Хто підрізає крила «Чайці»?

З розмахом – і багатомільйонно! – відсвяткувавши 30-річчя Незалежності та з гордістю вислухавши від президента України про всі наші здобутки за ці роки ( а особливо у сфері розбудови найсучаснішої армії Європи!)  раптом пригадалась зовсім не переможна епопея  навколо аеродрому “Чайка”на Київщині, що триває понад три роки.

Аеродром «Чайка» здійснює свою діяльність з 1936 р. Це унікальна інфраструктура, що залишилася у спадок українській громаді від радянських часів. Саме аеродром «Чайка» є основною тренувальною базою країни для спортсменів-пілотів, планеристів, парашутистів та осіб, що займаються авіамоделюванням.

Аеродром «Чайка» – це в першу чергу стратегічний об’єкт, який захищає столицю та її повітряний простір, є базою для дислокації, тренування спортсменів та різних державних структур, тісно пов’язаних з обороноздатністю нашої держави.

Для початку, мабуть, варто згадати, що у забороненому нині «тоталітарному СРСР» існувала громадська структура: Добровільне товариство сприяння армії та флоту, скорочено – ДТСААФ.

Система клубів ДТСААФ була створена на системному використанні державою ентузіазму , в першу чергу молоді, для прискореної , в першу чергу, підготовки авіаційних фахівців (ТСАВІAХІМ), до речі,  пілотів, техніків, конструкторів. Цим займались  державні люди, і систему створила держава, яка була зацікавлена в підготовці фахових спеціалістів.

На території України ДТСААФ мало колосальне майно: понад 7 тисяч об’єктів, призначених для підготовки допризовників, шість навчальних закладів для підготовки викладацького складу. Експерти оцінюють вартість майна ДТСААФ у суму, не меншу 10 млрд доларів США, але сказати точніше, скільки це майно коштувало –  тепер неможливо, бо більша частина його давно розкрадена та перепродана.

Кожний капітальний  об’єкт системи мав  металевий шильдик з позначенням, що цей чи інший об’єкт зведено на кошти від   членських внесків і лотереї ДТСААФ. В буремних 90-х шильдики зникли, а систему ДТСААФ замінено на ТСОУ,  заснованим трьома фізичними особами екс-керівного складу ДТСААФ. Сьогодні пан Кошик С.М. перший серед засновників?!

До кінця 2017 року на аеродромі успішно функціювало Підприємство – об’єднання громадян “Центральний Аероклуб ТСО України імені О.К. Антонова” (далі “Центральний Аєроклуб”). Який ремонтував та обслуговував літаки, та успішно організовував змагання з авіаційних видів спорту.

В конструкторському бюро легендарного ДП Атонова було створено підрозділ Надлегкої Авіаційної Техніки (наразі ДП ДКБ Авіації загального призначення)  із залученням кращих фахівців колективу, які в найкоротші строки привели надлегкі вироби до світового рівня. Паралельно з  офіційним підрозділом було створено Центр Авіаційної Творчості, який матеріально і методично підтримував творчі колективи, які з часом стали  самостійними комерційними підприємствами. Саме в Центрі закладені роботи  добре відомих колективів «Аерос», «Аеропракт»,  «Літак А-10», який   став прототипом кількох комерційних розробок, підготовлено сотні фахівців, які присвятили життя як виробництву так і експлуатації  авіаційної техніки. А тим часом – З метою захоплення державного майна ДТСААФ відставними генералами в жовтні 1991 року була зареєстрована громадська організація з патріотичною назвою:  «Товариство сприяння обороні України», яке замість того, щоби сприяти обороні, навпаки, розкрадало майно Міністерства оборони СРСР, що було у користуванні ДТСААФ на території України.

