За останні шість років держава імплементувала міжнародні норми, які зобов'язують власників юридичних осіб розкрити інформацію про себе в публічних реєстрах. Утім, це ще не все. До 10 жовтня 2021 року керівники більш ніж мільйона юридичних осіб повинні подати державним реєстраторам схематичне зображення структури власності, яке напередодні затвердило Міністерство фінансів.
Саме так, ідеться про схему. Проте непринципове з точки зору підвищення прозорості бізнесу питання може обернутися для менеджерів підприємств багатотисячними штрафами.
Про необхідність подання державному реєстратору інформації про кінцевих бенефіціарів у вигляді схеми відомо понад рік.
Такий обов'язок для бізнесу закріплений у прикінцевих положеннях нової редакції закону "Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом".
Проте виконати цю норму ніхто не міг через відсутність документа, який би пояснював, як повинна виглядати схема. Розробити цей документ мало Міністерство фінансів.
На підготовку і затвердження відповідного наказу закон давав Мінфіну три місяці, однад у встановлені терміни зробити це не вдалося. На розробку, погодження і реєстрацію документа на двох сторінках пішов майже рік, - повідомляє «Економічна правда».
Зрештою, 19 березня 2021 року міністр фінансів Сергій Марченко підписав відповідний наказ, 8 червня Мін'юст його зареєстрував, а 11 липня він набрав чинності.
Цінність наказу суто візуальна. Це підтверджують і розробники, і майбутні виконавці. У Мінфіні зазначили, що мета документа – "прозоре відображення юридичними особами своєї структури корпоративної власності".
Оцінити, скількох компаній може торкнутися наказ Мінфіну, дозволяє Держстат. За його даними, 1 липня в Україні було зареєстровано 1 417 488 юридичних осіб. Щоправда, дія наказу поширюється не на всіх. Подавати документи не потрібно політичним партіям, профспілкам, творчим спілкам, організаціям роботодавців, адвокатським об'єднанням, торгово-промисловим палатам, ОСББ, релігійним організаціям, державним органам та органам місцевого самоврядування, державним та комунальним підприємствам, установам та організаціям.
Загалом це близько 300 тис юридичних осіб. Усім іншим компаніям різної організаційно-правової форми необхідно до 10 жовтня подати реєстратору схему.
Якщо керівник компанії не подасть державному реєстратору схематичне зображення структури власності або зробить це не вчасно, на нього чекатиме штраф 17-51 тис грн.
Аналогічне покарання застосують і до тих осіб, які не нададуть інформацію про відсутність кінцевого бенефіціара. Така довідка надається, якщо, наприклад, у компанії багато акціонерів, і жоден з них не є власником частки понад 25%.
Крім адміністративної відповідальності, у певних випадках керівникам може загрожувати і кримінальна відповідальність (ст. 205-1 ККУ). Наприклад, за внесення в документи неправдивих відомостей можуть оштрафувати (до 136 тис грн), арештувати (до шести місяців) і навіть позбавити волі (до трьох років).
Якщо керівник не надасть потрібну інформацію, то з накладенням штрафу уникнути його сплати не вдасться. 6 липня 2021 року запрацювала система автоматичного арешту рахунків боржника.
Структура власності готується в довільній формі та є схематичним зображенням, на якому відображаються всі особи, які прямо чи опосередковано володіють юридичною особою самостійно чи спільно з іншими особами.
Чітких вимог до цих зображень немає, окрім того, що на них необхідно вказати розмір участі кожного власника. На сайті Міністерства фінансів розміщені зразки схематичного зображення структури власності.
Державному реєстратору подаються такі документи:
✔ заява про проведення реєстраційних дій за формою №2,
✔ структура власності у формі схематичного зображення,
✔ копії документів, що підтверджують реєстрацію в країні перебування (якщо учасником компанії є нерезидент),
✔ копії паспортів кінцевих бенефіціарних власників.
Зробити це можна, фізично відвідавши державного реєстратора, або в електронній формі. У Мінфіні наголошують, що це дозволить уникнути черг та незручностей під час подання документів.