Дата 9 травня стала нервовою для багатьох країн. Володимир Зеленський запропонував встановити в Україні 8 травня День пам'яті і перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років, а 9 травня відзначати не День Перемоги, а День Європи. Тепер у нас є нове свято.
У Росії також багато чого напередодні 9 травня змінилося. Від проведення парадів з нагоди Дня Перемоги відмовилися не менше 18 російських міст, не було святкових заходів і в непідконтрольному нашій країні Криму. "З урахуванням поточної ситуації" відмовилися проводити паради в сусідніх з нами Курськом і Бєлгородом. Причина одна - »міркування безпеки". Вони суттєво підвищилися після атаки БПЛА на Кремль. У Росії превалює точка зору про те, що атаку провів Київ, хоча наша влада офіційно спростувала свою причетність до удару.
Радник голови ОП Михайло Подоляк також заявив про непричетність України. Правда, додав застереження, що це може бути справа «місцевих підпільників». Глава офісу президента Андрій Єрмак відразу після інциденту в Кремлі розмістив у себе в телеграм-каналі вогники пожежі, але потім майже моментально їх прибрав. Ця історія дала привід говорити про те, що Єрмак натякав на «український слід» у події в Москві.
Перед кремлівською атакою удари безпілотниками наносилися по всій території РФ, включаючи нафтобази і аеродроми. Але якщо в цих випадках ніхто не сумнівався, що це робота українських військових, то у випадку з Кремлем поспішили заговорити про ДРГ або провокації росіян, які вирішили самостійно вдарити по Кремлю, щоб це розв'язало їм руки для атаки по урядовому кварталу Києва.
Але ця версія не відповідає логіці. По-перше, російським політикам прекрасно відомо, що Офіс президента України знаходиться не в урядовому кварталі, а більшу частину часу – в підземних бункерах. По-друге, атака на Кремль перед самим 9 травня демонструє, що навіть в Москві стає небезпечно, і місцеві жителі піддаються паніці, побоюючись терактів, тим більше, напередодні параду в російській столиці. Така паніка навряд чи може бути на руку московським лідерам, тому що вони прагнуть до протилежного ефекту – патріотичного настрою своїх громадян і спокою. Таким чином, дуже схоже, що атака на Кремль – це дійсно вдала Українська операція.
Однак для інформаційного простору в контексті військових дій ці новини носять зовсім інший характер. Вже більше місяця основна медіаповістка пов'язана з очікуваним контрнаступом ЗСУ. Атаки безпілотників по російських об'єктах, а тим більше – по неприступним Кремлю для медіа стали хорошою заміною очікуваному поверненню Криму. Але з військових позицій їх цінність зовсім інша. У світі заговорили про» теракт в Москві", до чого потім додався замах на Захара Прилєпіна. Інформаційна повістка забита новинами про» українських диверсантів в Росії", в той час як контрнаступ відсувається на другий план. Міністр оборони Олексій Резніков навіть заявив, що у світі переоцінюють очікування від контрнаступу ЗСУ. Він розповів про це газеті The Washington Post, зазначивши, що це може призвести до «емоційного розчарування».
"Я не можу сказати вам, яким буде масштаб цього успіху: десять кілометрів, 30 кілометрів, 100 кілометрів, 200 кілометрів?"- сказав Резніков.
Але "емоційне розчарування" не може бути заповнене атаками наших безпілотників в Росії. Якщо удари по аеродромах обгрунтовані, то» акція «в Кремлі, в тому випадку якщо Київ до неї причетний, не має взагалі ніякого сенсу, а також тягне за собою можливі негативні наслідки для громадян нашої країни у вигляді»заходів у відповідь".