І лише в 2015 році Верховна Рада звернула увагу на невідповідність дій системи ТСОУ хоча б формальним уставним положенням,  на велику кількість розкраденого майна і споруд. Але кимось «дуже зацікавленим» була прийнята Міжпартійна угода про передачу  системи  ТСОУ  «в управління» Партії «Батьківщина», звідки і з’явився пан Кошин С.М. з його новітніми  схемами дерібану та рейдерства. Більше трьох років  «Творчості» новітнього керівництва ТСОУ практично ліквідувало авіаційну діяльність аероклубу.

За цими новими правилами  – аероклуб не обов’язково очолює авіаційний фахівець, бо це вже і не зовсім аероклуб, а лише ТОВ для ведення комерційної діяльності.

З жовтня 2017 р. Головою правління ТСО став Кошин Сергій Мефодійович, який був народним депутатом Верховної Ради 6-го скликання від партії «Батьківщина», котрий згодом став під прапори  партії «Народний фронт». Кошин С. М. привів із собою в ТСО команду своїх однопартійців:  Прокопчука Юрія Володимировича та Конончука Олександр Володимировича, які зайняли ключові посади в апараті ТСО.

За документами, саме вони є засновниками аероклубу. Сам же аеродром вже потім перекваліфікували в підприємство, яке функціонує на кошти з оренди літаків, плати за парашутні стрибки та тренінг спортсменів і любителів. ТСО України як засновник –  має права на дивіденди з підприємницької діяльності цього підприємства.

Після рейдерського захоплення Головою правління ТСО Кошиним С. М., Центральний Аероклуб цілеспрямовано починає доводитися до банкрутства. Інструктори та спортсмени почали переходити в інші клуби та перестають тренуватись на «Чайці». А новоспечені керівники  – почали  втручатися в діяльність орендарів та спортсменів, перешкоджати виконанню польотів та здійсненню тренувань. При цьому льотна діяльність аероклубу ведеться з порушенням безпекових вимог, на несертифікованій техніці, пілотами без відповідних дозволів.

Припинилися роботи з продовження сертифікації аеродрому «Чайка», що може призвести до втрати статусу аеродрому та до втрати земельної ділянки, наданої в постійне користування саме Центральному аероклубу під аеродром, а у подальшому – вилучення її та передання під забудову житловим комплексам, які вже повністю оточили аеродром з усіх боків.

Якщо це відбудеться, то це приведе до втрати основної тренувальної бази держави для професійних спортсменів, що представляють її на міжнародних змаганнях. У разі втрати аеродрому “Чайка” буде нанесено і непоправну шкоду розвитку авіаційних видів спорту в нашій державі в цілому.

А тим часом на територію аеродрому “Чайка” поклали око забудовники. Уже навіть плани зведення будинків мають, і за їхніми словами – ще кілька років тому ця територія втратила статус “аеродрому”.

Головне слідче управління Нацполіції з серпня 2018 року здійснює досудове розслідування за фактом незаконного відчуження аеродрому «Чайка» та його приаеродромної території з метою подальшої забудови. Про це свідчать дані держреєстру судових рішень.

За даними слідства, до незаконного відчуження причетні посадові особи Петропавлівсько-Борщагівської сільради, які перебували у змові з «Центральним аероклубом «Товариства сприяння обороні України ім. Антонова», підприємствами «Євро-Сервіс» та «Омокс», котрі  відчужили ділянки на користь третіх осіб для забудови приаеродромної території аеродрому «Чайка».

Зокрема, як свідчить одна з судових ухвал, ділянки площею 63,69 га і 127,63 га, що перебували не у власності, а у постійному користуванні підприємств «Товариства сприяння обороні України», було незаконно передано в користування для проведення забудови на підставі договору суперфіцію девелоперській компанії ТОВ «Омокс». Ще 2 га з порушеннями перебуває в оренді у ПП «Євро-Сервіс» під розміщення торгівельно-офісного центру.

