Ізраїль на законодавчому рівні заборонив продаж натурального хутра. Про це, 9 червня, повідомила міністр навколишнього середовища Ізраїлю Гіла Гамліель (Gila Gamliel) на своїй сторінці в Facebook.
Закон вступить в силу в грудні поточного року. Гамліель зазначила, що це історичний крок, так як хутряна промисловість призводить до загибелі сотень мільйонів тварин по всьому світу і змушує їх страждати.
Першою країною, яка заборонила виробництво хутра, була Великобританія (2000). Згодом це зробила Австрія (2004). У грудні 2012 року Нідерланди, які є другими за величиною виробниками норкового хутра в Європейському Союзі, прийняли закон про заборону виробництва хутра і планують повністю зупинити вирощування норок до 2024 року.
У Хорватії виробництво хутра заборонено з 2018 року - неетичні практики поступово припинялися протягом 10 років. У березні 2013 року Словенія ввела таку ж заборону, попередньо давши чинним господарствам три роки на припинення виробництва.
У січні 2018 року Норвегія, колишній найбільший виробник хутра лисиці, вирішила заборонити хутряне виробництво. Роком раніше, в серпні 2017 року, Чехія вирішила ввести таку ж заборону, яка вступила в силу в 2019 році. Країни, які нещодавно взяли на себе зобов'язання заборонити хутрові ферми, це Люксембург, який в червні 2018 прийняв закон про повну заборону хутрового виробництва з жовтня 2018 року. Підтримали цей напрямок Бельгія, де хутряна індустрія закінчиться в 2023 році і Словаччина, де заборона була прийнята в 2019 році, вона вступить в силу в 2021 році - також включений перехідний період для діючих господарств до 2025 року.
Інші країни, які заборонили або припинили вирощування хутра, це Республіка Македонія (2014 року), Сербія (2019) та Боснія і Герцеговина (2029).
Яка ситуація з забороною виробництва та збуту натурального хутра в Україні?
31 жовтня 2019 року Нардепом Сергієм Литвиненко було подано до Верховної Ради законопроект №2360 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання хутрового виробництва в Україні».
Прийняття Закону дозволить забезпечити реалізацію громадянами права на безпечне для життя і здоров’я довкілля, скоротити шкідливий вплив на навколишнє природне середовище, за рахунок заборони в майбутньому діяльності тваринницьких комплексів для вирощування хутрових тварин, а також захистити тварин від жорстокого поводження з ними, йдеться у пояснювальній записці.
В законопроекті також наведено ряд факторів, що забруднюють навколишнє середовище у процесі утримання великої кількості хутрових тварин та в процесі обробки їх хутра.
Зокрема, фахівці у галузі тваринництва неодноразово констатували, що забруднення навколишнього середовища послідом вирощуваних у такий спосіб тварин сприяє поширенню патогенів, що виникає внаслідок надмірного використання антибіотиків на фермах. Йшлося, зокрема, про наявність у відходах діяльності таких ферм метицелін-резистентного стафілококу – смертельно небезпечної бактерії, що є збудником сепсису та пневмонії, а також викидів аміаку, метану та інших газів у повітря, що зумовлює стійке погіршення самопочуття, зниження імунітету, алергічні реакції, респіраторні захворювання та хвороби шлунково-кишкового тракту, є шкідливими для довкілля.
Серед інших речовин, які використовуються або виділяються в процесі дублення й фарбування шкір та хутра, належать алюміній, хлор, хлорбензол, мідь, етиленгліколь, свинець, метанол, нафталін, сульфатна кислота, толуен, формальдегіди.
Так, зокрема, формальдегід віднесено до Переліку токсичних викидів TRI і, за даними Міжнародного агентства з дослідження раку (IARC), застосування його сполук на подальших етапах обробки хутра (переважно, з метою захисту фолікул хутра під час дублення і фарбування), сприяє розвитку онкологічних захворювань, а також стійкому зниженню фертильності жінок та чоловіків.
