За словами Петра Порошенка, український народ ставить перед світом питання: «Ви разом з варваром чи разом з вільним світом?». Як справи лідера вільного світу на цьому фронті? Відповідь пана Порошенка позначена тонкими вимовами: «Я вважаю, що найважливіше, ми відчуваємо підтримку народу Сполучених Штатів — дуже, дуже сильну підтримку — незалежно від того, республіканці вони чи демократи».
Ці слова не марні, бо задовго до повномасштабного вторгнення Петро Олексійович попереджав суспільство про загрозу війни. Наведемо лише декілько з його висловив, які виявилися пророчими.
20 травня 2015 року у інтерв’ю ВВС, Петро Порошенко, зазначив, що зараз Україна перебуває у «справжній війні» з Росією, і що українці повинні готуватися до великого російського наступу у недалекому майбутньому. Ще тоді Петро Порошенко сказав кореспонденту ВВС, що не довіряє Володимиру Путіну: «Я думаю, що ми повинні бути готові, і я думаю, що ми не даємо їм жодного крихітного шансу на провокацію. Це буде повністю їхня відповідальність», - сказав він. Через рік він знову висловив свої попередження відносно майбутнього вторгнення. 3 лютого 2016 рокуризик відкритої війни між Росією та Україною більший, ніж рік тому, - заявив президент України Петро Порошенко німецькій газеті Bild. Назріває масштабна війна, попереджав президент України Петро Порошенко наприкінці 2018 року. За кілька тижнів до цього – 26 листопада 2018 року – він запровадив воєнний стан в Україні у відповідь на масове скупчення російських військ на кордоні між двома країнами.
Криза 2018, 2019, 2020, 2021 і 2022 років почалася з військово-морського протистояння в Чорному морі 25 листопада 2018 року, в пам'ять про загиблих. Російські війська обстріляли та взяли на абордаж три українські кораблі. Кілька українських морських піхотинців отримали поранення, інших заарештовано. Володимир Путін і президент України Петро Порошенко абсолютно по-різному оцінили події на морі. Що саме сталося, залишилося неясним. Але коли починається війна, питання про те, хто її почав, є другорядним порівняно з питанням про те, як її стримати та припинити.
Так було й на початку 2022 року, коли відволікшись від коронавірусної кризи, міжнародна спільнота держав не скористалася перевагами попередніх трьох років для деескалації ситуації в Україні. Все більш тривожні попередження про неминуче вторгнення Росії в Україну вважалися нічим іншим, як політичною грою. До 24 лютого минулого року фраза «війна в Україні» стосувалася тліючого конфлікту на Донбасі між Збройними силами України та двома підтримуваними Росією сепаратистськими територіями — Донецьком і Луганськом.
Принаймні були слова попередження щодо повномасштабної агресії висловили представник Білого Дома, але влада проігноровала як їх, так й всі попередні вислови Порошенка на цю тему.
Варто підкреслити шляхетну позицію Петра Олексійовича, бо в момент загрози та й до того він робив попередження. Між тим він міг би рахувати себе ображеним. Через п’ять років президентства його принизили в результаті переконливої поразки від Зеленського, тоді маловідомого за межами України, окрім ролі коміка в телевізійному шоу. Але сьогодні багато хто вважає Порошенка за те, що він розбудував свою армію, яка довела свою цінність, змусивши росіян тактично відступити з частини території України.
Перебуваючи у Берліні 8 травня 2024 року Порошенко окреслив передумови перемоги над Росією. Лідер «Європейської Солідарності» під час виступу на спеціальному заході Фонду Конрада Аденауера представив план спільної перемоги Вільного світу над російською агресією. В обговоренні взяли участь керівники партії ХДС Німеччини, Міжнародного демократичного союзу (IDU), депутати Європейського парламенту.
«Мій головний меседж сьогодні дипломатам-партнерам у Берліні: якщо Путін візьме Україну, він ніколи не зупиниться. Він — як маніяк, який повертається на місце злочину. Або як вампір, який вже спробував крові. Ніхто не зможе його зупинити, крім нас», – наголосив Петро Олексійович.
На його думку, для Перемоги є 7 передумов: 1) бути разом з Україною не «скільки потрібно», а до нашої перемоги; 2) підтримка України зброєю; 3) пекельні санкції проти Росії; 4) фінансова допомога; 5) вступ України до Європейського Союзу; 6) членство України в НАТО; 7) демократія та боротьба з корупцією в Україні.
«А найбільш переконливим переговорником є один із найкращих дипломатів у світі, який забезпечує ефективні переговори з Путіним ще з 2014 року, — Збройні сили України. Ми знайшли достатньо аргументів, щоб відкинути Путіна від Києва, Харкова, Сум, з Херсона. Тепер нам потрібно просто дати інструмент, щоб цей дипломат був ще ефективнішим», – наголосив Петро Порошенко.
