Журналіст Правового контролю взяв інтерв'ю у представника Мережі Солідарності (Швейцарія) про діяльність держорганів України, зокрема такого органу як АРМА.
- В Україні існує такий державний орган як АРМА. Оцініть його діяльність.
- Саме АРМА зокрема і взагалі в принципі державні органи України які займаються економічною політикою і боротьбою з корупцією я оцінюю вкрай негативно, їх діяльність і не тільки, а всі міжнародні спостерігачі і рейтингові агентства ставлять Україну не в кращі позиції за станом законодавства боротьби з хабарництвом.
Що стосується безпосередньо даного органу, то він був створений в період так званої «революційної доцільності» в пост майданні часи для управління активами, які вилучені, якби, у державних злочинців. Однак, як кожен орган який має велику частку самоврядування та можливості самому визначати те, що робити з майном, ми бачимо безліч непрозорих схем, безліч критики коли АРМА безпосередньо звинувачують у скоєнні злочинів, рейдерстві і захопленні майна, в тому числі і організацій іноземних інвесторів.
- Скажіть, а така практика всюди в Європі чи це недосконалість законодавства саме в Україні?
- В Європі, в кожній країні, в принципі практика абсолютно різна, оскільки кожна держава йшла в боротьбі з корупцією своїм шляхом. Ясна річ що такої практики яку «виконує» АРМА ніде в Європі немає, тому що в Європі є диктатура права і закону, правопорядку, і інвестиції там завжди захищені надійно. В Європі гарантовано право приватної власності і його недоторканність, а також високі стандарти суду. В Україні ж ми спостерігаємо що власність і інвестиції не захищені в достатній мірі, про що свідчить як судова практика, програні Україною суди, так і відтік інвестицій з нашої держави.
- Андрій, але практично всі новостворені структури в Україні, вони курируються і схвалюються саме з Заходу зокрема Євросоюзом. Як ви вважаєте, вони будуть якось реагувати на таке беззаконня з боку АРМА?
- Ну я б не сказав що вони курирують з боку Євросоюзу, можливо вони курируються з боку Сполучених Штатів Америки.
- На реформи нам видає також гроші Європейський союз і Європейський банк.
- Так точно, на реформу видає але реформи це не злочин, правильно? І Європейський союз, звісно, незадоволений якістю проведення цих реформ, про що свідчить низький інтеграційний рівень України в Євросоюз. Європа, так, вона як би говорить, - добре дякуємо, ви робите реформи ви стоїте на правильному шляху, але наскільки далеко ви просунулися в цьому вірному шляху? Коли ви вступаєте в Євросоюз? Невідомо. Чому невідомо? Тому що кінця і краю не видно цим так званим реформам.
Гроші виділяються Євросоюзом на реформи в тому числі для захисту інституційних інтересів європейських корпорацій в Україні щоб, коли приходить сюди європейська корпорація, вона знала що тут буде чесний суд, для неї, чесна прокуратура для неї, і чесний орган. Але я розумію, знаєте коли у нас чиновник приходить до влади, то його як правило не цікавить подальший стратегічний розвиток держави. У нього чітка і конкретна мета, - урвати сьогодні, тому що невідомо що буде завтра. І в таку вилку вже потрапляє не один уряд пост майданний в України. Коли начебто ми підписали асоціацію з Європою, у нас є зобов'язання, за законодавством ми маємо дорожню карту, однак кожен новий чиновник каже: «Де я, а де Європа? Краще я візьму сьогодні ».
Приблизно цікава ситуація склалася і з АРМА і в справі Ашана, яку дуже уважно моніторять з Євросоюзу оскільки Ашан, це один з лідерів інвестування та дуже серйозна французька корпорація. Франція, це одна з наддержав в світі і ми бачимо, як минуле керівництво АРМА, так і нинішнє керівництво АРМА, вже Зеленського, прямує до відбирання земельних ділянок отриманих сумлінно, міжнародним інвестором. Результат даної справи і даного кейса дуже серйозно вплине на рейтинги України серед міжнародних інвесторів.
- Суди в Україні дуже часто підіграють якраз рішенням АРМА, це якась колективна змова чи що це?
- Ну дивіться, не дивлячись на всі обіцянки судова гілка влади повністю так і не стала в Україні незалежною, тому вона підпорядковується адміністративному апарату та політичному впливу. Це ні для кого не секрет. Рівень довіри до правосуддя мізерний. Незважаючи на всі реформи які закінчилися лише зміною табличок, довіра до суду не підвищилася. Тому, ясна річ, суддя у нас не виборний, отримує зарплату він з бюджету. Його призначення безпосередньо залежить від волі правлячої верхівки і від волі офісу президента. Тому, ясна річ що суди приймають рішення з оглядкою на вітер з Печерських Пагорбів.