У стані польських сусідів змінили своє ставлення до біженців з України у зв'язку з «вимогливою позицією» (так вважають 39,4% опитаних) та хотіли б зменшити обсяг допомоги, яку їхня країна надає українцям. Такими є висновки останнього дослідження суспільного сприйняття українських біженців та мігрантів, проведеного наприкінці травня – на початку червня Дослідницькою лабораторією Варшавського університету та Економіко-гуманітарною академією у Варшаві.
Щоправда, допомога Варшава у 2023 році вже зменшувала, скасувавши безкоштовне житло для вразливих категорій біженців. Польські респонденти вказували, що зміна їхнього ставлення пов'язана з «відношенням до прав» (14,5% опитаних), яку мають біженці - на думку поляків, українці мають навіть більше прав, ніж самі. Зменшення підтримки стосується практично всіх форм допомоги українцям, окрім освіти.
«Ми все ще хочемо допомагати, у цьому переконані 85% респондентів, але вже не так рішуче та беззастережно, як роком раніше чи навіть у січні цього року», – заявив керівник проекту Роберт Станішевський.
Поворотним моментом став початок 2023 року, коли у Варшаві відчули, що війна набуває затяжного характеру і може тривати не один рік. За п'ять місяців група тих, хто вважає, що Польща має допомагати Україні під час війни, зменшилась із 62% до 42%. Чверть поляків взагалі говорить однозначне «ні» додаткової допомоги Україні. Відсоток тих, хто рішуче підтримує допомогу біженцям у Польщі, упав із 49% до 28%. Зростає група тих, хто хоче, щоб українці повернулися до своєї країни після закінчення війни – таку думку висловлюють уже близько 70% поляків (у січні 2023 року таких було 53%).
Оцінка респондентами соціальної допомоги, яку Польща надає українським біженцям, є однозначно поганою – 60% опитаних уже кажуть «ні» рівному доступу до пільг, доступних полякам.
Неприємним для поляків відкриттям стало значне збільшення використання країни російської. При цьому воно не в'яжеться з тими самими опитуваннями: кожен третій громадянин України в Польщі заявляє, що його діти мають виключно польську систему освіти. «Наразі Варшава стала, мабуть, найбільш російськомовним містом за межами країн, які раніше входили до складу Радянського Союзу», - пише британська The Guardian. На думку видання, це є проблемою, а причиною стали українці та білоруси.
Більшість українських біженців, які перебувають у Польщі, прибули зі сходу України, де переважає російська мова. До цього десятки тисяч білорусів, переважно також російськомовних, залишили батьківщину і переїхали до Польщі після протестів 2020 року.
Мирослав Скурка, президент Спілки українців у Польщі, сказав, що його організація «отримала численні дзвінки від поляків, які хотіли допомогти, але були стурбовані, дізнавшись, що українці, яким вони допомагали, продовжували говорити російською мовою».
Скурка вказав на проведене навесні опитування, яке показало, що ставлення поляків до українців у країні поступово стає «все менш позитивним». За його словами, однією з причин було те, що більшість українців у Польщі розмовляють російською. «Ні в кого немає проблем з білорусами, які говорять російською, але коли йдеться про українців, люди запитують, чи це свідчить про політичні переваги», — сказав Скурка.
Таке ставлення призводить до того, що українці справді виїжджають із Польщі, але не на захід, оскільки місць для біженців там практично не лишилося. Латвійський LSM пише про черги з громадян України, які бажають в'їхати до Росії, які вишиковуються на пункті пропуску Вієнтулі. За деякими даними, українці повертаються на території, які на даний момент не підконтрольні Києву.
Польський уряд нерідко прислухається до запитів власних громадян і змінює політику відповідно до їхніх очікувань. Але у зв'язку із союзними відносинами з Києвом і взятими на себе зобов'язаннями Варшава може уникнути прямого вирішення суспільних проблем. Воно може призвести до посилення конфронтації з нашою країною, яка і так відчувається на рівні ідеології та історії. У нинішніх умовах повернення біженців до України, на яке неодноразово натякали у стінах Євросоюзу, підкосило б нашу економіку, тож золотої середини у цьому питанні досягти нереально.