Далі політик зазначив, що його стратегія має містити 5 пунктів – «фортифікаційні споруди, зброя і виробництво зброї українськими виробниками, дрони, засоби радіоелектронної боротьби. На все це потрібні гроші, і гроші має фінансувати українська економіка, український бізнес, який ми маємо захистити. Підтримуємо вимоги Великої сімки по закону про БЕБ, закликаємо владу не дурити партнерів», – закликав Петро Олексійович.
Порошенко також наголосив: через 10 років після початку російської агресії і два роки після повномасштабного вторгнення вже ні в кого немає ілюзій, що мета Путіна – знищити Україну: «Путін прийшов не по Донбас, не по Авдіївку і Бахмут, Путін прийшов для того, щоб захопити всю Україну, знищити весь український народ, нас з вами. Не має бути жодних ілюзій, Україна знаходиться в смертельній небезпеці. Але є й досягнення: ми з вами зберегли державність. Ми зберегли Україну, і в цьому початок нашої перемоги і її запорука. Заслуга в цьому всіх українців, але насамперед – заслуга ЗСУ».
Згідно його думки, нам всім зараз «треба дивитися вперед, і фактором нашої перемоги є єдність і ще раз єдність. Ми маємо сконцентрувати всі дипломатичні зусилля, в тому числі і парламентську дипломатію. І висновок має зробити Голова Верховної Ради, скасувавши ганебне і незаконне розпорядження. Такі дії неприпустимі», – додав лідер партії «Європейська солідарність».
Сьогодні дуже важливо продовжувати рух цієї роботи і не соромитися визнавати, наскільки важливо зроблене за десять років, – наголошує п’ятий Президент України.
А зараз ми загадаємо, що саме було зроблено за весь період президентської каденції Петра Олексійовича.
Україна в тижні та місяці після Євромайдану була нацією на межі катастрофи. Росія, стурбована тим, що Євромайдан відведе Україну від Кремля до Європейського Союзу, швидко анексувала Крим та розпалила сепаратистський конфлікт на Донбасі. Десятиліття корупції залишили українську армію погано оснащеною для захисту суверенітету країни. Тим часом скинутий Євромайданом президент Віктор Янукович втік до Росії та залишив порожню скарбницю.
Після 2014 року під чуйним керівництвом Петра Порошенка Україна пройшла значний шлях державотворення, яке базується на розбудові Збройних Сил, захисті ідентичності нашого народу та його європейських прагнень. Інавгурація Порошенка на посаду президента відбулася 7 червня 2014 року. На той час післяреволюційний тимчасовий уряд і парламент досягли успіхів у створенні механізмів для чистішої та справедливішої України. За п'ять років в Україні, незалежно від меншого чи більшого ступеню впливу на процеси президента, змінилось дуже багато речей.
Серед резонансних реформ, що відбулися після Євромайдану, була реорганізація управління Нафтогазу, державного енергетичного гіганта та монополіста з транзиту газу. У 2014 році Нафтогаз втратив еквівалент 6,2 відсотка ВВП України, але став прибутковим у 2016 році, коли реформи почали приносити плоди. Крім того, було прийнято закон про суспільне мовлення, спрямований на створення сильного та незалежного голосу в медіа-секторі, в якому роками домінували конгломерати, що належать олігархам.
Інший закон зобов’язав державних службовців заповнювати детальні електронні декларації про своє майно та джерела доходів. Коли ці декларації стали доступними в Інтернеті, країна виявила, що в ній є безліч відносно бідних державних службовців з неймовірно багатими дружинами, які заробляли мільйони та володіли вражаючою кількістю землі та майна. Так, якщо військовий прокурор Анатолій Матіос у 2014 році заробив 17 тисяч доларів, то дохід його дружини у тому ж році склав понад 2,2 мільйона доларів. Виявилося, що інші володіють нерухомістю та готівкою навалом. Депутат і бізнесмен Ярослав Дубневич разом із братом Богданом у 2016 році задекларували власність на 682 нерухомості та понад 20 мільйонів доларів готівки в різних валютах, які зберігали члени родини.
Для перевірки декларацій створено спеціальний орган – Національне агентство з питань запобігання корупції. Для переслідування хабарництва створено спеціальну антикорупційну прокуратуру. Прогрес у боротьбі з корупцією в Україні ніколи не давався легко. Кожна реформа,запроваджена командою Порошенка, зустрічала, жорсткий опір та вимагала масових, добре скоординованих зусиль з боку груп громадянського суспільства, щоб підтримувати антикорупційні заходи. Кмітливі люди використовували слабкі наглядові та судові механізми, щоб знайти способи отримати доступ до грошових потоків пов’язаних з державою організацій – державних органів усіх рівнів, судів і правоохоронних органів, митниці та державних компаній – і викачати державні кошти.
