У Молдові ширяться акції протесту. Проходять вони під гаслами: «Геть Санду!» та «PAS – синонім бідності». Спочатку організаторами мітингів та пікетів були комуністи з соціалістами та прихильники партії «Шор», але нині у лавах протестувальників помітно багато людей, які за власним зізнанням голосували на двох останніх виборах голосували за євроінтеграторів.
Вимоги, з якими виходять до адміністративних будівель, противники нинішнього режиму мають як політичний, так і соціально-економічний характер. По-перше, мітингувальники вимагають припинити переслідування лідерів опозиції. Звучать і вимоги відставки президента, уряду та скликання нового парламенту. У Блоці комуністів і соціалістів все частіше почали заявляти, що правляча партія PAS може управляти державою тільки в умовах надзвичайного стану. Спочатку воно вводилося через пандемію коронавірусу. Потім через наплив українських біженців. Днями режим НП було продовжено.
У Молдові рекордна у Європі інфляція. З початку року вона сягнула 28%. Ціни зростають на все. Країна, яка володіла колись досить потужним агропромисловим комплексом, зіткнулася з нестачею продуктів харчування. Влада намагається пояснити це всесвітньою продовольчою кризою. Зокрема, з'ясувалося, що значна частка м'ясної та молочної продукції завозилася до Молдови з України, Росії та Білорусі. В Україні у зв'язку з бойовими діями у самої виникли проблеми із продуктами харчування. Російські та білоруські товари можна доставити лише через країни Євросоюзу, але через санкції це неможливо. До того ж їхня ціна через ускладнену логістику різко стрибнула.
Ще гірші справи з паливом та енергоносіями. Тут, до речі, вже відіграють роль не загальносвітові тенденції, а антиросійська позиція самої молдавської влади. "Газпром" не збирається перекривати трубу, але офіційний Кишинів все частіше заявляє, що відмовиться від російського газу. Народ заспокоює тим, що нібито наповнюються газові сховища, що Румунія допоможе. Але й те й друге є лише уявним. Існуючих газових сховищ мало. А Румунія починає сама відчувати нестачу газу. Вона споживає переважно знову ж таки російський газ. До того ж із гріхом навпіл газопровід вдалося дотягнути від румунських Ясс до Кишинева. Далі завдання ще складніше. Необхідно переключити наявні трубопроводи для прокачування «блакитного палива» із Заходу на Схід. Доведеться робити нове роздоріжжя, бо магістральних трубопроводів, через які раніше газ постачався до Західної Європи в центральній частині Молдови немає. Більшість російського газового експорту територією колишньої Молдавської РСР йшла через Придністров'я, які молдавська влада не контролює. Коли в Кишиневі починають міркувати про те, як відключать газ сепаратистам, то, мабуть, погано знають і на маршрути газопроводів і взагалі карту власної країни.
Ще безглуздіше виглядає ситуація з електроенергією. Щоб насолити Придністров'ю в Молдові на законодавчому рівні ухвалили рішення, згідно з яким постачальників кіловат-годин має бути кілька. До цього країни запитувалася виключно з Молдавської ДРЕС, розташованої на території Придністров'я і російської компанії Інтер РАТ, що належить російській. Але цього року Кишинів вирішив частину електроенергії (30%) купити у «Укргідроенерго». Українській компанії вистачило на два місяці, після чого вона оголосила про розірвання контракту з молдавською стороною через невиконання нею договірних зобов'язань. Це вже рецидив у молдавсько-українських енергетичних відносинах. Одразу після «Євромайдану» в Україні Кишинів, щоб підтримати «революційний Київ», також вирішив у нього закуповувати електрику. Але в самій Україні сталася енергетична криза – перестало вистачати вугілля. Київ не зміг виконати своїх обіцянок. І знову ж таки, незважаючи на все це, зараз у владних коридорах розмірковують про відмову від «сепаратистсько-окупантської» електроенергії.
Останнім часом у молдавської влади з'явилася і ще одна «найгеніальніша» ідея, що вже стосується транспорту. У кишинівських верхах заговорили про перехід на європейську залізничну колію. Це при тому, що CFM (Залізниця Молдови) зазнає збитків. Але показати навіть у відстані між рейками свою відданість європейським стандартам для тих, хто владує в Кишиневі, набагато важливіше, ніж налагодити нормальну роботу залізничного транспорту.
Так, зараз важко із переміщенням товарів на Схід. Але, здається, це тимчасово. Криза в Україні рано чи пізно вирішиться. Але знову ж таки молдавська влада на цьому фоні вирішила показати, що вона готова пожертвувати економікою своєї країни для європейських міражів. Видача кандидатського статусу в ЄС не означає, що Молдова завтра стане його членом. Діє угода про асоціацію між Молдовою та ЄС. Згідно з ним, торгівля між підписантами має бути безмитною. Але тут вийшов невеликий нюанс. Цей документ передбачає обмеження на молдовський експорт до країн Євросоюзу. Там купують лише незначну частину сільгосппродукції. Це єдина експортна стаття Молдови, яка занапастила свою промисловість. Щоправда, є промислово розвинене Придністров'я, яке постачає в ЄС товари з тавром «Made in Moldova» та сплачує податки до молдавської скарбниці. Здавалося б, для Кишинева краще і не придумаєш. Гроші у бюджеті з'являються, що називається з повітря. При цьому жодного бана Тираспіль із Кишинева не отримує. Але й тут логіка Молдови не зрозуміла. Вона періодично блокує роботу придністровських підприємств.На початку цього року призупинив роботу єдиний на території колишньої МРСР Молдовський металургійний завод. Нібито, на думку кишинівських природоохоронних органів, ММЗ не відповідає екологічним вимогам, які висуваються до ЄС. Це при тому, що підприємство має європейські сертифікати, у тому числі і щодо екологічної безпеки. Рибницьким металургам вдалося довести. Що викиди з їхнього заводу відповідають нормам. Роботу було відновлено. Придністровський метал знову став поставлятись на європейський ринок. Звісно, що втрати через простої ММЗ ніхто в Молдові компенсувати не збирається. На цьому тлі взагалі дивовижна річ сталася. У кишинівських верхах заговорили про вихід із СНД. Це означає, що молдавські товари в країни Співдружності вже не користуватимуться там преференціями. А що ж із Євросоюзом та продукцією молдавських аграріїв? Днями відбулася зустріч міністра сільського господарства та харчової промисловості Віорела Герчіу та керівника місії ЄС у Молдові Яніса Мажейкса. На зустрічі було визначено спектр молдавських товарів, які поставлятимуться до країн ЄС – помідори, часник, виноград, черешня та виноградний сік. І все!
Все це викликає невдоволення у народі. Не виключено, що незабаром розлади на цьому ґрунті почнуться і в PAS. Найбільш посиленої критики протягом, до речі. довгого часу зазнає віце-прем'єр Андрій Спину, який укладав газовий та електричний контракти. Сьогодні він заявляє про необхідність зняти залежність від російських та придністровських енергоресурсів.