• Сб. Кві 20th, 2024

Чи вдасться зняти загострення в Енергодарі?

21:08 Сер 18, 2022
Джерело: zp.vgorode.ua

Небезпека катастрофи на Запорізькій АЕС, напевно, перекреслює всі можливі загострення на нинішніх фронтах війни в Україні. Говоритимемо прямо: якщо рвоне, то ядерна катастрофа нівелює все інше. Війну припинить – це точно. І що країнам, які отримали ядерний удар, що решті світу буде неважливо, хто в цьому винен. Принаймні на найближчі пару років. Але нам від цього легше?

Люди продовжують масово тікати з Енергодару. Відправляють свої сім'ї з міста та працівники ЗАЕС, хоча самі не можуть виїхати і в не меншому страху відпрацьовують зміни. The New York Times пишуть, що Запорізька АЕС – це плацдарм російських військ, це робить їх практично невразливими, оскільки будь-який удар ЗСУ означатиме ядерну катастрофу.

На думку американського видання, Москва через загрозу посилення українських атак ще більше прагне зберегти контроль над Запорізькою АЕС. У такому разі вибити повернення Енергодара вимагатиме великої кількості добре підготовленої піхоти, особливо елітних її підрозділів, а також ювелірної роботи артилерії. Наразі ЗСУ дозволити це собі не може, бо бої навколо Енергодару і змушують залишати місцевих жителів рідні краї. Ризики надто великі.

В даному випадку краще не перебільшувати власні можливості, щоб не створювати зайві ілюзії для жителів Півдня нашої країни. Вони вже наслухалися заспокійливих промов Арестовича, і зараз президент Володимир Зеленський продовжує таку саму тактику. Він звинуватив Москву в «ядерному шантажі» та застеріг російських солдатів на ЗАЕС, що вони стали «особливими цілями» для українських спецслужб та армії. Але українські військові сказали, що їхні можливості обмежені. Вони бояться стріляти росіянами на ЗАЕС, щоб не пошкодити єдину діючу атомну електростанцію в зоні бойових дій, вважає оглядач The New York Times.

З усього видно, що на компроміс у найближчому майбутньому сторони нездатні. Спостерігачі ООН стверджують, що якщо бойові дії не припиняться та інспекторам не буде дозволено доступ до станції, існує «реальний ризик ядерної катастрофи». При цьому, на думку ВВС, «Україна та Росія звинувачують в обстрілі один одного. Встановити, що саме відбувається, за умов війни дуже складно, але ризики цілком очевидні».

Понад сорок країн світу підписали документ, який закликає Росію вивести війська і повернути контроль над Запорізькою АЕС українським фахівцям. Але зрозуміло, що Москва на цей крок не погодиться. Таким чином, загострення в Енергодарі цей жест доброї волі союзників аж ніяк не зняв. Раніше тому генсек ООН у своїй заяві щодо ситуації із Запорізькою АЕС вимагає «погодити на технічному рівні безпечний периметр демілітаризації для забезпечення безпеки району». У цьому випадку нам потрібно визнати, що єдиний ключ до попередження ядерної катастрофи та безпечного життя людей у ​​регіоні – це переговори щодо демілітаризації зони навколо ЗАЕС. Насилу можна повірити, що росіяни віддадуть контроль над станцією просто так, тому давайте будемо реалістами.

Не можна забувати про такий важливий інструмент суспільного впливу на політику як петиції Президенту. Вони довели, що справді працюють. Чимало українців справді поширювали заклик підписати петицію проти обстрілів Запорізької атомної електростанції. Але є одне «але»: звернено її до генерального секретаря ООН Антоніа Гутерреша, оскільки з сайту українських держорганів дане звернення видаляють.

Важливо, що гіпотетичний ядерний вибух стане великою бідою не лише для України. У зоні відчуження опиняться Молдова, частини Румунії, Росії, Білорусі, Болгарії, Туреччини. Чорне море та протока Босфор на тривалий час стануть непридатними для судноплавства. Вдарить і з демографії, і з екології, і з економіки, тому навряд чи доречні повідомлення деяких експертів про те, що «увесь світ це не зачепить».

Це вказує на необхідність проведення спільних переговорів усіма зацікавленими країнами спільно з МАГАТЕ. Введення в порядок денний сил НАТО може вкотре загострити ситуацію і завести її в глухий кут. В даному випадку діяти варто на користь українців, а не в гонитві за тактичною перемогою, яку справді могла б принести Запорізька АЕС, проте її ціною стали б сотні жертв серед мирного населення.