З часом, незважаючи на шалений опір, почали вкорінюватися фундаментальні зміни. У 2017 році міністр охорони здоров’я, американка українського походження Уляна Супрун, взялася за фармацевтичні компанії та передала функцію національних закупівель ліків незалежним агентствам, очистивши це та розпочавши комплексну реформу системи охорони здоров’я.
Подібний процес почався і в освіті. В інших місцях реформа державної служби сприяла притоку свіжих кадрів і більш ефективній діяльності урядової бюрократії. І за допомогою експертів з Республіки Грузія дорожня поліція змінилася. Реформи децентралізації надали місцевим муніципалітетам додаткові повноваження щодо державних витрат, а Міністерство фінансів відкрило дані в рамках реформи державних фінансів.
Після банківської кризи 2014 року Національний банк провів дві реформи фінансового сектору. Корумповані дії були відповідальними за прискорення кризи: на той час у країні було 180 банків, але більшість із них виявилися «зомбі» — оболонками, які використовувалися для залучення депозитів, а потім спрямовували активи в бізнес, пов’язаний із банками, а через продовження кредитів, які, по суті, були неповерненими. В результаті галузевої очистки сьогодні в Україні функціонує лише 75 банків.
Протягом п'яти років перебування при владі Порошенко виступав за інтеграцію України з Європейським Союзом і НАТО, підписавши Угоду про асоціацію з блоком 27 країн і закріпивши прагнення країни приєднатися до військового альянсу в конституції.
Важливим кроком у цьому напрямку став й безвізовий режим України з Євросоюзом – одне із найбільших досягнень Петра Порошенка. Він почав діяти 11 червня 2017 року. Перемовини щодо безвізу тривали понад десять років, і саме за керівництва президента Порошенка Київ виконав останні вимоги ЄС.
Петро Порошенко заявив, що Україна веде війну одночасно на два фронти – один для протидії військовій агресії та відновлення територіальної цілісності, а інший – для проведення складних і комплексних реформ, зокрема й в армії.
За понад 20 років незалежності те, що видавалося за реформи Збройних сил, виявилося розвалом армії та обороноздатності держави. Тож будувати нову армію довелося одночасно з проведенням бойових операцій, адже досі українське керівництво не квапилося з армійськими реформами. Саме тому ще одним безумовним досягненням президента Порошенка є модернізація армії. У 2014 році її довелося практично створювати з нуля та ще й в умовах активних військових дій на Донбасі. Утім, за останні роки правління Порошенка Збройні сили України дійсно сильно змінилися. Так, у 2018 році вони потрапили у топ-10 найпотужніших армій Європи та посіли 29-ту позицію у світовому рейтингу. Весь час президентства Петра Порошенка пройшов на фоні війни на Донбасі. Петро Порошенко наголошував на розвитку Збройних сил України та посиленні обороноздатності країни: «Ми нарешті відходимо від радянської системи побудови армії і нарешті будуємо справжні, ефективні Збройні сили».
Наведемо данні статистики. За період каденції Петра Олексійовича Україна витрачала на власну обороноздатність 6% ВВП, у той час коли інші країни – лише по 1% ВВП. Загалом фінансування військових збільшилося до 100 мільярдів гривень на рік. При населенні в 44 мільйони Україна має 1,18 мільйона осіб військового персоналу, з яких актив – 182 тисячі, а 1 мільйон – резерв. На озброєнні у військових є 2214 танків, 240 військових повітряних суден, з яких 39 винищувачів, і 25 морських суден.
Якщо у бюджеті 2013 року на армію виділяли майже 19 мільярдів гривень, що за тодішнім курсом становило 2,4 мільярда доларів, то в 2019 році військовий бюджет склав понад 100 мільярдів гривень (3,7 мільярда доларів). В уряді наголосили, що загальний бюджет безпеки та оборони, куди зараховують усі силові відомства, склав аж 210 мільярдів гривень - понад 5% ВВП країни. Як звітували у Генштабі, з 2014 року кількість бойових частин Збройних сил зросла з 99 до 143 на кінець 2018 року. Чисельність Збройних сил з 2013 до 2018 року зросла від 168 тисяч осіб до 255 тисяч. За даними Міноборони, середнє грошове утримання в Збройних силах у 2014 році складало від 2 тисячі гривень, а в 2019 році - від 10-12 тисяч гривень.За даними опитувань фонду «Демократичні ініціативи» та центру Разумкова, рівень довіри до армії з 2013 до 2019 року зріс з 21% до 61%.