Законопроектом хочуть фактично заборонити 01 січня 2025 року здійснення підприємницької діяльності з розведення, вирощування та утримання хутрових тварин. Утримання можливе буде лише з дотримання норм прописаних у законопроекті, зокрема, для лисиць, єнотовидних собак, тхорів і песців – виділення не менше, ніж 50 кв.м. землі на одну особину, у тому числі, що уможливлює риття ними нір, облаштування укриття, що імітує природне середовище. Останнє, очевидно, стосується зоопарків.
Комітет з питань антикорупційної політики погодив даний законопроект 20.05.2020 року.
Висновок Головного науково-експертного управління, зазначив на ряд неточностей та суперечностей у законопроекті, та не рекомендував його, зазначивши що: «за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно відхилити».
Комітет з питань екологічної політики та природокористування розглянувши альтернативні проекти Законів (2360, та 2360-1), рекомендував Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання, 14 квітня 2020 року.
Основною відмінністю законопроектів є те, що ЗП № 2360 пропонує заборону підприємницької діяльності з розведення хутрових тварин з метою виробництва хутра, а ЗП № 2360-1 пропонує врегулювати цей вид господарської діяльності.
Подальша доля законопроекту невідома. Його не подавали повторно на розгляд до Верховної Ради.
Павло Вишебаба, голова ГО Єдина Планета, координатор Кампанії ХутроOFF надав свій коментар редактору «Правового Контролю», стосовно ситуації з законопроектом №2360.
-Чому, на вашу думку, до сих пір Верховна Рада не прийняла законопроект 2360 «щодо вдосконалення правового регулювання хутрового виробництва в Україні» ?
-Очевидно що через хутрове лобі, це перша причина, це тиск на депутатів, я не виключаю навіть підкуп окремих депутатів, для того щоб цей законопроект не був навіть винесений на голосування. Ми зараз говоримо навіть не про його ухвалення, а його не виносять на голосування. Тобто, він зараз заблокований у ВР. Щодо хутрового лоббі, то варто розуміти, що цей бізнес приносить мільйони гривень прибутку і займаються цим всього десять підприємців. Також варто розуміти їх зв'язок з іншими агровиробниками, вони підтримують один одного.
Друга причина, це небажання і не цікавість цією Верховною Радою, ухвалювати законопроекти що стосуються гуманності, захисту тварин. За два роки роботи ВР жодного законопроекту про захист тварин не було ухвалено, я не вважаю що це якась випадковість, тому що всі попередні скликання ВР займались цими питаннями. Рухали країну вперед до більш гуманного поводження з тваринами. Але зараз, на жаль, ми цього не спостерігаємо і абсолютна байдужість до цих питань, виливається в те, що жоден зоозахисний законопроект не ухвалений за каденції цієї Верховної Ради. Це дві головні причини, які я вбачаю.
-Чи підтримуєте Ви зв'язок з ініціатором законопроекту?
-Ні. Ми не підтримуємо зв'язок з ним, тому що обманом, цей депутат Литвиненко, заволодів текстом нашого законопроекту, ми його написали. Ми розробили цей законопроект, компанія «ХутроOFF» ГО«Єдина Планета», на чолі з Андрієм Помазановим цей законопроект був розроблений. Сергій Литвиненко вкрав текст цього законопроекту і зареєстрував від свого імені. Він не написав там жодного слова. Після реєстрації він відхрестився від цього законопроекту. Очевидно що це був хід від хутровиків. Сергій Литвиненко має тісний зв'язок з асоціацією звірівників України, які представляють інтереси Хутровиків, тому це такий хід, маневр, обман.
- На вашу думку, чи були з його сторони дії для просування законопроекту?
- Ні, не було. Окрім того щоб вкрасти законопроект а зареєструвати його від свого імені, він не доклав жодних зусиль, окрім того щоб цей проект був зареєстрований. Ще раз хочу підкреслити, він зареєстрував цей законопроект, без погодження з нами, авторами цього законопроекту. Йому байдужа доля цього законопроекту. Ще 27 травня 2020 року комітет відправив йому на доопрацювання і він за рік, він не вніс жодних змін і, по суті, блокує ухвалення цього законопроекту своєю недобросовісністю як депутата. Він відверто лобіює інтереси хутровиків у такий красивий, хитрий спосіб.
