На це питання відповів Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (справа № 120/3966/19-а).

Позивач зазначав, що земельна ділянка була фактично передана у користування фермерського господарства, тому, він не є платником плати за землю, оскільки податкове зобов'язання має сплачувати фактичний користувач землі. У зв'язку з чим вважає, що податкові повідомлення-рішення про визначення податкових зобов`язань за платежем орендна плата з фізичних осіб є протиправними та підлягають скасуванню.

КАС дійшов таких висновків.

Податковий обов'язок щодо сплати орендної плати за землі державної та комунальної власності, які були надані фізичній особі для створення фермерського господарства лежить на орендарі земельної ділянки, який визначений в договорі оренди земельної ділянки і право користування земельною ділянкою якого зареєстровано в державному реєстрі речових прав.

Податковий обов'язок щодо сплати орендної плати за такі землі виникає у фермерського господарства, для створення якого фізичній особі була надана земельна ділянка, після переходу до нього прав орендаря в установленому законом порядку.

Натомість позивач не оформив належним чином передачу земельної ділянки цьому фермерському господарству як землекористувачу.

Оскільки орендарем земельної ділянки є фізична особа, то саме на позивача відповідно до п.288.2 ст.288 ПК України покладено обов'язок щодо сплати орендної плати згідно з договором оренди землі.

Той факт, що використання земельних ділянок відбувається через створене позивачем фермерське господарство не змінює статусу позивача як орендаря земельної ділянки та не звільняє його від визначеного чинним законодавством обов'язку сплачувати орендну плату.