Засновниками ТОВ «Омокс» є Оксана Кулагіна і Олексій Кулагін. «Омокс» вже реалізував два великі житлові комплекси у с. Чайки Києво-Святошинського району – ЖК «Чайка» і ЖК «Сонцтаун». Засновниками ПП «Євро-Сервіс» були Олег Горобець і Наталія Горобець, поки у лютому 2019 року не перереєстрували підприємство на жительку Сум (назва фірми змінена на ПП «Кью Торг»).

Згодом суди визнали протиправним та скасували рішення Петропавловсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району, яким він скасував рішення свого виконкому про видачу ТОВ «Омокс» містобудівних умов і обмежень забудови житлом ділянок загальною площею 28,13 га.

Виконком видав «Омокс» дозвіл на отримання даних на забудову в жовтні 2016 р. (по інформації ProfiDOM.com.ua), після отримання листа від ДАБІ про неправомірність дій чиновників сільради у вересні 2018 скасував рішення виконкому. «Омокс» оскаржив це в суді, і суди всіх трьох інстанцій визнали рішення протиправним.

Верховний суд вказав, що рішення виконкому було актом одноразового застосування і вичерпало свою дію фактом видачі містобудівних умов і обмежень забудовнику. Суд зазначив, що у сільради не було права скасовувати рішення виконкому, оскільки органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення або вносити в них зміни, якщо у відповідність до приписів цих рішень виникли правовідносини, і їх суб’єкти заперечують проти змін або припинення.

А от з боку керівництва ТСОУ – жодного «сприяння обороні і спорту» не відбувається і близько. Замість нього – очевидне  рейдерство і те, що в буремних 90-х називали дерибаном. І ані 30-ліття Незалежності, ані  війна на сході України – зовсім  не відбивають у них бажання загарбати якнайбільше ласих шматків престижної землі.  Адже безкарність – лише розпалює апетит.

На разі співробітники клубу намагаються протистояти рейдерам. Але, враховуючи партійні зв’язки земельних шахраїв та зацікавленність корумпованих чиновників у оборудках з землею аеродрому, відстояти спортивний комплекс досить важко. Складається ситуація, коли громадськість намагається вирішити питання з корумпованими чиновниками у законній площині, за умови,  що закон для них не діє.  Діє силовий захват майна з використанням «тітушок» та підробкою документів. Діє безкарність шахраїв, та жага наживи високопосадовців.

Але сам по собі колектив Центрального Аероклубу мало що зможе зробити без підтримки киян, суспільне майно яких – у вигляді унікального авіаційного комплексу –  брутально нищать заради того, щоб гроші від цієї незаконної оборудки осіли у кишенях спритних ділків.

Звичайно,  цікаво дізнатись:  хто  вже за нової влади і які гарантії дав шахраям-рейдерам, що діють  настільки  зухвало і не бояться закону. Хто оплачує “послуги” так званих охоронців з “Альфа-щит”?

Було б цілком логічно , якби Центральний аероклуб повернувся до своєї початкової форми існування: у вигляді Клубу з членством у ньому спортсменів та осіб, що сприяють розвитку авіаційних видів спорту, та які зацікавлені своїми колективними зусиллями розвивати та утримувати Центральний аероклуб, або щоб аероклуб перейшов під контроль держави та став структурою Міністерства молоді та спорту чи Міністерства оборони України.

Межпартійна угода 2015 року теж викликає питання, може про неї просто забули? Привладні менеджери, будь ласка заплануйте це питання до наступного порядку денного РНБО, бо авіація і все що знаходиться поряд для її розвитку і прогресу варто того щоб навести порядок і в цьому питанні .

Центральний аероклуб має бути громадською організацією, і продовжувати роботу як основна матеріально-технічна база для тренування спортсменів авіаційних видів спорту та стати базою для практичних занять військових і профільних кафедр столичних вузів, які наразі здійснюють тільки теоретичну підготовку студентів. Новітні підходи повинні забезпечити розвиток Центрального Аероклубу як творчої бази для виховання  майбутніх Антонових і Корольових.

 

17 thoughts on “Хто підрізає крила «Чайці»?

Коментарі закриті.