Нардеп, член депутатської фракції політичної партії "Слуга народу" Сергій Литвиненко, наразі, не дав відповіді редакції «Правовий Контроль» стосовно долі цього законопроекту.
7 червня 2021 року, ГО «Єдина Планета», провела мітинг на підтримку законопроекту №2360 перед виступом президента на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Екологія».
Під час виступу президент згадав про екоконтроль, промзабруднення, зміну клімату і ще багато чого.
Примітно, що жодного слова не було сказано про захист тварин і збереження біорізноманіття. Довкілля без тварин, ось так. ВР за два роки також не ухвалила жодного зоозахисного законопроекту, - заявив координатор кампанії ХутроOFF Павло Вишебаба.
У лютому 2019 року, 36 народних депутатів попередньої каденції, теж зареєстрували відповідний законопроект під номером №10019.
Законопроект, розроблений за сприяння громадської організації «Єдина Планета», отримав підтримку народних депутатів різних парламентських фракцій, що поділяють занепокоєння згубним впливом хутрових ферм на здоров’я українців та довкілля, - повідомляли представники ХутроOFF. Але законопроект так і не було прийнято Верховною Радою, його навіть не включили в порядок денний, на чому все й закінчилось.
Обробка хутра та вичинка шкіри має негативний вплив на навколишнє середовище та безпосередньо заважає жити людям. Так, на околиці міста Житомира знаходиться підприємство ТОВ «Фірма Естрелла» (шкіряний завод), що займається дубленням шкур і оздобленням шкіри; вичинкою та фарбуванням хутра (згідно з даними єдиного державного реєстру).
Починаючи з 2016 року, люди що проживають на сусідніх вулицях, та села Клітчин що знаходиться одразу за містом скаржаться на нестерпний сморід, що надходить від цього підприємства.
Місцеве видання «Житомир.інфо» розповідало 6 липня 2016 року про ситуацію.
Важке повітря та нестерпний сморід – на погану екологічну ситуацію в районі вулиць Промислової та Козятинської місцеві жителі скаржаться вже давно. Але, за словами людей що прийшли до міськради, в останні два місяці дихати стало ще важче, кажуть: винні нові власники шкіряного заводу.
«Мені вже 35 років, я там живу, то відстійниками там так ніколи не тхнуло. А зараз так тхне, що, я ж кажу: ти поїв, виходиш і тягне на рвоту. Це не те що запах, там сморід», - скаржиться місцевий мешканець Сергій Ванюха.
«Самі для себе робили забори в охоронній зоні, все відповідає нормі. Я згодна, що специфічний запах, я згодна, що це неприємний запах, ми там всі працюємо. Я просила в людей: дайте місяць і до 5 серпня, я вам обіцяю, що буде єдиний в Україні купол над відстійниками. Ви хотіли нових інвесторів – ми прийшли, але ви нас виживаєте. Я згодна, що є запах, але це ненормальне ставлення», - наголошує директор ТОВ «Фірма Естрелла» Оксана Головаченко.
Незважаючи на скарги людей, жодного рішення стосовно цього виробництва не було прийнято.
У 2019 році місцеві жителі звернулися вже до Житомирського обласного осередку «Народного контролю» з тими ж скаргами.
Було створено робочу групу щодо вивчення цього питання.
«У ході засідання було вирішено детальніше ознайомитися з процесом виробництва на ТОВ «Фірма Естрелла». Крім того, під тиском громадськості, фірмою вже замовлені італійські фільтри та готується ряд проектів, які надалі знизять негативний вплив на екологічну ситуацію», – коментує активіст «Народного контролю».
Нажаль, і це не допомогло. На сьогодні, жителі вулиць Житомира що знаходяться недалеко від шкіряного заводу та жителі сусідніх сіл, вимушені жити з зачиненими вікнами, та лише інколи провітрювати приміщення, коли вітер дує в іншу сторону.