Отже, за стислий час відбулися глибокі зміни в системі підготовки та в матеріально-технічному забезпеченні особового складу нашої армії, наших Збройних Сил. «Влітку 2014 року чимало часу приходилося витрачати на питання одягу. Бо не було на складах форми, воїни були роздягнуті. Не було медичного забезпечення, речового забезпечення, харчового забезпечення. Тоді все покладалося на плечі волонтерського руху. Не було пального, не було аптечок. Їжу шукати, щоб нагодувати захисників», – також нагадав Петро Порошенко.
«І сьогодні клопоти зовсім іншого порядку. Це ті завдання, які я ставлю перед Збройними Силами, перед сектором оборони і безпеки – це перехід на стандарти НАТО, реформи, модернізація, переозброєння тощо», – підкреслив Петро Порошенко в 2018 році. За його словами, шість хвиль мобілізації, добровольчий рух, контрактна служба та потужний мобілізаційний резерв перетворили Збройні Сили України у справжню народну армію. «Сьогодні завдяки спільним зусиллям держави, військових, суспільства маємо зовсім іншу за якістю армію і зовсім іншого за якістю воїна. Це – навчений, забезпечений та з твердою вірою в перемогу і твердою любов’ю до Батьківщини військовослужбовець», – сказав Порошенко незадовго до завершення його каденції.
Водночас він зауважив, що у будь-якій війні перемагає не лише людська воля, а й сучасна військова техніка, помножена на високопрофесійні знання особового складу. «Планові надходження нових і модернізованих зразків озброєння, нової військової техніки значно розширили бойові спроможності Збройних Сил», – зазначив Порошенко.
«Усе, що ми маємо зараз, було створено за п’ять років мого президентства, і я дуже цим пишаюся», – каже він. Він перераховує свої досягнення: першим було розбудова українських збройних сил — хоча, за словами багатьох українців, поштовх був значною мірою ініціативою знизу, починаючи з волонтерів на Майдані, потім на Донбасі.
Завдяки співпраці з країнами НАТО — яка посилилася після вторгнення — Україна справді розробила армію, яка наразі виявилася більш гнучкою за своєю структурою та ефективнішою на полі бою, ніж армія Путіна, яка працювала в радянському стилі.
«Це як моя дитина, і я дуже пишаюся цим», — каже він. «Тепер це бачить весь світ, а Збройні сили України здивували світ». А також, за словами Порошенка, його президентство «інституціоналізувало українську державу» та просувало українську мову (не без суперечок), вимкнувши російський телесигнал, який «отруював українське суспільство». Далі, каже він, під час його президентства відбувся, «значний прогрес» у європейській інтеграції; і поглибилася співпраця з НАТО.
Наприкінці свого президенства Порошенко зробив ще один вагомий внесок у створення Єдиної Православної церкви України та отримання нею Томосу про автокефалію. Саме він звернувся до Вселенського патріарха Варфоломія з проханням надати автокефалію Українській церкві. У жовтні 2018 року у Стамбулі Синод Вселенського патріархату дозволив Україні створити Єдину помісну церкву. Вже 15 грудня під час Об'єднавчого собору православні архієреї оголосили про об'єднання українських церков у Православну церкву України. Її настоятелем став митрополит Епіфаній, а кафедральним собором – Михайлівський Золотоверхий собор у Києві.
6 січня 2019 року патріарх Варфоломій вручив митрополиту Епіфанію Томос про автокефалію. Після цього Порошенко навіть влаштував так званий «Томос-тур Україною». Вони з митрополитом відвідували храми у різних містах України, де віряни мали змогу побачити історичний документ. «Сьогодні ні в кого навіть не виникає сумнівів щодо важливості ролі церкви. Я хочу подякувати Православній Церкві України. Приємно, що відновився перехід громад», - сказав Порошенко. Згідно далекосяжному задуму Петра Порошенко, це було вкрай необхідно тому, що не може бути повноцінної державної незалежності без церковної автокефалії.
Це, звісно, не усі здобутки Порошенка на посаді президента. Йому також вдалося зміцнити економіку України, запустити декілька важливих реформ – судову, пенсійну, медичну та реформи децентралізації, домовлятися про перемир'я на Донбасі під час мінських перемовин, сприяти створенню Суспільного телебачення, запустити е-декларування державних чиновників, створити Національну поліцію та найголовніше – популяризувати українську мову та культуру серед населення.
Відповідаючи на запитання, чому гасло «Армія. Мова. Віра» знову стало актуальним після 24 лютого, Порошенко сказав: «24 лютого не сталося перелому. Це кульмінація. Перелом стався в 2014 році… Армія була для мене на першому місці. Армію 2014 і 2019 років просто не порівняти. Життя довело справжність і правильність спільної роботи, спільного вибору людей».
Якби країна «не змінилася і не зустріла війну, не дай Боже, в такому стані, як це було в 2014 році, невідомо, як би воно було», - сказав Порошенко, підводячи підсумки свого правління.
