними юридичними особами земельних ділянок не с/г призначення за межами населених пунктів тільки під існуючими об'єктами нерухомості. Підкреслюю: несільськогосподарського призначення », - акцентує Голова Всеукраїнського конгресу фермерів Іван Слободяник.
Але не варто забувати, що в європейських країнах зараз діють і поступово вводяться певні заборони на виробництва, які шкодять екології та/або здоров'ю людей які проживають недалеко від виробництва. Так, наприклад, з 2021 року в ЄС заборонили виробництво пластикового посуду, вушних паличок і коктейльних трубочок. Раніше, деякі країни заборонили виробництво виробів з натурального хутра, після чого деякі з них перебралися в Україну.
В Україні, в свою чергу, більшості подібних обмежень немає або вони просто не працюють. Тому, не виключено що європейські виробники, тепер зможуть перекинути сюди свої потужності, адже чужої землі і народу не шкода, так і робоча сила у нас на порядок дешевше. А з урахуванням змін в законі про ринок землі, таке перенесення стане значно простішим.