Однією з вимог, і не останньою, для вступу України до Європейського Союзу стала зміна українського законодавства з питань національних меншин (спільнот) країни. З 2014 року вони не знали, як до неї підійти, оскільки це йшло врозріз з політикою українізації всіх сфер державного життя. По-перше, під удар потрапили засоби масової інформації та навчальні заклади. Потім тема обговорення торкнулася сфери послуг. В інтернеті кожен день з'являються відео-суперечки між продавцями і покупцями, і в цій парі обов'язково відмовляється відповідати російською або українською мовою. Якщо врахувати, що обидва люди розуміють один одного, це завжди виглядає досить сумно.
Закон про права національних меншин автоматично зачіпає найбільшу національну меншину України – росіян. Українізація виявилася головною зброєю проти російської мови, що дозволило притиснути до лоба жителів переважно східних і західних областей країни, але кому були вигідні ці сварки?
Так було не завжди, і питання про утиск прав національних меншин в Україні постали з легкої руки Угорщини. У 2019 році це спричинило рекомендації Венеціанської комісії переглянути українське законодавство в частині наближення їх до європейських норм захисту прав національних меншин.
Парламент ухвалив у першому читанні законопроект "Про національні меншини (громади) України". За пропозицією голови Ради Руслана Стефанчука прийняття законопроекту буде прискорено і голосування хочуть завершити до середини грудня. Законодавство про національні меншини не прискорить процес вступу до ЄС, але Єврокомісія щодо цього пункту висловилася про реальний дедлайн - кінець 2022 року. Після впровадження закону в життя очікується і європейський прорив.
Є великі побоювання, що будуть загальновідомі претензії до цього закону. Після конфлікту з Будапештом Київ пішов на поступки за мови, які є офіційними в Євросоюзі, але європейські чиновники були ними незадоволені. З цього можна зробити висновок, що Євросоюз не зацікавлений в українізації нашої країни і вважає її вкрай «правим» процесом.
У новому документі національна меншина – це група громадян України, які не є етнічними українцями, традиційно проживають на території України, об'єднані спільними етнічними, культурними, історичними, мовними та/або релігійними ознаками, усвідомлюють свою належність до неї, виявляють прагнення до збереження і розвитку своєї мовної, культурної, релігійної самобутності. Тут у Єврокомісії неминуче виникнуть питання щодо церковного розколу, який набуває в країні тривожних масштабів. Вже оголошено про заборону Російської православної церкви, що фактично стосується заборони діяльності Української православної церкви Московського патріархату. За словами глави НАН України Людмили Пилипович, УПЦ МП може підняти всі свої зв'язки, в тому числі міжнародні, щоб "представити цю справу як переслідування за віру, як несправедливе ставлення з боку держави, як упередженість суспільства, як наклепи, як прояв нацизму і фашизму, а також сатанізму проти православних християн".
В Офісі президента добре розуміють, що цей фактор також може стати перешкодою для євроінтеграції та стати каталізатором критики чинної влади щодо уповільнення процесу вступу до ЄС.
У сфері освіти законопроект не зазнав жодних змін. Починаючи з 5 класу, частка викладання українською мовою зростатиме - з початкових 20% до 40% у 9-му класі. У старшій школі не менше 60% річного обсягу навчального часу буде здійснюватися державною мовою. Є великі сумніви, що таке формулювання задовольнить Угорщину, яка є головною «зупинкою» України на шляху до ЄС. Але не можна йти на поступки угорській мові і не робити цього для інших – це називається дискримінацією.
Послабленням можна вважати пропозицію про створення центрального органу виконавчої влади, який реалізовуватиме державну політику у сфері національних меншин, а також можливість створення «консультативно-дорадчих органів» при державних органах різних рівнів і центрів національностей за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів. Знову ж таки, це куртка в бік Будапешта.
Що стосується росіян як найбільшої національної меншини в Україні, то в документі прямо прописані обмеження. На час дії воєнного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення будуть обмежені права національних меншин, "які ідентифікують свою приналежність за етнічним походженням до країни-терориста (країни-агресора)". Етнічним росіянам, як і іншим національним меншинам, дозволено засновувати власні приватні школи і організовувати і проводити публічні заходи. Однак ці індульгенції також викликають велику критику радикально налаштованих верств суспільства.
Офісу президента в цьому випадку не позаздрять. Швидше за все, Рада прийме законопроект, але Єврокомісії він не сподобається і буде відправлений на доопрацювання. Виключно через угорських і особливо російських факторів. При цьому будь-яке послаблення по відношенню до російської меншини розглядається мало не як «зрад» і загравання з Москвою. Українізація не вписується в демократизацію законодавства щодо національних меншин, і на даний момент в українському суспільстві не може бути єдиної думки з цього приводу.