Між тим служіння Україні її п’ятого президента продовжується. Це стосується різних аспектів його діяльності. Втому числі й його мудрих промов. Так, 21 травня 2022 року Петро Олексійович сказав, що «Путін розуміє лише силу»; цими словами він закликає до спільної відповіді проти Росії. Петро Порошенко має просте послання своїм колегам-політикам в Україні та лідерам у всьому світі: залишайтеся єдиними та не йдіть на компроміс у спілкуванні з Путіним.
Порошенко каже, що між Києвом та Москвою залишається значна дистанція для будь-якого домовленого припинення війни, і що Захід повинен продовжувати жорсткі заходи, які він вжив проти Кремля, які, за його словами, є єдиною мовою, яку розуміє Путін треба діяти й далі. «Путін хоче прибрати Україну як державу з карти світу», - сказав Порошенко. Тому ні про що інше не має бути мови, крім про «припинення вогню, виведення російських військ та вирішення гуманітарної ситуації… Територіальна цілісність і суверенітет країни не можуть бути предметом компромісу». Український політик також каже, що західних лідерів не повинні лякати погрози Путіна у промовах і заявах про перспективу застосування ядерної чи хімічної зброї в Україні. Порошенко каже, що вважає це порожньою риторикою і вважає, що російський лідер й сам боїться наслідків за їх використання. «Йому буде заважати страх, якщо він думатиме застосувати зброю масового ураження, тому що Путін знає, що його знищать ударами у відповідь», - сказав Порошенко.
Якби НАТО представила план дій щодо членства для України (а також Грузії та Молдови) у 2008 році, каже він, до 2013 року вона мала б повноправне членство. «Я впевнений, що Крим досі був би українським, у нас не було б війни і світ був би значно стабільнішим».
З початку повномасштабного вторгнення характер діяльності Петра Порошенка змінився. Він почав звертатися до світових лідерів з проханнями або допомогти Україні, або не сприяти країні-агресорці.
Так, 16 квітня 2022 року він звернувся до міжнародної спільноти з проханням надати його країні більше зброї та продовжити санкції проти Росії через її вторгнення в Україну. Він також звернувся до «лідерів арабського світу» з проханням не посилати своїх солдатів на допомогу Росії, додавши, що звернувся конкретно до сирійського уряду Башара Асада, який Росія підтримувала в громадянській війні, яка триває вже 11 років.
Подобного роду заяв та звернень було досить багато, а зараз ми коротенько розповімо пройого реальну допомогу нашим хлопцям на передовій. Наведемо найбільш яскраві факти за 2023-24 роки.
Так, 18 червня 2023 року Петро Порошенко придбав для підрозділів Збройних Сил півтисячі тепловізорів, які відразу було передано на фронт; вартість цієї партії техніки склала 15 млн грн. «Чим більше тепловізорів на фронті – тим більше буде «хороших двохсотих русскіх», – відзначив Порошенко. 1 липня 2023 року Петро Олексійович на Донеччині передав кільком бригадам десантно-штурмових військ велику партію техніки і боєприпасів та оголосив про купівлю для ЗСУ 55 потужних тягачів Foden i DAF з Великої Британії.
23 листопада 2023 року Українським військовим на фронт відправили 29 одиниць автомобільної техніки різного призначення. Техніку відправив Петро Порошенко з волонтерами з ГО «Справа Громад». Сума нової допомоги склала 51 млн грн. До партії допомоги військовим увійшли тягачі Foden, DAF і Tatra, пересувні авторемонтні майстерні, лазне-пральні комплекси, дрони, шини для вантажівок та інше спорядження. «Зараз у нас є техніка, яку ми раніше не поставляли. Ми привели її до ладу. Це п’ять машин Tatra, формула коліс 8 на 8, повітряне охолодження. Це військова машина, яку ми зібрали, зробили ТО. І вони йдуть в десятий армійський корпус», – розповів Порошенко. Загалом військовим передано 29 одиниць автомобільної техніки та 164 квадрокоптери DJI Mavic.
13 лютого 2024 році українські військові отримали від Петра Порошенка два безпілотних літальних комплекси «Акула». Безпілотні авіаційні комплекси українського виробництва передали військовим одного з навчальних центрів Збройних сил України. Ці безпілотні комплекси придбали на замовлення українських артилеристів. Вартість двох переданих систем становить 18 млн грн. Самі ці БЛА відрізняються хорошим захистом від засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) противника, а також дальністю 60-80 кілометрів залежно від модифікації.
Фонд Порошенка та волонтери ГО «Справа Громад» планомірно передають Збройним Силам України БПЛА різних типів і призначень та іншу техніку.
На другу сумну річницю 24 лютого 2024 року Петро Порошенко передав українським військовим 1000 безпілотників. П’ятий президент України повідомив, що в партію входять 900 безпілотників FPV та 100 інших моделей. «Тільки дронів FPV 900 одиниць, є й інші дрони. Вони рятуватимуть наших захисників зараз, під час обстрілів», – сказав політик. Він також зазначив, що Фонд Петра Порошенка щомісяця відправлятиме на передову безпілотників майже на $1 млн. «Коли приїжджаєш на передову, чуєш, що безпілотників ніколи не буває багато. Зараз тут тисяча дронів. І це вже п’ята тисяча, яку ми відправляємо нашим військовим. З них майже тисячу ми відправили до 110-ї бригади під Авдіївку, майже тисячу – до 53-ї бригади. І коли не було чим воювати», – сказав Порошенко.
Але не лише зброєю допомагає Петро Олексійович хлопцям на передовій. Люди є люди, а війні теж треба задовольняти загально-людські потреби. Саме тому Фонд Порошенка спільно з волонтерами розробили власний проект та вже виготовили 130 лазне-пральних комплексів, які передали в різні бригади, аби забезпечити комфортні умови для військових, які виходять на короткий відпочинок з передової. Запит на ці комплекси дуже великий. Наразі ними повністю укомплектовані всі батальйони Десантно-штурмових військ. Прально-душові комплекси – абсолютний хіт на фронті, зазначає Петро Олексійович. Тут є баки для води, твердопаливний котел, який швидко нагріває воду, душові точки, а також пральні і сушильні машини. Струм забезпечує потужний генератор. Такий побутовий бокс за потреби легко перевозити. На цю програму витратили вже понад 130 млн. «Майже 200 тисяч військовослужбовців щотижнево мають можливість попрати, прийняти душ, забезпечити чистоту, здоров’я і гарний бойовий настрій для того, щоб мочити ворога», – додає Порошенко.
Ще один проект – мобільна їдальня — створений, щоб забезпечити гідні умови для солдатів, розроблений на замовлення бійців, які постійно перебувають у польових умовах і повинні часто переїжджати. Загалом виготовили вже 3 таких вагончика.
Також Фонд Порошенка спільно з волонтерами виготовляє пересувні авторемонтні майстерні (ПАРМ), більше трьох десятків комплексів вже передали в різні підрозділи ЗСУ; а також три десятки командно-штабних машин управління БПЛА.
Отже, у 2023 році кошти Порошенка були спрямовані на закупівлю для бригад ЗСУ сотень вантажівок, десятків тягачів, тисяч дронів, приладів нічного бачення, снайперських прицілів Archer, сотень мобільних лазень та автомайстерень, тисяч електрогенераторів, цифрових радіостанцій, а також автобусів, тепловізорів, іншої техніки та спорядження.
З початку повномасштабного вторгнення 22 лютого 2022 року Фонд Порошенка разом з волонтерами ГО «Справа Громад» спрямував на підтримку ЗСУ 4, 5 млрд 084 млн 126 тис. грн.. Про це повідомляється на офіційній сторінці Фонду у Facebook. «Сильна держава починається із сильної армії, а квітуче майбутнє – із міцного фундаменту, який ми формуємо, виховуючи молоде покоління. Саме тому, направляючи максимум сил та коштів на підтримку Збройних сил України, наша команда не припиняє турбуватись і про те, аби в маленьких українців навіть у нинішній буремний час було справжнє дитинство, сповнене радістю, усмішками та досягненнями», - наголосила Голова Фонду Марина Порошенко.
Діяльність Порошенка й під час його каденції та й в період повномасштабного вторгнення мала й має геополітичний вимір. Порошенко за час президентства вів серйозну зовнішню дипломатичну роботу, завдяки якій вдалося згуртувати цивілізований світ проти агресивної політики РФ. Так, Захід ввів та посилив санкції проти Росії, занурив Москву в глибоку ізоляцію та визнав Путіна агресором.
Лідери міжнародної спільноти наголошують, що Росія незаконно анексувала український Крим, вторглася на Донбас і розв'язала там жорстоку війну, постійно здійснює кібератаки на європейські установи, ЗМІ, намагається втрутитися у виборчий процес різних держав. Тому, поки Путін проявлятиме агресію у світі, жодних умов для послаблення тиску на Кремль бути не може. Навпаки, поки РФ не поверне окупований півострів Україні та не припинить конфлікт на Сході, санкції Заходу будуть лише посилюватися.
Окрім того, Порошенко та світові лідери постійно вимагають від Росії звільнити українських політв'язнів та припинити політичне переслідування кримських татар.
15 грудня 2022 під час візиту до Вашингтона Петро Олексійович заявив Голосу Америки, що провів зустрічі з міжнародними партнерами, закликавши їх не довіряти та не боятися президента Росії Володимира Путіна. Порошенко зазначив, що для Перемоги України над Росією потрібно кілька речей: зброя та фінансова допомога Україні, посилення санкцій проти Росії, створення глобальної антипутінської коаліції та членство України в НАТО. Під час візитів Порошенко зазначив, що мав зустрічі на Капітолійському пагорбі, у Пентагоні та Держдепартаменті, а також брав участь у форумі Міжнародного демократичного союзу.
Ближче до завершення нашого нарису, нам необхідно згадати й сумний момент: сучасна діюча влада заважає Петру Олексійовича робити свої добрі справи. Й тут реально всі засоби «хороші». Отже, Порошенка звинувачували в зраді України; це було пов’язано з тим, що він нібито організовував продаж великої кількості вугілля з Донбасу в 2014 і 2015 роках, будучи президентом, який, за словами прокурорів, допомагав фінансувати сепаратистів. Порошенко відкинув звинувачення та заявив, що вони були політично вмотивовані Зеленським, як акт помсти.
Щодо Порошенка, то у 2021 році команда Зеленського змінила тактику. Раніше були відкриті десятки справ, у яких фігурував попередник. Зараз вони почали кампанію дискредитації, щоб прив’язати Порошенка до всього проросійського. Перш за все до Медведчука.«Схоже, Медведчук був потрібний Зеленському для інформаційної атаки не стільки на «Опозиційну платформу», не стільки на Росію, скільки для атаки на «Європейську солідарність» і мене особисто», – заявив сам Порошенко навесні 2021 року. Наприкінці 2021 року Порошенку повідомили про підозру у закупівлі вугілля з окупованих територій. Слідство звинувачує колишнього президента у державній зраді та сприянні діяльності терористичних організацій «Л/ДНР». А Медведчука вважають союзником.
Цей випадок стурбував західних союзників України, які побачили в ньому ознаку небезпечного політичного розколу в Україні, коли ставало все очевиднішим, що Путін готовий вторгнутися. Сам же Порошенко відкинув звинувачення як необґрунтовані, а справу – як «політично мотивовану».
Ворожнеча між нинішнім і колишнім президентами розглядається як здебільшого особиста, а не ідеологічна. Зеленський був уражений нападками пана Порошенка під час президентської кампанії в 2019 році. Уряд пана Порошенка в 2017 році також заборонив трансляцію одного з найпопулярніших комедійних телешоу Зеленського, оскільки один із акторів був звинувачують у підтримці анексії Криму Росією, що було б порушенням законодавства України.
Водночас захист Порошенка наполягає, що справа шита білими нитками. Сам же екс-президент коментував справу з сарказмом, зауважуючи, що нинішній президент Володимир Зеленський міг дати вказівку порушити проти нього провадження за державну зраду через падіння рейтингу або щоб відволікти увагу від проблем в енергетиці. Цілком імовірно, що судді, яких не звільняє Зеленський, в майбутньому «доганятимуть» і його. В результаті справа проти Порошенка розсилалася.
Влада боїться Порошенка більше, ніж Росію: справа проти лідера опозиції є юридично нікчемною. І ті соціологічні дослідження, які пройшли останніми місяцями, показують, що рейтинги як у президентському форматі, так і в партійному форматі, зрівнялися. У партійному вже навіть «Європейська Солідарність» випереджає «Слугу народу».
Звичайно, що Порошенко в Зеленського «перед очима стоїть, бо він розуміє, що був справді президент, який розбудовував країну, армію, захищав українську мову. І воно тисне йому на голову. А як воно тисне на голову Путіну? Вони розуміють, що поки ми всі разом, їм нас ніколи не здолати. Ми тут стоїмо за те, щоб ніхто у нас країну не забрав», – зазначив нардеп із фракції «ЄС» Микола Княжицький.
Звичайно, це вносить панічні настрої у владу. І вона намагається будь-яким чином усунути свого потужного конкурента Петра Порошенка зі шляху до другого строку. Ми бачимо, що Зеленському не довіряють вже набагато більше людей, чим йому довіряють. Це означає, що його шанси на другий строк просто зменшуються на очах.
Саме тому з самого початку влада намагалася обмежити політичну діяльність Петра Порошенка, а саме тепер для влади це критично зробити у зв’язку з тим, що зараз на різних міжнародних майданчиках відбуваються дуже важливі для України перемовини щодо того, щоб нам надавали підтримку у зв’язку з російською агресією.
Для України сьогодні критично важливо об’єднати всіх тих досвідчених переговорників, які в Україні є, – і немає значення, чи до влади вони належать, чи до опозиції, – з тим, щоб позиція України на міжнародній арені була сильнішою. Але владі цього дуже не хочеться. Через це позиція Порошенка не подобається Банковій і вона боїться його контактів із західними партнерами. Тому, що Петро Порошенко представляє ту позицію, яка не збігається з планами Офісу президента піти на такі угоди, які не сподобаються суспільству.
У зв’язку з цим владі критично важливо не допустити Петра Порошенка за кордон з тим, щоб він міг так само консолідувати підтримку на користь України. Але ця підтримка дуже не подобається Офісу президента, тому що суперечить їхньому сценарію. Влада починає пресувати свого попередника саме в той момент, коли відчуває що втрачає контроль над ситуацією.
Це не лише банальні побоювання, це реалізувалося й на практиці. Так, 1 грудня 2023 р. Петру Порошенку не дозволили виїхати з України, що він назвав політично вмотивованою спробою перешкодити його роботі. Суперечка виникає на тлі повільно зростаючої напруги між урядом та опозицією – здебільшого через внутрішні питання, такі як бюджети та призначення – в той час, як війна проти вторгнення російських військ продовжується, на відміну від майже повної єдності на початку конфлікту. Порошенко сказав, що планував поїхати до Польщі, щоб допомогти в переговорах про припинення блокади вантажівок, а потім до Сполучених Штатів, щоб посилити підтримку військових зусиль України. «Це антиукраїнська диверсія», - написав Порошенко. «Це не просто гальмування дипломатичної роботи всієї моєї команди, а, нажаль, удар по обороноздатності України».
Саме чому Петра Порошенка знову не випустили за кордон, коли він намагався виїхати з дипломатичною місією. Чому влада так боїться виїзду Порошенка? Як реагує Захід на такі події? Чому влада не розуміє, що повинна підтримувати усі дії в інтересах України, але не робить цього? Коли в Україні припиниться тиск на опозицію?
Між тим п'ятий президент України, лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко закликає владу «прийти до тями» й діяти відповідно до рівня зовнішньої загрози. Влада його боїться набагато більше, ніж Путіна. Офіс знову боїться Порошенка. Боїться випускати. Навіть в обставинах жорстокої та довготривалої війни не вбачає у ньому партнера у цій боротьбі, а тільки політичного конкурента.
Боротьба триває. Так, Петро Порошенко 2 квітня 2024 року заявив, що планує знову балотуватися на посаду президента, але лише після закінчення війни з Росією. «Якщо ви запитаєте мене, чи планую я брати участь у наступних виборах, (тоді) так», - сказав Порошенко … «Але спочатку на цих виборах нам потрібна перемога», - додав він. Порошенко також заявив, що планує балотуватися на вибори до Європарламенту, коли Україна вступить до ЄС. «Мої політичні амбіції, так само як і моєї команди – перемога. Ні про що інше ми не можемо і не маємо права думати. Саме тому більше 50% свого робочого часу я займаюся організацією. Це не просто допомога армії, а це постановка озброєння, розвиток ВПК, виробництво зброї, виробництво забезпечення для Збройних Сил. Якщо ви зайдете, ви побачите подяки більше сотні бригад, окремих батальйонів. Скрізь там служать мої друзі і кожному з них команда Фонду робить все для того, щоб допомогти», – говорить Порошенко.
Після перемоги ми проговоримо «про відповідальність, про політику, про амбіції і про те, якої буде Україна, але точно вам хочу сказати, вона буде іншою. Не буде повернення в 2013 рік, не буде повернення, ніколи не буде такого, що було навіть як в 2019 році. Українці інші, Україна інша, від нас з вами залежить, щоб Україна була кращою. Якщо казати одним словом, це і є моя політична амбіція», – наголосив він.
Окрім того, Петро Порошенко в інтервʼю на «5 каналі» пояснив, що створення уряду національної єдності потрібне для ухвалення непопулярних, але життєво важливих для збереження держави рішень. «Відсутність єдності – це загроза, тепер вже не просто суверенітету і територіальній цілісності, а й існуванню держави», – зазначив пʼятий Президент. «Припиніть говорити про єдність. Дійте. Вивчіть ізраїльський досвід, створіть єдину політичну позицію в парламенті, сформуйте коаліцію національної єдності, уряд національної єдності і розділяйте відповідальність. Бо це і тільки це дозволяє швидко приймати необхідні, часто-густо непопулярні рішення», – переконаний Порошенко.
«Припиніть переслідувати опозицію. Ви боретеся за рейтинги – немає зараз ніяких рейтингів. А будете продовжувати таку позицію – і не буде ніяких рейтингів. Припиніть це робити», – звернувся він до влади.
Нагадаємо, нещодавно Київський міжнародний інститут соціології провів всеукраїнське опитування, під час якого з’ясував ставлення українців до формування Уряду національної єдності. Соціологи також поцікавились, хто з політиків чи державних діячів міг би очолити такий уряд. Найчастіше називають п’ятого президента Петра Порошенка.
Сергій Сербін,
історик